[ads-pc-2]

Протягом кількох годин волонтери «полювали» на літніх людей одразу в кількох супермаркетах столиці, щоб оплатити їхні покупки. Аліна Степанець була однією з тих, хто намагався вмовити літніх людей дозволити допомогти. Чому не всі погодилися, і як реагували ті, хто став учасником акції – в репортажі Аліни для Inspired.

---

8.30 ранку, я заходжу у двері офісу благодійного центру Let’s help і оглядаюсь по сторонах. З цією організацією я ніколи раніше не співпрацювала, але спостерігала за діяльністю Ольги Бондаренко (голови Let’s help) у Facebook. Її пост в соціальній мережі привів мене сюди. Кілька днів тому на своїй сторінці Ольга запропонувала відмітитися всіх, хто буде вільний 10 липня до 12 години дня, і готовий присвятити час добрій справі, як волонтер. Я поставила свій плюсик і стала чекати подробиць. Вже згодом мене додали до чату в месенджері, де були всі деталі благодійної акції.

Працівникам Let’s help стало відомо, що за неофіційними даними, до 70% усіх крадіжок продуктів у супермаркеті здійснюється бабусями і дідусями. Крадуть на 100 – 200 гривень. Статистика неофіційна, тому що ніхто не притягує їх до відповідальності, лише забирають продукти і відпускають. Благодійний фонд, що допомагає саме пенсіонерам, взявся влаштувати масштабний флешмоб, щоб привернути увагу до ситуації, в якій опинилися літні люди. Суть флешмобу полягала в тому, що два волонтери приходять в супермаркет і оплачують покупки пенсіонерам, які цього потребують. 100 волонтерів приєдналися до акції, фонд виділив кожній парі учасників 1000 гривень. Основні правила – не купувати алкоголь та цигарки, а також занадто дорогі товари класу люкс, наприклад, швейцарські цукерки, тощо. Кожен чек мав бути приблизно на 200 – 300 гривень.

У волонтерському чаті одразу ж підняли питання: як краще пропонувати оплатити покупки, щоб не образити і не налякати?  Зійшлися на тому, що не будемо говорити про «допомогу», зробимо акцент на словосполученні «акція для пенсіонерів».

Отож у вівторок вранці в офісі МБЦ Let’s help мені дають брендовані футболки, гроші та візитівки фонду, щоб роздавати бабусям і дідусям. За цим номером вони можуть подзвонити, коли справи будуть зовсім кепські, або знадобляться речі першої необхідності. Знайомлюся зі своєю напарницею, нею виявилася приємна дівчина Ольга. Бонусом було те, що Оля була за кермом, тому на свою точку на Татарці ми поїхали її автівкою, попередньо взявши каву і обговоривши, як ми все це провернемо. Оля також в минулому телевізійний журналіст, тому нам легко було комунікувати з персоналом супермаркету та з пенсіонерами.

Керівництво магазину попередили про наш візит, а ось охоронець був здивований і зацікавлений, чому ми прийшли і що ми будемо робити. Оля одразу все пояснила і повипитувала максимум інформації: чи часто до них заходять літні люди зі скромними купівельними можливостями і коли вони бувають? Спочатку молодик вів себе не дуже ввічливо, навіть голосно звернувся до одного постійного покупця алкоголю: «Віталік, он тобі хочуть оплатити покупки!». Але скоро його поведінка змінилася. Він почав щиро намагатися допомогти. З ентузіазмом розказав нам, що у них у районі є дуже красива пара: військовий, якому за 90 років і його дружина, які завжди ходять за ручку, тільки давно не бачив. До розмови приєднався ще один працівник магазину і сказав, що дружина вже рік, як померла. Всі задумались і засумували.

Ми вирішили діяти з Олею так: гуляти магазином, а коли побачимо літніх людей, то підійдемо і скажемо, що вони можуть взяти сьогодні покупки за наш рахунок, в рамках акції.

Тим часом у наш волонтерський чат почали приходити повідомлення і фотографії: «На Шамрило бабусь ще немає», «А ми вже зловили двох дідусів», «Ось наша перша бабуся». Я підійшла до літньої жінки і запропонувала взяти участь в акції, але вона відмовилась. По її поведінці я зрозуміла, що вона цього просто не потребує.

Ми чекали на своїх дідусів і бабусь, переглядаючи чат, в якому вже одне за одним сипалися історії і фотографії:

Nataliya

Бабуся Женя. Знайшли її поки вона рилася в смітнику біля магазину

Принесли їй 2 пакети продуктів додому з колегою

Olga

Бабуся розплакалася …. Але попросила не фотографувати її.

Olga

Аналогічно. У них сльози на очах (

Nataliya

У бабусі Жені теж. Впроголодь живе :(

Наталі

Від нашої допомоги 1 бабуся відмовилася.

Mari

У нас поки нема бабусь:(

Olga

На мій подив, багато дідусів! Щось я бабусь більше очікувала бачити в магазині.

Anastasiya

Наш дідусь сказав, що ніби в казку потрапив

Катенька

Наша бабуся попросила ескімо. Сказала 15 років як на пенсії не їла його.

Хрещатик сказала вже не той

Dasha

Ледве-ледве витратили 75 гривень, такого обережного шопінгу я ще не робила.

Kateryna

У нас дідусь на радощах взяв і квас, і колу (сказав що ніколи не пробував) і морозиво. Сказав, що свято душі і тіла сьогодні на нього чекає)

Katya

Моя бабуся захотіла тільки цибулю, на мої прохання, може морозиво, відповіла, що їй тільки цибулю треба і все, я в шоці)

Diana

У нас 2 бабусі просто втекли і відмовилися різко: ((((

Натали

Відмовився від допомоги. Заспівав пісню дуже красиво і пішов щастя шукати. Так сказав

Olga

Мені запропонували купити щось за те, що я оплатила покупку … а одна насварила і пішла … люди налякані і перестали довіряти :(

А у нас ще нікого не було. В магазині ходили, в основному, люди 60-65 років, обирали продукти, але ми шукали тих, кому потрібно більше. І тут на лавці біля магазину Оля побачила літню жінку у капелюшку. Вона підійшла до неї познайомитися. Вже через декілька хвилин Оля набирала мене, щоб я підійшла.

«Бабусі Ліді – 79 років», – представила Оля мені жінку. «Цить! 19-ть!» – сказала сміючись Лідія. Коли я підходила, то бачила, що бабуся Ліда демонструє Олі свій браслет, а Оля – новій подрузі свій. Виявляється, що це жінка сплела вранці на удачу.

«Бабуся Ліда зараз відправить чоловіка, щоб ви з ним зробили покупки в магазині», – переказала мені Оля зміст попередньої бесіди.

Дідуся звати Володимир, спершу він скептично поставився до пропозиції. Але після наших слів, про те, що нам просто хочеться зробити приємне, з ентузіазмом погодився.

«Володю, тільки купи мені отієї вівсяної дорогої імпортної каші!» – попросила Лідія. «Добре», – вівповів чоловік, і ми пошкандибали з ним до магазину.

– А скільки вам років, якщо не секрет?

– 82!

– А де ви працювали?

– На ракетобудівному заводі.

З Володимиром ми взяли молоко, яйця, крупи, цукор. «А вівсянку будем брати?» – запитую я. «А, точно вівсянка!» – схаменувся чоловік. Дорогою та імпортною виявилася велика картонна пачка каші за 40 гривень.

Ми віддали парі візитки фонду, сфотографували напам’ять, ще трохи потеревенили і пішли на своє чергування.

А в чаті сипались повідомлення:

Натали

У нас все добре, уже 4-х ощасливили

Olga

Ми одну ледве вмовили, а в кінці вона плакала і сильно дякувала. Шкода, блін.

Diana

Ми вирішили самі зібрати міні пакет з найнеобхіднішого – молоко, масло, цукор, сосиски, яйця – оплатимо відразу і вручимо вже, можливо це більше довіри у них викличе

Бояться йти вибирати з нами – раптом щось попросимо: (((((

Людмила

А нас також запитували чи не будуть їм телефонувати та приходити додому, щось вимагати. Але ми бабулю вмовили. Все ок

Катенька

У нас запитали, це що якийсь депутат перед виборами?

