Меню & пошук

Брудне повітря й океани пластику: Що робити, коли тривожать проблеми довкілля

Брудне повітря й океани пластику: Що робити, коли тривожать проблеми довкілля

Що таке екотривожність і як з нею впоратися


Температурні рекорди, погіршення стану повітря, збільшення кількості новин про забруднення океанів пластиком і безповоротні наслідки глобального потепління призводять до поширення так званої екотривожності. Її проявами може бути як незначне хвилювання, так і поганий сон, неврози й навіть панічні атаки. Разом з психологом розбираємося, чому виникає тривога через екологічні проблеми та як з нею впоратися.


Що таке екотривожність

Американська психологічна асоціація визначає екотривожність як хронічний страх за загибель довкілля. Оскільки це явище відносно нове, поки що немає достатньої кількості досліджень про зв’язок ментального здоров’я й кліматичних змін. Симптомами екотривожності може бути незначне занепокоєння проблемами довкілля, що не наносить шкоди психічному здоров’ю людини. Проте в деяких ситуаціях її прояви можуть бути аналогічними до переживань жертв стихійно лиха. 

Опитування Єльського університету, проведене в грудні 2018 року, показало, що 70% американців стурбовані змінами клімату, 29% дуже стурбовані, а 51% відчувають себе безпорадними. 

За словами Девіда Остерна, клінічного психолога медичного центру Нью-Йоркського університету, здебільшого прояви екотривожності не є чимось поганим. 

«Це раціональна відповідь на дійсно серйозні проблеми. Питання в тому,  що є більшою патологією: турбуватися через зміни клімату чи залишатися байдужим? Тривога змушує нас щось робити», – каже Остерн.


Чому в нас виникає екотривожність 

Ілля Полудьонний психолог, сертифікований гештальт-терапевт, співзасновник сервісу Treatfield 

Тривога у контексті екології – це стан невизначеності, пов’язаний із втратою безпеки. Коли людині тривожно, це означає, що в неї немає спокою з якогось приводу, а тригером для цього стали певні фактори.

Безпека – це базова потреба людини. Без відчуття безпеки будь-які інші функції в системі потреб уже не є такими важливими. Тобто коли твоєму життю щось прямо загрожує, у цей момент ти навряд чи зможеш думати про високе.

Якщо у нашу свідомість потрапляє факт про те, що є небезпека, ми звертаємося до базових інстинктів. Якщо, умовно, людям скажуть, що на місто насувається великий ураган або цунамі, то неважливо, які в них справи чи бізнес-проєкти. Це викличе паніку, люди намагатимуться швидше залишити місто, щоб врятувати себе, своїх рідних і близьких. Такий стан гострої небезпеки пов’язаний з чимось невідворотним, адже природа – це неконтрольований процес, який неможливо зупинити, можна лише ховатися або тікати. 

 

Якщо ж рівень небезпеки значно менший, але все-таки присутній, вона викликає стан фонової тривоги. Ніби дихати можна, але у повітрі смог. Ніби зараз нічого страшного не відбувається, але вчені кажуть, що після 2050 року людська цивілізація може припинити своє існування. Це ніби й не екстрений факт, ніби й просто прогноз, але є відчуття, що ми доживемо до цього часу і треба щось робити. А змінити щось я не можу. Коли знаю про цю небезпеку, але не можу її проконтролювати, з’являється подразник для психіки. Ми розуміємо, що все буде погано, але не можемо нічого зробити. Тому витісняємо це кудись у дальній куток нашої психіки і живемо з розумінням, що колись людству перестане вистачати прісної води, стане дуже спекотно, міста почне затоплювати.

Фонова тривога зрештою призводить до трансформацій: усе більше людей намагаються берегти природу, сортувати сміття, економити природні ресурси. Тобто, з одного боку, тривожність виникає, тому що з’являються сигнали про небезпеку, з іншого боку, ми намагаємося зняти цю тривожність, намагаючись щось вдіяти.


Як з цим боротися

Якщо мова йде про можливі екстрені екологічні ситуації, то тут потрібно продумати план евакуації в разі стихійного лиха: варто знати, чи можеш ти переїхати кудись у безпечне місце, як швидко можеш це зробити, що будеш з собою брати і де взяти на це гроші.

Якщо мова про фонову тривогу щодо небезпеки в далекому майбутньому, то тут можуть допомогти дії з турботи про довкілля. Коли люди починають піклуватися про довкілля, це допомагає створювати відчуття, що вони впливають на ситуацію і можуть щось змінити. Так люди роблять свій вклад у поліпшення екологічної ситуації. Хоча користь здається дуже маленькою в масштабах планети, але насправді що більше людей відчуватимуть тривогу, то сильнішими будуть реальні зміни. Це, до речі, пояснює, чому зараз так багато людей сортує сміття – їм стає тривожно.

 

Якщо тривожність через екологічний стан занадто сильна і негативно впливає на життя людини, тут може бути два пояснення.

Перше: щось дійсно відбувається, і це активно присутнє в інформаційному полі. Наприклад, на вулиці смог. Ми його бачимо і чуємо історії про те, як він впливає на здоров’я. Або ж сталася екстрена ситуація в сусідньому місті і загрожує життю. Якщо це не просто сценарій «британські вчені кажуть…», а небезпека є тут і зараз, тоді сильна тривога – це нормальна реакція.

Друге: якщо не відбувається нічого екстреного, а людина дуже сильно включається в ситуацію і постійно знаходиться в стані тривоги, хоча загрози в цей момент для неї немає. Тут варто було б подивитися, що ще відбувається в житті цієї людини, чому виникає так багато тривоги. 

Помірна тривога, яка трансформується в дію, – це норма. Але якщо людина відчуває сильну тривогу щодо якогось 2050 року, то йімовірно в її житті відбуваються те, що її викликає. Це можуть бути наслідки інших життєвих подій, які трансформуються в надмірну стурбованість через екологію. Наприклад, люди, які переживають втрату близької людини або розрив стосунків, часто раптом починають займатися волонтерською діяльністю. У цьому немає нічого поганого: це їхній спосіб впоратися з ситуацією. Але в такому разі варто було б звернутися до спеціаліста й розібратися зі справжніми причинами тривоги.

 


Як турбуватися про довкілля. Інструкція

  • Заощаджувати електроенергію:  вимикати непотрібне світло, виймати електроприлади з розетки, коли вони не використовуються, використовувати енергоефективну техніку, не сушити випраний одяг у сушарці.
  • Зменшити використання паперу: відмовитися від друку, а замість цього залишати документи, квитки та чеки в електронному вигляді; не брати і не роздавати візитівки, а замість цього фотографувати їх або поширювати в діджитал форматі.
  • Зменшити використання пластику: носити з собою багаторазову пляшку для води й чашку для кави, відмовитися від пластикових пакетів на користь багаторазових торбинок, відмовитися від пластикових трубочок і купувати якомога менше продуктів у пластиковій упаковці.
  • За можливості повторно використовувати упаковки й знаходити нове застовування старим речам.
  • Зменшити споживання м’яса та їсти локальні сезонні продукти.
  • Купувати стільки їжі, скільки зможеш з’їсти.
  • Їздити на роботу/навчання на велосипеді або на громадському транспорті замість автомобіля.
  • Компостувати органічні відходи.
  • Свідомо купувати одяг: обирати місцевих виробників або секонд-хенд замість масмаркету, купувати якісний і довговічний одяг.
  • Ділитися цими ідеями з сім’єю, друзями й колегами, щоб збільшувати позитивний вплив.

Більше ідей для екологічного способу життя можна знайти в гіді ООН з порятунку планети для ледачих.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: