[ads-pc-2]

Не зважаючи на те, що особистість британського художника Бенксі досі не відома широкому загалу, його роботи в стилі street-art кожного разу вражають своєюпростотою та іронією, закладеною в сюжетах. Деякі картини вже давно стали іконічними у сучасній культурі. Про те, чим насправді керується митець при створенні своїх картин – в рубриці правила життя.

У мене немає ніякого бажання показати себе публіці. Я просто намагаюся зробити так, щоб мої роботи виглядали добре, але я не намагаюся виглядати добре сам. До того ж я просто переконаний, що правда може виявитися гірким розчаруванням для деяких 15-річних підлітків.

Стань кращим в мистецтві обману – і тобі не доведеться ставати кращим більше ні в чому.

Люди люблять мене, або ненавидять, або їм на мене начхати.

Пам’ятай: злочин проти власності – не є справжнім злочином. Люди дивляться на полотно і захоплюються тим, як за допомогою мазків пензля передана думка. Люди дивляться на графіті і дивуються тому, як за допомогою водостічної труби ти заліз туди, куди тобі було потрібно.

Баланс Святого Грааля – це коли ти витрачаєш на виготовлення картини менше часу, ніж люди витрачають на її розглядання.

Люди кажуть, що графіті – це жахливо, безвідповідально і по-дитячому. Але це тільки в тому випадку, якщо воно зроблено належним чином.

Графіті – це один з небагатьох засобів самовираження, який ти можеш собі дозволити, навіть якщо ти не маєш нічого. І навіть якщо ти не поквитався за допомогою графіті з світовою убогістю, ти можеш примусити когось посміхатися, поки він ссить.

Річ, яку я ненавиджу в індустрії реклами найбільше, – це те, що вона притягує до себе найбільш розумних і діяльних молодих людей, залишаючи нам в якості художників тупих і самозакоханих. Сучасне мистецтво – це зона лиха. Ніколи ще в історії людства настільки багато чого не було зосереджено в руках настільки незначної кількості людей для того, щоб сказати так мало.

Графіті перемагає інші види мистецтва, тому що стає частиною міста, інструментом орієнтування. Типу: «Я буду чекати тебе в тому пабі, де через дорогу ця стіна, на якій намальована мавпа з бензопилою».

Це дуже розчаровує: коли ти розумієш, що кращі колекціонери твоїх робіт – це співробітники поліцейського управління.

Головна проблема поліцейських полягає в тому, що вони роблять те, що їм скажуть. Вони тільки й можуть сказати: «Вибач, приятель, але я виконую свою роботу».

Деякі люди стають поліцейськими для того, щоб світ став кращим. Деякі люди стають вандалами для того, щоб світ виглядав краще.

Найжахливіші злочини на планеті здійснюються не тими людьми, хто повстає проти правил, а тими, хто йде за правилами. Саме ті люди, хто слідує правилам, скидають бомби і вирізають села.

Саме ті люди, які прокидаються рано вранці, і несуть світу війну, смерть і голод.

Тільки коли буде зрубано останнє дерево і коли буде отруєна остання річка, – тільки тоді людина зрозуміє, що вічне цитування індійських прислів’їв робить його схожим на бісову ляльку.

У нас так мало того, що ми можемо сказати іншим, і так багато на це часу.

Ви ж знаєте, що хіп-хоп зробив зі словом «ніггер»? Так от: я хочу зробити те ж саме зі словом «вандалізм» – повернути його.

Немає нічого більш поширеного в світі, ніж неуспішні, але талановиті люди. Тому намагайся покинути будинок до того, як ти виявиш щось, що змусить тебе в ньому залишитися.

Більшість матерів готові зробити все заради своїх дітей, крім того, щоб дозволити їм бути самими собою.

Деякі люди ніколи не проявляють свою ініціативу – до тих пір, поки хтось не попросить їх про це.

Я малював щурів цілих три роки, а потім хтось сказав мені: яка це талановита анаграма слова «мистецтво» (англ. rat і art відповідно – ред.). І мені довелося прикинутися, що я знав про це все життя.

Якщо ти хочеш, щоб когось дійсно забули, відлий з бронзи статую з його зріст і постав її в центрі міста. А далі вже неважливо, наскільки ця людина була великою – тільки п’яний виродок, який бажає потренувати свої альпіністські навички, змусить людей помітити його.

Жили якось в лісі ведмідь і бджола – найкращі в світі друзі. Все літо безперервно з ранку до ночі бджола збирала нектар, а ведмідь валявся на спині, ніжачись на сонці у високій траві. А коли прийшла зима, ведмідь зметикував, що їсти йому тепер нічого. І він подумав: «Напевно, працьовита бджола поділиться зі мною своїм медом». Він став шукати бджолу, але ніде не міг її знайти. Тому що бджола померла від гострого коронарного синдрому, викликаного стресом.

З моєї точки зору, єдина річ, на яку варто дивитися в більшості музеїв, – це школярки на екскурсії.

Завжди краще просити вибачення після, ніж дозволу перед.

Джерело – Esquire, переклад українською – Віталій Яцунь