Меню & пошук

Правила життя хіпстера

Правила життя хіпстера

Правила життя хіпстера

Останнім часом інтернет заполонили різноманітні «Правила життя», – то від зірок кінофільмів, то від звичайних мешканців звичайних міст. А який вигляд могли б мати правила життя, розказані хіпстером? Ми спробували пофантазувати на цю тему, увімкнувши добру частку іронії.

Інстаграм був створений для того, щоб ховати жовті зуби на фотографіях. Тепер фотографії із заваленим горизонтом, розмитими обличчями і засвіченими сонячним спектром кадрами можуть стати шедевром, зібравши з пару десятків лайків.

Я ніколи не планую момент для того, щоб заїбошити лук. Передбачити такі миттєвості майже неможливо, тому приходиться надягати обрізані джинси, краватку-метелика й окуляри навіть в мороз. Фотографуватися в дзеркальні вітрини вінтажних універмагів міста необхідно за будь-якої погоди.

Раніше мені доводилось годинами розказувати знайомим про враження від поїздки, тягаючи з собою фотографії та переживати однакові емоції. На щастя, зараз для цього є платформа WordPress та альбом з фотографіями на Facebook.

Я думаю, ви не здивуєтеся, якщо я скажу, що моя улюблена група – The xx. Вони дійсно офігенні. Деякі називають їхню музику ембієнтом, деякі – синті-попом. Але мені байдуже, що це насправді. Головне, що всі кажуть про те, які вони круті.

Неліцензійне завантаження на трекерах музики та фільмів – для бидлоти. Не забувайте, що новий альбом Лани Дель Рей зі вшитими обкладинками ви маєте скачати тільки в iTunes, а конкурсні роботи фестивалю британського кіно – подивитися винятково в найближчому кінотеатрі.

Видаляю друзів, якщо вони не лайкнули мій статус на Facebook, або не розказали в Twitter про мій жахливий настрій. Зробити подібне не так важко, але це неабияк пояснює відношення людини до тебе.

Мрійте про щось реальне. Поки суспільство споживання переймається думками про славу та гроші, я думаю про «Swarm-бейдж» за чекін в Foursquare на стадіоні. І вірю, що це колись станеться.

Найвищий вид тролінгу – це зачекінитись у сусідки о 4 ранку і написати в tips поганий відгук про її чай.

Минулого тижня я йшов вулицею, читаючи свою твітер-стрічку на айфоні, і врізався у дерево. Я дуже перелякався, але, на щастя, айфон залишився цілим.

Справжня журбинка – це коли ти хочеш написати щось дуже погане про свого сусіда по квартирі, але не можеш, бо він фоловить тебе.

Можна безліч разів казати про непорозуміння з батьками, але в тебе є як мінімум одна тема, на яку ви можете захоплено та невимушено розмовляти з батьком – його вінтажний фотоапарат «Зеніт».

Натискаючи «я піду» на всіх запрошеннях на події, що мені надсилають у ВКонтакті, я насправді не можу знати, чи буду того дня в тому місці. Але нехай друзі думають, що це дійсно так.

Іноді я навіть не соромлюся переглядати свої дитячі світлини. Я – представник останнього покоління людей, котрі в дитинстві носило модні розтягнуті бабусині светри з оленями та сорочки в клітинку.

Текст – Костянтин Андрєєв, Сергій Пішковцій. Ілюстрація – Simon Riviere

Стаття опублікована в журналі Inspired за грудень 2012

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

3 коментарі

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: