[ads-pc-2]

Уявіть собі людину, яка мислить тільки в межах килимка, на якому двічі на тиждень старанно вигинає у всі боки своє втомлене тіло. Після цього вона зі спокійною душею може піти в McDonalds, обрати найспокусливіший бургер, а на десерт ще й розсваритися з кимось через дрібницю. Що вже казати про ранкові асани, підтримання душевної рівноваги і сили волі. Чи є така людина справжнім йогом?

Насправді ж, ні. Тренувати тіло фізичними вправами в залі і підтримувати в порядку внутрішній стан медитаціями — хтось вважає, що цього достатньо… і помиляється. Ви спитаєте, чому. А все дуже просто. Йога – це стан душі і стиль життя, що передбачає здорове харчування, щоденне фізичне навантаження і гармонію з оточуючим світом всюди і завжди. Така ж ситуація з еко-свідомими людьми.

На думку Максима Залевського, засновника освітнього еко-проекту “Зелена Школа“, “ми ведемо себе екологічно там, де це прийнято і забуваємо про це, як тільки виходимо за рамки так званого “свідомого середовища”.

Жити екологічно. Щоб повністю зрозуміти цю фразу, ми і вдалися до порівняння еко-свідомого життя із йогою.

Купити еко-сумку і носити в ній… поліетиленові пакети. Увімкнути вдома енергозберігаючі лампи, але не думати про економію світла у громадських місцях. Підтримувати еко-ініціативи виключно “вподобаннями” у соцмережах. Це тактика без стратегії, але ніяк не еко-свідомість.

Адже «зелене життя» має десятки компонентів (без претензії на пріоритетність та вичерпність вони такі): екологічний транспорт; органічні продукти, функціональні земельні ділянки, розумне енергоспоживання, повна відмова від пластику… так, це можливо.

Можна обрати нішу собі до смаку, але, починаючи з чогось одного, є висока ймовірність, що почавши, ви не зможете зупинитись. Так перехід до органічного споживання потягне за собою бажання вчитися енергоефективності або ж навіть екобудівництву (світовий тренд, до речі (!), не проґавте).

«Think nature» – каже французький дизайнер Monsieur Plant і узагальнює наші думки двома словами. Фактично – заклик до еко-мислення.

Ми вирішили віднайти направду еко-свідомих людей і з’ясувати, чим вони живуть. Осінній вибух активності в соцмережах нам в цьому суттєво допоміг. Стрічка новин була відверто “зеленою”. Звітувала про свій вересневий курс і “Зелена Школа” Максима Залевського. Ми неминуче маємо згадати про нього, бо саме завдяки Максиму ми мали змогу поспілкувалися з еко-свідомими українцями.

А, чи виправданими були його рекомендації, дивіться самі! Для наших героїв “еко” – це не просто модне захоплення, це свідомий вибір, який розвертає сприйняття світу на 180 градусів. Знайомтеся:

Анастасія Ле Хак

відділ маркетингу магазинів Natur Boutique і екосадиб Maison Blanche. Спікер еко-проекту “Зелена Школа”

Анастасія працює маркетологом у еко-садибах, себто еко-готелях, які обладнані з абсолютно натуральних матеріалів. Меблі з сосни та липи, постіль з бавовни та шовку, матрац з водоростей та сіна, ще й мило ручної роботи з травами.  Еко-стиль сповідує і її сім’я.

«У нашій родині питання здоров’я та саморозвитку завжди стояли на першому місці. Тому внутрішній стержень уже був готовий сприймати здоровий спосіб життя і всі наслідки, що з нього витікають», – розказує вона.

Якщо ви спитаєте, як це – бути “еко” 24/7, просто майте на увазі приклад Анастасії Ле Хак. Зранку вона годує донечку, далі – йога, фруктові родинні сніданки, улюблена справа. А на вечір – фільми в колі сім’ї та література до душі.

Вона зачитується книжками на “зелену” тематику, зокрема творами Мегре про родові еко-поселення і порадами Гогулан про здорове харчування. Анастасія перейшла на органічні продукти, косметику і засоби жіночої гігієни і вже тривалий час сортує сміття, економить електроенергію та воду, виховує в собі свідомого споживача – скорочує відходи і є дуже вибірковою при купівлі речей.

Якщо новий продукт з’являється у її магазинах, вона неодмінно приносить його додому, або якщо їй з родиною вдалось скуштувати щось смачне й органічне, то згодом  воно з’явиться у її крамничці.

Тетяна Ситник

керівник Retail Academy, спікер еко-проекту “Зелена Школа”

Здорове життя почалося зі спроб відповісти на, здавалось би, дуже прості запитання: “Хто я?”, “Яка мета мого життя?”.

Вона мала бізнес у сфері освітніх для української роздрібної торгівлі. І бачила, що  у крамницях споживачам пропонують продукцію низької якості тоді, як натуральних продуктів годі було і шукати. Так вона змінила курс на органіку. На її думку, у безпеці продукції можна не сумніватись, якщо вона сертифікована належним чином.

“Одне скажу для всіх, – каже Тетяна, – яскравим показником ефективності від переходу на органічне харчування є товщина аптечки і показання лікарських препаратів у ній. А ще: відсутність додаткової вітамінної терапії...”

Приклад Тетяни надихає. Друзі та рідні охоче долучаються до еко-стилю: економлять воду, збирають батарейки, папір, почали обирати справжні органічні продукти. Таким чином вони інвестують власну гривну в органічне фермерство України.

А все починалося ще 10 років тому, коли Тетяну почало непокоїти питання здорового харчування та якості напівнатуральної їжі відомих торгових марок.

Андрій Зінченко

керівник освітніх проектів від Greencubator, спікер еко-проекту “Зелена Школа”

Вдвох із братом Романом у 2009 році вони прийняли сміливе рішення створити і розвивати ринок сталої енергетики в Україні.

Так і народилася українська мережа енергетичних інновацій Greencubator, на базі якої проводяться різні заходи, центром уваги яких є тематика енергозбереження. Тут виховують енергоефективне покоління українців, знаходять практичні рішення для вдосконалення молодих компаній, що працюють в галузі відновлюваної енергетики. Власне, не гучно буде сказано, що Greencubator є центром створення моделі відверто нового майбутнього сталої енергетики.

Для того, щоб жити екологічно, не обов’язково бути екологом. Тут акцент на діях і розумінні базових взаємозв’язків, про які нам зауважив Андрій: “… займаючись сталою енергетикою я більше зрозумів наскільки комплексні і глибокі зв’язки між соціальною організацією, енергетикою, економікою та довкіллям”.

Так, купуючи товар, Андрій перевіряє, з чого він виготовлений, чи придатний до переробки. Він сортує сміття, звичайні батарейки заміняє акумуляторами і не втомлюється шукати нові ідеї, що робили б його більш дружнім до довкілля. Жодне з рішень у цьому напрямку, вигадане кимось чи вами, не буде банальним і недієвим.

Навряд можна бути еко-свідомою людиною без звички дбати про здоров’я свого тіла. Максимізують продуктивність Андрія ранні підйоми о 5-й(!) чи 6-й та ранкові прогулянки. А ще він дбає про чистоту своїх думок – насичується корисною літературою.

Олена Березовська

співзасновник та експерт проекту Organic Business та голова Спілки виробників сертифікованих органічних продуктів “Органічна Україна”, спікер еко-проекту “Зелена Школа”

Свій досвід Олена завжди намагається передавати іншим: «Мені комфортно сіяти, це моя комфортна роль в житті та бізнесі».

Еко-шлях вона розпочала зі здорового харчування. Як біолог-ботанік Олена розуміла цінність біологічної їжі, і в її домі ніколи не було кока-коли та чіпсів. Вона переконана, що здоровим харчуванням можна побороти усе, навіть важкі психологічні  проблеми.

Так, Олена 15 років керувала власним дитячим садочком і привнесла здорове харчування ледь не у кожну сім’ю малят, які там займались.

«Діти з нашого садочка приходили додому і просили приготувати те, що готують у їхньому садочку. Дуже багато сімей перебудували свій стиль життя», – каже вона.

Меню у дитячому садочку було простим (фрукти, овочі, ягоди, максимально органічні), але раціонально збалансованим і оздоровчим, що сприяло підвищенню процесів обміну. Еко-стиль у садочку був присутній у всьому: від органічного харчування до дерев’яних іграшок або ляльок, які власноруч шили батьки з натуральних тканин.

Олена переконана, що оточення не має впливати на тих, хто хоче бути екологічним і  згадує слова свого вчителя по фольклору: «Українці мають гарну історичну особливість – Січ. Але справа не у війні, а у тому, що ти маєш відсікти простір коло себе. І справжній українець може відрубати той простір, який шкодить тобі. З цього починається козацтво, і з цього починається відповідальність за екологію та екологічність свого життя».

Починати завжди потрібно з себе. Тому досить показовим є ставлення до екології у Європейських країнах та США.

У світі є ряд країн, які можна впевнено назвати екологічно-свідомими і на які Україні можна сміливо рівнятися, є, на думку наших експертів, Норвегія, Ісландія, Німеччина, Ізраїль, Швейцарія, США (особливо, Штат Каліфорнія, як зазначив Андрій Зінченко).

Як влучно зауважувала Олена Березовська, еко-свідомість  у таких країнах проявляється в усьому. Так перед тим як летіти на відпочинок, доводиться зважувати усі плюси і мінуси: якщо шкода від літака більша за твій відпочинок у Португалії, то радше провести вікенд коло озера. Але політ на літаку буде виправданим, якщо вам доведеться поїхати, приміром в Африку, і навчити людей вести органічне землеробство.

За словами Олени, там намагаються робити прості, але дуже ефективні речі, які дають більше для екології країни за порожні розмови. Наприклад, в одному з американських університетів, щоб заохотити зменшити споживання їжі вирішили відмовитись від таць.

---

 

Екологічний рух є на часі в Україні і постійно набирає обертів. З’являються різні еко-клуби, спільноти та бізнес-ініціативи, які активно працюють в галузі альтернативної енергетики, здорового харчування, органічного землеробства та в інших напрямках. Зараз з’явилася можливість у стислий термін отримати комплексні знання в галузі “еко” на “Зеленій Школі”, яка поєднала багато різних еко-практик і знань на одній платформі і вже встигла випустити у вересні свій перший курс і готує новий жовтневий лекторій. Там якраз і вчать тому, що еко-свідомість не є разовим заходом чи одиничними вчинками, а є стилем життя і способом мислення.

Деякі випускники цієї школи започаткували після навчання свої проекти. Так, Іван Грановський та Андрій Маншилін запустили власну органічну ферму. Також утворився проект Екохата, а для вже існуючого, але ще молодого стартапу Віки Норенко “Зелений Птах” (вироби з переробленого картону) учасники прямо на місці зібрали кошти для розвитку справи.

На прикладі Анастасії Ле Хак, Тетяни Ситник, Максима Залевського, Олени Березовської, Андрія Зінченка (та його брата Романа), а також випускників цієї Школи ми можемо побачити на практиці, які вони, еко-свідомі люди і що означає мислити “поза межами йогівського килимка”.