Чому всім нам треба почати лінуватися і нічого не робити
Чому всім нам треба почати лінуватися і нічого не робити
Це корисно для здоров’я і продуктивності
[ads-pc-2]
Якщо крім основної роботи ти працюєш на фрілансі, вивчаєш іноземну мову, ходиш у спортзал, зустрічаєшся з друзями, а під час відпустки досліджуєш кожен куточок нового місця і ніколи не даєш собі часу на на те, щоб не робити нічого, рано чи пізно такий стиль життя може призвести до виснаження. Дослідження показують, що робота і постійна діяльність без перерв призводять до посилення тривожності та вигорання. Відсутність пауз та пасивного відпочинку тримають організм у стресі, що призводить до послаблення імунної системи.
На думку психологів, щоб зберігати баланс у житті, залишатися продуктивними і постійно вчитися, важливо давати собі час на відпочинок і не боятися лінуватися, адже лінь – це природна функція організму, що відповідає за його відновлення. Разом із психологинею розповідаємо, чому іноді важливо лінуватися та нічого не робити.
Ольга Євланова, психологиня, засновниця Школи здорових дорослих
Чому ми боїмося ліні
Найчастіше поняття ліні в житті людини виникає у пубертатний період. У цьому віці організм переформовується фізично з дитячої системи на дорослу, але ця робота часто не враховується суспільством і батьками. Перед дитиною починають ставити дуже багато нових глобальних задач. Від підлітків очікують, що вони визначаться, ким будуть у майбутньому, і в залежності від цього обиратимуть предмети в школі. Батьки хвилюються, що дитина не встигне щось вивчити чи визначити пріоритети. Тому часто, коли дитина приходить після школи і лягає відпочити з телефоном, батьки розцінюють це як лінь. Усе тому, що вони не бачать результату такої діяльності, хоча насправді організм у цей час працює.
У цей період дитина вчиться у сім’ї та соціуму бути вимогливою до себе, не враховуючи повної картини того, що відбувається з її тілом. Іноді ми забуваємо, що в пубертатному періоді організм посилено працює і можна швидко втомлюватися від елементарних речей.
Лінь – це нормальний процес саморегуляції організму, його відновлення.
Потім ми виростаємо і продовжуємо боятися лінуватися, бо тоді з нами нібито має статися щось страшне. Але взагалі лінь – якщо людина психічно і фізично здорова – це нормальний процес саморегуляції організму, його відновлення. Якщо я лінуюся, обов’язково для цього є причина – лінь не може з’являтися просто так. Якщо людина швидко втомлюється і постійно лінується, потрібно піти до терапевта, здати загальний аналіз крові, перевірити ендокринну систему. Після фізичного здоров’я треба перевірити психологічне. Варто з’ясувати, чи може людина раціонально розподіляти свої ресурси – час та кількість поставлених задач на день.
Сьогодні прагнення бути збалансованими до того модне, що люди витрачають дуже багато сил на те, щоб влаштувати баланс. Наприклад, зляться на себе через те, що лягли спати пізніше належного. Так вони виконують додаткову роботу, що зовсім не допомагає відновлюватися. Він цього люди ще більше втомлюються.
Лев після полювання лягає відпочити, аби відновити сили і збалансуватися природним шляхом. Коли лев лежить, він не страждає від того, що лінується і втрачає час.
За цим стоїть поняття прокрастинації: коли я в неідеальних умовах не можу зробити щось ідеально, тоді я нічого не роблю. Здається, що людина нічого не робить у момент прокрастинації, але насправді мозок виконує величезну роботу, на що реагує весь організм. Наприклад, людина планувала вийти в білих штанях, а на вулиці пішов дощ. Вона вирішує взагалі не виходити на вулицю, бо погода не співпала з її ідеальними очікуваннями. У цей момент вона продовжує діяти у себе в голові, а наднирники виділяють адреналін з кортизолом, провокуючи напругу в тілі. Організм витрачає на це сили.
Що таке прокрастинація та як припинити відкладати життя на потім
Лев після полювання лягає відпочити, аби відновити сили і збалансуватися природним шляхом. Коли лев лежить, він не страждає від того, що лінується і втрачає час. А в нас горе з розуму: коли відпочиваємо, ми страждаємо від того, що робимо це неефективно чи пропускаємо можливість відпочити краще. Приїхали на море і докоряємо собі: «Як же я на море не піду? Я ж тут заради моря!». І замість того, щоб прислухатися до себе, дати собі право полінуватися, ми намагаємося відпочивати так, як прийнято.
