Мозок формує гендерна ідентичність, а не стать

[ads-pc-2]

Учені з американського Університету Джорджії після низки досліджень встановили: вплив суспільства щодо гендерної поведінки може змінювати мозок на клітинному рівні. Тобто «чоловіче» та «жіноче» мислення і, відповідно, вчинки формуються не на біологічному рівні, а на соціальному. Про це йдеться в науковому виданні Science Daily.

«Ми тільки зараз починаємо розуміти і вивчати способи того, як гендерна ідентичність, а не стать, можуть призводити до відмінностей мозку в чоловіків і жінок», – сказала Ненсі Форгер, професор і директор Інституту неврології.

За словами авторів досліджень, для пересічних громадян терміни «гендер» та «стать» часто є синонімами. Однак для науковців чи лікарів – це різні речі.

Стать ґрунтується на біологічних факторах, таких як статеві хромосоми та статеві органи. Тоді як гендер опирається на соціальну складову: очікування соціуму призводять до появи в мозку так званих епігенетичних міток. Останні впливають на пам’ять, розвиток і сприйнятливість до хвороб.

«Епігенетичні мітки» визначають, які гени передаються до клітин під час їхнього поділу. Крім того, самі «мітки» можуть передаватися з покоління в покоління, визначаючи тим самим поведінку конкретної людини. Тобто будь-які зміни зовнішнього середовища лишають у мозку «відбитки» на клітинному рівні.

Науковці продемонстрували свої висновки на прикладі пацюків. До новонароджених дитинчат жіночої статі дослідники ставилися як до хлопчиків: імітували часте вилизування та годування. Згодом вчені зафіксували зміни в мозку тварин.

Як приклад з історії науковці наводять китайське суспільство під час Великого голоду 1959-1961 рр. Тоді багато сімей вважали за краще витрачати обмежені ресурси на хлопчиків. Це призвело до зростання інвалідності та неграмотності серед дівчаток та жінок, які вижили в той період. Це свідчить про те, що стрес у ранньому дитинстві змінює нейронний епігоном і відкладається в мозку як «мітка», яка впливає на всю поведінку в майбутньому.