Не вірили, що просто так можуть допомогти

Natalya

Ті двоє старичків, яким ми оплатили кошика продуктів безмірно щасливі. Це круто.

Юлия

Галина. Зробили операцію, жовчний. Харчування вивірене. Бананчики, яєчка, помідорчики по одному вибирала. Дуже скрупульозно ставилася до кожного товару. Дуже вдячна за таку допомогу і підтримку.

Olga

А в однієї бабусі сьогодні ДН

Elena

Оплатили покупку бабусі, у якої у дочки онкологія. Розплакалася від радості …

Faina

Теж плакала бабуся, сказала тільки помідори треба, умовили вибрати щось потрібне. Не вірить досі …

Ирина

Бабусі 84 роки. Плакали разом. Дуже потрібна була курочка. Живе одна.

Евгения

Моя перша старенька взагалі зайшла в магазин, походила і вийшла. Я її наздогнала. І як виявилося, у неї вкрали телефон. І зайшла в магазин, хотіла піти позичити у когось 100 грн до пенсії (пенсія 23 липня) і скупитися. А тут я))))

До нас, тим часом, підійшов охоронець і змовницьки прошепотів: «В цього дідуся бабуся паралізована лежить». Я подивилася на чоловіка і серце підказало підійти. Роззнайомилася, звати його Григорій, 81 рік, все життя працював шофером, а його дружина штукатурницею. Вже 6 років дружина не може встати з ліжка. Я пояснила Григорію суть акції, він зрадів і ми почали наповнювати корзину. Брали все необхідне: крупи, куряче філе, молоко, масло, цукор, трохи цукерок. «І свята ж ніякого немає», – підняв високо очі Григорій.

Одразу за ним я підійшла до жінки, яка брала продукти майже навпомацки. «Добрий день. Мене звати Аліна». «Ой, добрий день, допоможіть мені якраз вибрати продукти, яка ціна тут написана? Бо я майже не бачу!». «Добре, допоможу, тільки у нас сьогодні акція, я хочу оплатити вам ваші покупки, ми зараз з вами пройдемося по магазину і оберемо те, що вам потрібно. Це подарунок!». Жіночка посміхнулася.

«Як вас звати?» – запитала я. «Женя», – відповіла жінка. «Просто Женя? Бабуся Женя?» – здивувалася я. «Прабабуся! Мені 83 роки», – гордо заявила жінка.

Прабабуся Женя на радощах побігла до своїх улюблених молочних сосисок.

«Оці я люблю! Раніше їх купувала, а тепер вони на 20 гривень подорожчали і доводиться купувати інші, а якщо тут така справа, то візьму їх. Можна?», – запитала жінка. «Треба. Беріть те, що любите», – відповіла я. Ми з Олею оплатили покупки прабабусі Жені і вийшли на вулицю. Мені одразу захотілося поділитися нашими історіями в чаті і почитати інші.

Натали

Бабуся 91 рік, майже глуха, сильно боялася. Погодилася лише тому, що працівник Фори підтримав нас. Плакала. Вибирала найдешевше. Фото побоялася зробити.

Екатерина

Дівчатка, I’m done. Минуло все ідеально. Чеки усі скину. Спасибі, що дозволили «доторкнутися» до такого світлої і прекрасної справи. Кличте, залучайте – я в справі! Усім дуже дякую!

Kateryna

Я цю бабусю годину підстерігала – вона ще погано говорить. Але в підсумку розплакалася і сказала велике спасибі.

Натали

24 локація. 5 бабусь взяли допомогу. Але скільки їх тут … з 11 як пішли … всім хочеться допомогти. шок, сльози …

Olga

Раїса Степанівна щаслива

Ще був Хасан Хасанович, але фоткаться посоромився) Був щасливий, що несе дружині шоколадки.

