Меню & пошук

Пригоди бомжа в Штатах: як я поїхав в США з $231 в кишені

Пригоди бомжа в Штатах: як я поїхав в США з $231 в кишені

pjKH4wTYRvs

maksim Після свого минулого пробігу 11-ма країнами Європи я цілий рік сидів удома і будував плани, які ніяк не хотіли здійснюватись. Колись, на початку 2015-го, я надумав поїхати хоч куди-небудь. Нарив дешеві квиточки на Кіпр і намилився було туди, але і цим планам не довелося збутися. Ми зв’язалися з моїм хорошим другом Ханною Африкою, яка на той момент вже була в Штатах і рухалася в бік Маямі, і після трьох годин балаканини в skype, мене осяяла ідея – «А нафіг мені цей Кіпр?! Чувак, а давай ти постараєшся за три дні зробити візу і втекти подалі?».

Так все і сталося. Буквально за декілька днів я зібрав усі потрібні документи, зганяв в Київ, віддав паспорт на розтерзання американському консульству, через 5 днів забрав паспорт з новенькою візою, купив тікет на рейс «Київ – Нью-Йорк», взяв свої 231 $ і полетів туди, не маючи зворотного квитка.

Ця подорож я охрестив – «Пригоди бомжа в Штатах», так як основна її ідея – показати, що для справжніх веселощів в дорогій країні не потрібно багато грошей, головне не боятися. Як такого, плану пересування у мене не було і немає. Була точка відправлення – Нью-Йорк і є фінішна точка – той самий Чарівний Автобус # 142, що загубився в лісах Аляски.

На даний момент я пролетів вже 20 штатів і перебуваю в передмісті Сіетла, штат Вашингтон. За весь цей час я витратив вкрай малу кількість грошей – близько 90$ за три місяці шляху. У деяких містах ми зависаємо надовше, щоб приміряти на себе шкуру справжніх нелегалів. Я працював на різних роботах, яку знаходив по шляху: я був бассером (помічником офіціанта), був і посудомийником, трудився вантажником, і був столяром, встановлюючи дерев’яні кухні в будинках багатих людей.

Це найбільш спонтанна і незрозуміла подорож у моєму житті на даний момент. У Штатах я вже вдруге, але саме в цей раз я по-справжньому зрозумів Америку і встиг в неї закохатися. Пересуваюся я виключно спонтанно. Кожне нове місто на шляху – незаплановане. Рівень комфорту цього тріпа наближається до нуля: ми спимо на парковках, на асфальті, в МакДональдсі і на стоянках, їмо те, що підкине нам доля, ми вживаємося у невластиві нам ролі і радіємо кожному моменту.

Все це неподобство я, як звичайно, знімаю на відео, з якого вже вийшов добротний серіал.

Автор: Максим Заселян, Харків-США

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

108 Коментарів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: