A password will be e-mailed to you.

У вересні Схіпхол, один з п’яти найбільших аеропортів Європи, відсвяткував сто перший рік існування. Як будували найстаріший аеропорт Європи на місці болота та чому ніде не можна купити жувальну гумку, читайте далі.

Назва “Фортеця Схіпхол” вперше зустрічається у документах від 15-го століття. Вона походить від місцевості Харлемемеер – болотистого озера, на місці якого пізніше побудували аеропорт. Або від старонідерландської «схіп» перекладається як «ліс», а «хол» – збирати. Нідерландці взагалі просто відносяться до назв: якщо дорога йде до Амстердама, то вона так і називатиметься «дорогащойденаамстердам», то і назва аеропорту – не виключення.

Міністр військовий справ визнав це місце придатним для воєнного аеропорту саме завдяки фортеці. У 1916 році фермер Кніббе продав армії 12 гектар землі (приблизно 18 футбольних полей) за 55.229,40 гульдена, на сьогодні це становило б 450.509 євро. І 16 вересня перший військовий літак, фарман HF-20, здійснив посадку. Після закінчення Першої світової війни, аеропорт почали використовувати для цивільних цілей.

3,5 метра від рівня моря – саме на стільки нижче розташований Схіпхол і міг би побити ще один рекорд у світі авіації, якби не інший нідерландський аеропорт – Роттердам Ден Гааг – який знаходиться ще нижче, на 4,5 метрах. Через таке розташування, та ще й на місці колишнього болота, у Схіпхолі постійно виникала проблема через підземні води. Французькі колеги дали аеропорту прізвисько – «курортний аеропорт», смуги не витримували навантаження: літаки ставали все важчі, польоти частіші і поверхня аеропорту перетворювалась на багнюку.

На той час вже була прокладена перша асфальтована смуга у США та Стокгольмі, і у 1938 році дійшла черга й до Схіпхола. Хоча вже планували перенести у Ляйден. Мешканці району влаштували протест з піснями та парадом, в результаті якого аеропорт залишили.

До 1940 року вже було чотири асфальтовані злітно-посадкові смуги. 10 травня 1940 року Німеччина напала на Нідерланди, військово-повітряні сили бомбили ряд стратегічних об’єктів, включаючи Схіпхол. Через п’ять днів уряд Голландії капітулював, німці швидко відновили аеропорт і почали використовувати Схіпхол як авіабазу.

Пізніше, коли стала зрозуміла розв’язка війни, окупанти боялись, що Схіпхол стане операційною базою для об’єднаних збройних сил, і знищили всі злітно-посадкові смуги, після чого аеропорт став непридатним для використання. Але після війни голландці швидко відновили аеропорт і у 1945 було вирішено, що Схіпхол стане головним аеропортом країни.

З тих пір Схіпхол активно починають розширювати: кількість злітно-посадкових смуг зросте до 10, побудують нову залізничну дорогу від аеропорту до Гааги, введуть тангенціальну систему злітно-посадкових смуг. Так літаки могли злітати і сідати у різних напрямках, що значно полегшувало роботу під час сильних вітрів, явища досить буденного у Голландії. А після того, як у 50х роках винайшли реактивний двигун і літаки полетіли швидше і вище, в Схіпхолі побудували нову бетонну злітно-посадкову смугу довжиною у 3,300 метрів.

З 1957 у Схіпхолі починають працювати магазини, що за рік принесуть дохід у 3 млн євро, а через 50 років ця цифра збільшилась до 400 млн. Схіпхол стає не тільки найбільшим аеропортом Європи, а ще й хабом. Він працює без перерви та вихідних протягом усього року.

Що ще відрізняє Схіпхол від інших аеропортів – так це наявність залізничної станції прямо в аеропорту. Відкрита принцесою Бетрікс і принцем Клаус 21 грудня 1978 року, станція має 3 поїзди та 2 платформи. Спеціально виритий 5.800-метровий тунель тягнеться від Схіпхолу до Амстердам Зауду. Протягом наступних років відкриті залізничні зв’язки з Гаагою та Роттердамом. Цікаво, що пряме сполучення з центральним вокзалом Амстердама було створено лише в 1986 році. Сьогодні від центрального вокзалу до аеропорту можна доїхати за 9 хвилин.

Після того, як Шенгенська угода набула чинності – 26 березня 1995 року, з кожним роком, кількість компаній, які хотіли б літати зі Схіпхолу, зростала, і у 2005 побудували нове Н-крило, для бюджетних авіаліній, як EasyJet та Transavia. Тут нема магазинів, за виключенням декількох кав’ярень, а про те, що у наступні двісті метрів не буде вбиралень, повідомляють на спеціальних вказівниках. Тут пасажирам доводилось підходити до літака самостійно, або ж їх підвозили на автобусах, бо під’єднання та відімкнення пішохідних проходів займало багато часу та коштів. Сьогодні з аеропорту літає 322 прямих рейсів у 95 країн світу. 27 з яких – вантажні.

Схіпхол, разом з KLM (Королівськими Нідерландськими Авіалініями) веде дружню політику. Наприклад, 19 жовтня 2011 року, аеропорт привітав свого мільярдного мандрівника. Інге Серні, який повертався до Харлему з Нью-Йорка, привітали Джос Нейхуа, генеральний президент Схіпхола, та Петро Гартман, президент компанії KLM.

У 2013 році “Схіпхол” в четвертий раз отримав нагороду ACI EUROPE Best Airport. Нагороду було надано Міжнародною радою міжнародних аеропортів (ACI) за добрий сервіс і увагу до навколишнього середовища.

Та території Схіпхолу досі живуть мешканці. Жо (84 роки) і Воут де Роуї (88) живуть на Схіпхолвех з моменту одруження у 1955 році. Троє їхніх дітей також народились та виросли у цьому будинку.

До речі, політика Схіпхолу щодо шумового забруднення теж гідна уваги. Через те, що літає понад тисячі рейсів в день, повітряні канали постійно змінюють, аби жителі будинків навколо не страждали від шуму. Чи варто говорити, що кампанія своїм коштом встановлює шумоізолюючі вікна та двері в цих будівлях і підтримує їх у гарному стані.

Сьогодні, у Схіпхол щороку прилітає близько 60 мільйонів мандрівників. Повітряні судна, які вносять значну користь економіці, наприклад, вантажні рейси, є пріоритетними. Найближчим часом туристичні рейси, найімовірніше, будуть приземлятися в аеропортах Ейндховена та Лелістада. До 2020 Схіпхол продовжуватиме рости, аби витримувати попит, але вже сьогодні необхідно вживати заходи для зменшення незручностей.

Цікаві факти про Схіпхол:

  • 40 хвилин — час, витрачений від входу до гейту, якщо рейс внутрішній.
  • 50 хвилин — якщо міжнародний.
  • У Схіпхолі 90 гейтів.
  • І ніде не можна купити жувальну гумку. Якщо пасажирам важко справлятись з тиском на вуха під час зльоту та посадки, їм дають спеціальні льодяники, але не гумку. Можливо, саме тому аеропорт такий чистий?

 

Текст: Анна Біленька

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Shift + Enter або клікніть тут, щоб повідомити нас.