#AppsCommunity: Макар Кобилінський про те, як потрапити на стажування Interships USA
#AppsCommunity: Макар Кобилінський про те, як потрапити на стажування Interships USA
Ми продовжуємо писати про активних молодих людей, які використовують на повну всі можливості, що трапляються на їхньому шляху. Сьогоднішній герой рубрики Apps Community, яка виходить за підтримки бренду APPS – Макар Кобилінський, який потрапив на стажування до США за однойменною програмою Insterships USA. Макар розповів нам, що це за програма, та що треба зробити, якщо хтось з вас хоче взяти у ній участь.
– Як ти дізнався про програму Interships USA та чому вирішив на неї подавати документи?
– Якщо чесно, то взагалі немає єдиної програми стажувань. Кожна компанія пропонує вакансії стажерів на своєму сайті. Ви робите для себе список компаній, в яких вам би хотілося стажуватися/працювати, заходите на їх сайт і дивитесь опис запропонованих стажувань, після цього заповнюєте анкету, пишете мотиваційного листа (чому саме ця компанія, чому хочете стажуватися та інше), прикладаєте резюме, відправляєте і чекаєте на відповідь.
Орієнтуйтесь на те, що у вас буде декілька співбесід, або навіть тест, кейс чи якесь завдання. Це може зайняти від 1 до 3-4 місяців, тому раджу подаватися водночас до багатьох компаній. Хочу зразу підкреслити, що в Штатах дуже суворі процеси отримання віз, тому ви витратите ще декілька місяців тільки на підготовку документів до подачі на візу. Інший варіант – це зайти на сайт, де об’єднані всі стажування і відправляти своє резюме сотнями в день. Але у цих двох варіантах, є один нюанс: коли роботодавець відкриє ваше резюме, вгорі він побачить вашу українську адресу, тому він зрозуміє, що ви не в Америці на цей момент і вже автоматично скептично поставиться до інформації в резюме.
На щастя, є ще третій варіант, як потрапити на стажування в США. Існують дуже багато агенств, які допомогають з пошуком стажування. Я скористався саме цією опцією, бо витративши самостійно декілька місяців, я не знайшов нічого.
– Як виглядав процес подачі заяви: які документи тобі довелося збирати, скільки часу це зайняло та чи коштувало щось?
– Отже, на початку січня 2013 я підписав контракт з одним чиказьким агентством, яке мені одразу запропонувало декілька варіантів стажувань: корпоративні фінанси (інвестиційний банк у Нью-Йорку) та управління активами (брокерська компанія прямісінько на Уолл Стріт, теж у Нью-Йорку). Я заплатив перший внесок у $400, ми підготували резюме і відправили в ці компанії. Через декілька днів вони погодилися провести співбесіди, які повинні були бути через тиждень-півтора, тому часу на підготовку у мене було достатньо. Вже в останніх числах січня у мене були пропозиції від цих компаній і я прийняв одну з них. Почався процес підготовки документів, який тривав аж 5 місяців.
Я переклав англійською всі свої дипломи, та попросив в університеті і на роботі написати рекомендаційні листи, які підтверджували, що в мене є деякий досвід роботи (це не обов’язково), а також дуже важливим є показати виписку з банку (її треба робити безпосередньо перед посольством). Якщо стажування безоплатне, то на рахунку має бути щонайменше $1000 на кожний місяць стажування, якщо оплата в, наприклад, в $600, то треба показати що маєте різницю в $400 на місяць. Чим більше грошей на рахунку, тим вищі шанси отримати візу (тип J-1). Адже в посольстві на нас дивляться як на потенційних емігрантів, тому нам необхідно довести протилежне. Також спробуйте взяти з місця роботи лист до посольства (на бланку компанії), в якому буде сказано, що на момент стажування в Америці, ваше місце роботи залишається за вами і після повернення в Україну ви продовжите роботу в цій компанії.
Ймовірніше за все, в посольстві не будуть телефонувати в компанію і перевіряти це, тому, на всякий випадок, спробуйте це зробити. Зразу після підписання контракту з компанією я мав заплатити ще $900 агенству, $900 за форму DS-2019, яка необхідна для візи та оплатити страховку з розрахунку $80 на місяць. В червні все було готове і я мав йти до посольства, але мені запропонували перенести початок стажування на жовтень і я погодився. Тобто, весь процес займає приблизно півроку.
Моє бажання поїхати на стажування саме до Америки базувалося на тому, що я давно хотів емігрувати до США, бо я не бачив нічого кращого ніж працювати у фінансовій сфері в районі Уолл Стріт, у центрі фінансового світу, тобто, можна сказати, що я їхав на стажування щоб потім знайти тут роботу і залишитися на постійне проживання, що я і зробив вже на 5-му місяці стажування – мені дали робочу пропозицію (full-time job offer). Це не означало, що я міг розпочати роботу прямо наступного дня, але це означало, що компанія погодилася робити спонсорство на мою робочу візу.
Процес там дуже важкий: роботодавець подає петицію в Міграційну Службу США на дозвіл спонсорувати тебе. Якщо йому дозволяють, то в період з 1 по 5 квітня (тільки 5 днів на рік) компанія подає вашу заявку. На рік видається всього 65,000 робочих віз (тип Н1-В). Цього року таких заявок було аж 172 тисячі, тому Міграційна Служба розіграла візи в лотерею. Саме так – робочі візи розігруються в лотерею. Результати можуть бути як в травні, так і в червні. Якщо повезе, віза буде видана з 1 жовтня.
– Що саме ти очікував здобути від цієї програми?
– Від цієї програми я хотів тільки одного: отримати роботу в цій компанії і спонсорство на робочу візу.
– Розкажи про свої перші враження від США: що сподобалось, що розчарувало і що запам’яталось найбільше?
– Я не можу сказати, що був дуже вражений від цієї країни. Просто так трапилося, що до США я встиг поїздити по різним країнам як турист та як студент навіть. Але я дуже закохався в це місто. Знаєте чому нью-йорківці переходять дорогу на червоне світло? Бо темп життя цього міста настільки швидкий, що в них немає часу почекати 1-2 хвилини. Такий темп співпадає з моїм. Мені подобається постійно бути в русі і щось робити, мені подобається тут жити і я б не хотів жити в якомусь іншому місті.
Якщо чесно, найбільше запам’яталися заходи, проведені українською діаспорою. Коли живеш далеко від Батьківщини, то все українське стає цінніше в сотні разів.
– Чи багато іноземців перебуває з тобою на цій програмі? Чи зустрічав українців?
– Так як компанія зовсім невелика, всього в її нью-йоркському офісі працює 10 людей, то українців в ній нема. Головою офісу є німець, керівні посади займає росіянка та американець, всі інші теж американці. Єдиною мовою спілкування в офісі є англійська. Той факт, що в компанії немає українців не завадив мені познайомитися з іншими українцями, що проживають у місті, як з молоддю, так і людьми, що переїхали сюди десятиліття тому, або взагалі були народжені тут. В Нью-Йорку дуже багато українських організацій, тому відчуття рідної Батьківщини все одно буде присутнє.
– Як виглядає твій побут на цьому стажуванні – як починається і чим закінчується твій буденний день?
– Починається день з трохи механічної роботи: перші півгодини я аналізую деякі новинні джерела і роблю підбірку новин, які потенційно можуть бути цікавими співробітникам компанії. Далі є трохи вільного часу до 10 години ранку, а вже потім починається, як кажуть, аврал. Моя компанія займається фінансовим консалтингом та допомогою компаніям в залученні інвестицій. Це означає, що коли ми беремося за проект по залученню інвестицій, то ми починаємо співпрацю з інвестфондами. Для того, щоб вони вклали гроші в нашого клієнта, нам треба пройти через досить довгий процес підготовки всіх презентаційних документів. Такі програми як Word, PowerPoint, Excel завжди відкриті на моєму комп’ютері.
З 10 ранку по 5 годину вечора старші інвестиційні банкіри телефонують по різним інвестиційним компаніям, і я є присутнім при цих дзвінках. Як для стажера це дуже цікавий і корисний досвід. О 5:30-6 годині вечора в офісі вже нікого не буває, окрім мене. Я залишаюся трохи попрацювати над завданнями, які я повинен був зробити протягом дня, але не встиг. Залишаю офіс я останнім десь о 7-8 годині вечора.
– Як плануєш використати отримані знання та досвід?
– Як я вже казав, я б хотів використати цей досвід щоб отримати роботу в цій сфері в Нью-Йорку. Найближчі років 5-10 я бачу себе саме тут, але в майбутньому я дуже б хотів займатися проектами в Україні, тобто залучати американські інвестиції в українські бізнеси. На жаль, наразі це неможливо, але я сподіваюся, в найближчому майбутньому економіка України покращиться і закордонні інвестори знову зацікавляться в фінансуванні своїх грошей в нашу країну.
1 Comment