Natalia

А у мене була сумна історія з однією бабусею. Вона прийшла поповнити рахунок, щоб зателефонувати синові в лікарню. Син з інсультом, і вона з інсультом + ще й в лікарні Павлова лежить, як тільки поповнили їй рахунок, вона почала дзвонити синові і плакати. Важко було її заспокоїти …. Після розмовляли хвилин 25 точно, я провела її і донесла важкий пакет. Важко Вам передати словами це відчуття, коли вона мені дякувала і обіймала. Каже, не вірила, що так буває в житті.

Ирина

На Кирилівської вдалося оплатити покупки тільки двом бабуля. Але вони дійсно потребували і дуже дякували))) Одна попросила купити пару пакетиків корму для своєї кицьки, інакше свято буде не справжнім. Багато хто відмовився від допомоги))) сподіваємося, що дійсно не було необхідності.

Людмила

На 30 локації всі бабусі ходять зі своїми дорослими дітьми. Дуже приємно. Чекаємо одиноких більш ніж за годину не було нікого.

Olga

Мої син і дочка приїхали допомогти – відносять бабусям важкі пакети додому. Так що у нас з доставкою)

Баба Аня, 1928р народження

Скупилися, посадили на таксі додому, їхала за пенсією, сама не ходить (

Faina

А ще була смішна ситуація, здалеку побачила високого дідуся і говорю Олі: «Он наш дід, йдемо. Підійшовши ближче побачила, що у нього оправа на окулярах Картьє і джинси дорогі, мокасини .. ну, загалом, дід модний. І перебирав йогурти дорогої марки. Подивилася на нього і прямо пораділа. Дай бог, щоб всі люди похилого віку так само красиво ходили за продуктами, щоб їхні діти забезпечили їм гідну старість

Svetlana

У нас залишилася дрібниця зовсім, оплатили 3-м бабусям і одному дідусеві. Одна довго не могла повірити, що нам від неї нічого, крім чека, не потрібно, і говорила «дівчатка, якщо ви мене обдурите, бабуся від інфаркту помре»)

Поки я читала ці історії, до мене звернулися:«Аліна!». Це виявився чоловік моєї колишньої начальниці – Ігор. Нещодавно ми вже випадково зустрічалися на вулиці, тому він легко мене впізнав. Виявляється, що живуть вони буквально в сусідньому будинку, я розказала чим ми тут займаємось і він одразу згадав про те, що тут неподалік живе найстарший чоловік – військовий, йому точно за 90. Я відповіла, що вже чули з Олею про нього, але не можемо піти, бо не знаємо де він живе. Та Ігор загорівся ентузіазмом: «А це не важко дізнатися». І ми розпочали журналістське розслідування. Опускаючи подробиці,  скажу що ми знайшли його квартиру і довго дзвонили, та він не відчинив. Від сусідів дізнались, що племінники за ним добре доглядають.

З відчуттям, що ми зробили те, що повинні були, повернулися на точку в супермаркеті і допомогли чепурній жіночці Галині Олександрівні, яка в свої 82 роки прийшла до магазину на підборах. Ми зробили їй комплімент, а вона відповіла, що то все завдяки спорту: і бігала вона в молодості, і на кільцях акробатичні номери виконувала. А працювала і ткачкою, і продавчинею, і на заводі скловиробів. Галина Олександрівна стала нашою останньою щасливицею акції.

Ми написали в чат, що наша точка закрита. О 12 годині майже всі закінчили свій рейд. В чаті посипались слова подяки за те, що ми в цей ранок стали командою і розділили такі глибокі емоції.

Olga Bondarenko

Дорогі мої, ви чарівні !!! Я всім серцем вам дякую за чуйність і за вашу доброту !!! Я вам обіцяю, що ми зараз від фонду далі будемо працювати з ритейлерами і постараємося впровадити систему підвішених продуктів. Продумаємо ще як це можна здійснити, але будемо шукати системне рішення. Ми сьогодні підняли дуже важливу проблему в суспільстві. Велике вам дякую!!!

Фото : Аліни Степанець та інших учасників флешмобу