Чому корисно лінуватися
Коли ми у стані спокою, організм проводить важливу внутрішню роботу. Коли ми просто лежимо на дивані або читаємо якусь легку книжку, в цей момент доосмислюється і закріплюється все, що ми накопичили протягом активного періоду. Так само вночі під час сну наш організм «відслідковує», куди направити сили, що збалансувати, від чого очиститися. До того ж у цей час ростуть нейрони. Наша нервова система укріплюється протягом життя завдяки нейронній сітці. Нейрони ростуть у мозку, коли ми засвоюємо щось нове, але умовою їх зростання є стан спокою. Коли машина рухається, неможливо почистити мотор або підкачати колеса. Так само, коли ми вивчаємо щось нове – засвоюємо іноземну мову, займаємося спортом, працюємо, а ввечері ще й читаємо або щось переглядаємо, не даючи собі можливість зробити паузу, нейрони не можуть рости. В активному стані ми не можемо закріплювати нові знання або навички.
Попрацював– відпочинь. Багато хто з нас не вміє цього робити – ми одразу беремося за іншу роботу або й кілька справ одночасно. А багатозадачність не дозволяє нам бути достатньо ефективними, тому що наша увага розсіюється.
Лінь дана нам для того, щоб ми видихнули, відпочили, перетворилися на лева, який лежить і перетравлює те, що вполював за день. Попрацював, зробив великий шматок роботи – відпочинь. Багато хто з нас не вміє цього робити – ми одразу беремося за іншу роботу або й кілька справ одночасно. А багатозадачність не дає налагодити зв’язок із собою. Вона не дозволяє нам бути достатньо ефективними, тому що наша увага розсіюється.
Якщо ми постійно були зайняті, а потім впадаємо в гіперлінь і намагаємося зовсім звільнитися від думок, це не відновлює нас.
Натомість направлена увага дає можливість ефективно і швидко виконувати задачі, а також дозволяє краще відчувати себе і власні можливості. Тривожність, що ми щось не встигнемо, і уявлення про те, що лінь – це щось страшне, не дає нам можливості робити паузи. Є категорія людей, які живуть за принципом «або я трудоголік, або взагалі нічого не роблю». Такі люди працюють в дуже насиченому режимі, а потім їдуть у відпустку на 10 днів, різко змінюючи жорсткий ритм на ретрит мовчання, тиші та медитації. Насправді це дуже стресово для організму. Якщо ми постійно були зайняті, а потім впадаємо в гіперлінь і намагаємося зовсім звільнитися від думок, це не відновлює нас. Це можна порівняти зі здоров’ям зубів – коли людина не чистить їх взагалі, а потім міняє на імпланти.
Як навчитися лінуватися та нічого не робити
Пропоную не робити гігантських кроків, а спочатку привчити себе брати маленькі паузи під час робочого дня протягом трьох тижнів. Поставте собі маленьку досяжну ціль, наприклад, протягом дня виходьте на 10-15 хвилин з офісу подихати повітрям, не дивлячись при цьому в телефон. Не потрібно глобально змінювати свій спосіб життя – на такі кроки потрібно дуже багато сил, і ви ще більше втомитеся.
Чекліст: як розпізнати професійне вигорання і подолати його
Можна влаштувати для себе «день нічого». Це день, коли ми просто лінуємося, прислухаємося до своїх бажань. Якщо хочеться пролежати в ліжку цілу суботу, треба це зробити, якщо хочеться продовжити такий режим і в неділю – краще послухати себе.
Із часом можна влаштувати для себе «день нічого». Це день, коли ми просто лінуємося, прислухаємося до своїх бажань. Якщо хочеться пролежати в ліжку цілу суботу, треба це зробити, якщо хочеться продовжити такий режим і в неділю – краще послухати себе. Але зазвичай доби вистачає – і опівдні наступного дня відчуваєш, що сили набрались.
Надалі потрібно прислухатися до себе і протягом тижня влаштовувати собі відпочинок можливими для цього способами. Для когось це просто посидіти і помовчати, відвернувши голову від екрана комп’ютера, для когось – взяти паузу, перш ніж повернутися до роботи після обіду.
Переключення з однієї діяльності на іншу теж дає нам гарні можливості дізнатися щось нове та розвиватися. Це відновлення, яке можна назвати «я є – я живий». Але потрібно також не боятися відновлення у вигляді лежачого відпочинку. А якщо людина дуже втомилася на роботі, бере відпустку та їде в подорож, я б рекомендувала три-сім днів не ставити перед собою ніяких цілей. Якщо я їду на море, я не маю щодня ходити на пляж, якщо відчуваю, що немає сил. Якщо мені хочеться проспати пів дня в готелі, я можу це зробити без відчуття провини.
