Нерди, інфлюенсери та активісти: хто такі покоління Z?
Нерди, інфлюенсери та активісти: хто такі покоління Z?
Доба соцмереж, як випробування для психіки
[ads-pc-2]
Британська дослідниця Хлоя Комбі завітала до України, аби в рамках спільного проекту Українського католицького університету, UNICEF Ukraine та Practicum провести тренінг з комунікацій щодо залучення молоді до соціальних змін. Inspired поговорило з нею про покоління Z − сучасну молодь, що формує нове суспільство, змінює уявлення про освіту і кар’єру, та піклується про навколишнє середовище.
Хлоя Комбі
дослідниця, письменниця, консультантка
Впродовж двох років займалася дослідженням поведінки молоді в мережі. Авторка книг «Generation Z: Their Voices, Their Lives» («Покоління Z: Їх голоси, їх життя»). Писала для Independent, Guardian, Marie Claire, Times, Guardian, Daily Mail, Huffington Post, Vice та ін.
В 2000 розпочався активний розвиток інтернету в тій формі, в якій ми його знаємо зараз. Мова йде про постійний всеосяжний доступ до інформації, появу соціальних мереж. Водночас, ми побачили народження нових медіа, які замінили старі, вони повністю витіснили вплив телебачення, газет та журналів. Це і стало найбільшим впливом на покоління Z − людей віком від 18 до 24 років.
Батьки покоління Z − це покоління X (прим. − люди народжені приблизно в 1965-1981 роки), це перше покоління із досить вільними поглядами, вони застали розвиток феміністичного руху, руху за права ЛГБТ-спільноти, вони активно відкидали старі устої. Це єдине покоління, яке здатне порівняти життя без інтернету і життя з ним. Натомість вже їхні діти ніколи не знали світу, в якому інтернету немає. Він надзвичайно вплинув на їхній розвиток. Особливо − соціальні мережі, які по суті стали вирішальними для формування цього покоління. Z одночасно споживають соцмережі і творять їх, ці платформи не існували б без завантажених фото та відео.
В результаті, представники покоління Z бачать себе як бренд. Для них метою є не стати рок-зіркою, актором чи футболістом, вони мріють перетворитися на зірку соціальних мереж, бути ютубером чи інстаграм-інфлюенсером. Вони надзвичайно зосереджені на картинці. Для покоління Z характерне активне використання фільтрів для фото. Популярною є думка «я не хочу бути собою, я хочу бути «відфільтрованим» собою». Один з найпопулярніших бьюті трендів − імітація фільтра для фото, це стосується косметичної продукції та пластичних операцій.
Це перше покоління, яке є соціально ізольованим. Для того, щоб поговорити чи побачитися із друзями, їм не треба виходити з дому, у них є чати, месенджери, відеодзвінки та інше. Соціальна взаємодія не є пріоритетом для них ще й тому, що спілкування заміняють соціальні мережі, стрімінгові платформи і будь-які розваги онлайн. Я називаю це stocializing − stay at home socializing.
Звісно, для батьків це може бути плюсом, оскільки вони завжди знають де їхня дитина. Але для покоління Z така практика має негативні наслідки − їм все ж бракує справжньої соціалізації та живого спілкування, і його нестача обертається для них тривогою, неврозом, страхом та іншими проблемами психічного здоров’я, які в останні роки притаманні величезній кількості представників поколоння Z. На щастя, саме сучасна молодь нерозривно пов’язує психічне здоров’я із здоров’ям загалом, жодне інше покоління не ставилося до цього питання так само серйозно.
Це покоління цілком розуміє думку Smart is a new sexy (прим. − бути розумним тепер сексуально). Культура нердів (прим. − nerd з англійської «ботан») стала популярною, тому що нерди тепер керують світом. Марк Цукерберг, Ілон Маск, Джеф Безос, всі ці хлопці кремнієвої долини. Раніше їх били на перерві у школі, а дівчата над ними насміхалися. Тепер вони ніби рок-зірки, заробляють купу грошей і зустрічаються з моделями. Навіть політики розуміють, що такі люди впливають на громадську думку, згадайте як Facebook вплинув на вибори в США.
Це покоління соціально консервативне − третина молоді обирають відмову від алкоголю. Вживання наркотичних речовин для відпочинку − на найнижчому рівні починаючи з 1965 року. Лише 5% курять тютюн порівняно із 40% в 90-их. Вони сексуально консервативні − підліткова вагітність та захворювання, що передаються статевим шляхом − на найнижчому рівні з 60-их.
І водночас, у цієї молоді є проблеми із сексуальним життям, оскільки це перше покоління, що отримало всеосяжний постійний доступ до порно онлайн. Очікування від статевого акту завищені, оскільки сексуальний досвід значною мірою побудований на тому, що побачене в порно фільмах. Втім у житті секс не такий як в порно, справжні людські стосунки складніші, і під час статевого акту ти не просто отримуєш задоволення, а також відповідаєш за задоволення партнера. Тож збудження може бути проблемою. Саме тому зростають показники купівлі молоддю таких сексуальних стимуляторів, як віагра.
Покоління Z явно віддаляється від строгого гендерного розподілу, тобто традиційного уявлення що є або жінка, або чоловік. Для них характерна розмитість гендерних рамок, вони спокійно приймають ідею про те, що існує гендерна бінарність (прим. − коли стать і гендер поділяються на дві окремі і протилежні одна одній категорії).
Покоління Z є соціально свідомим, це політично активна молодь. Їм не байдуже майбутнє своєї країни, вони активні на мітингах, маршах, протестах. Вегетаріанство та веганство дуже популярне серед них, так само як сортування і переробка сміття. Z підтримують рівність − виступають за права секс меншин, громадянські права, підтримують феміністичні погляди. Але далеко не всі, в останні роки деяку популярність здобувають також крайні праві погляди.
Це покоління фетишизує минуле, символи 80-90-их років надзвичайно популярні серед них. Дорослі дивилися серіал «Дивні дива» на Netflix із ностальгією за минулими роками, нове покоління дивилося його ніби документальну стрічку. Вони були абсолютно зачаровані ідеєю «аналогового» дитинства: без інтернету, X-box, смартфонів. Для них просто вийти пограти на вулиці, чи покататися із друзями на велосипеді − щось нове.
Це покоління надзвичайно цінує досвід. Бажання отримати певний досвід переважає бажання обзавестися власністю, наприклад, нерухомістю чи авто. Частково це зумовлено їх ускладненим економічним становищем. Але крім того, епізоди із демонструванням певного досвіду добре виглядають в соціальних мережах. Мій друг володіє центром екстремального спорту − стрибки з парашутом, банджи джампінг, занурення з аквалангом та інше. Він поділився, що в останні роки дуже популярна практика, коли молодь замовляє стрибки з парашутом, тільки для того, щоб сфотографуватися в спеціальному костюмі на борту. Але після знімку вони не стрибали, а просто літаком поверталися вниз.
Покоління Z відходить від ідеї про стабільну кар’єру і одну роботу на все життя. У Європі лише 35% людей віком до 29 мріють мати власне помешкання. Вони цілком нормально ставляться до перспективи змінити кілька робіт, мати плаваючий графік і нестабільний дохід. Думаю, це пов’язано із загальною тенденцією ставити під сумнів необхідність університетської освіти. На Заході вони не безкоштовна, фінансове питання також впливає на такий погляд.
Трайбалізм: Це суспільне явище, у межах якого члени однієї групи вважають, що представники іншої наперед помиляються. Тобто якщо хтось виглядає не так як ви, молиться не так як ви, має погляді відмінні від ваших, то він апріорі ворог. Це дійсно проблема, оскільки такі погляді на суспільство активно поширюються наприклад, президентом Дональдом Трампом. В політичному полі розподіл «ми проти них» ділить націю на частини і це згубно впливає на молодь в тому числі.
Погана екологія: це питання дійсно може посварити покоління, бо серед старших людей багато тих, хто заперечує навіть факт кліматичних змін. Якщо людині 40 чи 50 років, вона не так сильно переймається глобальними впливом на екологію, оскільки, найімовірніше, не застане згубних наслідків. Молоде покоління натомість усвідомлює, що їм у спадок дісталося забруднене повітря, гори пластику в океані, вимираюча фауна, нестача питної води та інші проблеми, з якими їм жити ще довго. Тож вони екологічно свідомі, і більше думають про природу навколо.
Економічні проблеми: зростаючі витрати на проживання, студентськи борги за навчання, зростання рівня безробіття, інфляція − все це звалилося на плечі покоління Z.
Токсичність онлайн-життя: постійна присутність в соціальних мережах створює певний тиск, покоління Z відчуває необхідність постійного демонстрування своїх досягнень через Instagram, Facbook, Youtube. Ізольованість і нестача живого спілкування спричиняють психологічні проблеми. Залежність від смартофону характерна в першу чергу для покоління Z. Це також перше покоління, яке усвідомлює згубну силу життя онлайн і починає серйозно ставитися до такого поняття як digital detox − обмежене використання смартфону, комп’ютера чи планшету.
Бути номером в рейтингу: серед молоді стає популярною думка про недоречність класичної університетської освіти, оскільки вона здебільшого зосереджена на досягненні певних результатів − оцінок, заліків. Тоді як мала б збагачувати інтелектуально і будити інтерес до життя.
Репрезентація: у сучасному світі люди «біля керма», тобто політики, банкіри, професори, різні роботодавці, переважно належать до старших поколінь. Вони не можуть повною мірою представляти інтереси покоління Z. Наприклад, я часто питаю у молоді: «Чи дозволили б ви 60-річним чоловікам обирати яку вам слухати музику, що вам одягати, і як проводити час?» Відповідь «ні» звучить у 100% випадків. Чому ж так багато ми доручаємо людям старшого покоління? Думаю, в майбутньому постане гостре питання ширшого доступу молоді до керівних позицій.
До 2019 року 32% жителів планети будуть покоління Z. Це третина земного населення! Ми багато говоримо про расову чи гендерну рівність. Але тепер ми вступаємо в епоху, коли рівність поколінь − не менш важливе питання.
