Меню & пошук

Соціальні мережі та генна інженерія: Чого бояться письменники-фантасти

Соціальні мережі та генна інженерія: Чого бояться письменники-фантасти

Ми запитали у письменників-фантастів, що приїхали на Книжковий Арсенал, які сучасні технології можуть перетворитися на загрозу для людства.


На Книжковому Арсеналі, який пройде з 30 травня по 3 червня у Києві, Goethe-Institut в Україні представить фантастичні романи чотирьох авторів з Німеччини. Ми запитали у письменників, які сучасні технології, предмети або явища, на їхню думку, можуть стати небезпечними у майбутньому?


Романи письменників-фантастів часто ставали пророчими. Жюль Верн у своїх книжках передбачив космічні подорожі, підводні човни, штучні супутники і керовані ракети з реактивним двигуном. Герберт Уеллс у «Війні світів» описав лазер. Ці винаходи стали сенсаційними і змінили світ. А чи можливо, що технології, які так нас захоплюють, насправді можуть загрожувати людству? Письменники Катя Брандіс («Фрістайлерка»), Роберт Зоннтаґ («Сканери»), Шарлотте Кернер («Світлокопія») та Бов Б’єрґ («Ауергаус») відповідають на це запитання. Вже влітку їхні книжки вийдуть в українських видавництвах.

 

Катя Брандіс

Катя Брандіс «Фрістайлерка»

У дитинстві Катя Брандіс не планувала стати письменницею. Вона мріяла бути стюардесою або астронавтом. Однак, з 11 років почала вигадувати історії про далекі світи та майбутнє і зрештою почала працювати журналістом, а також писати художню прозу. Майже половина з понад 50 написаних Брандіс книг − це романи для підлітків. Серед найбільш відомих творів Брандіс − «Поклик глибин», «White Zone», «Мисливець за вулканами», а також серія «Ті, що мандрують лісом», яка посіла друге місце у списку бестселерів SPIEGEL.

«Наразі мене непокоять деякі аспекти розвитку медичної галузі − розповідає Катя. − Наприклад, певна група науковців створила пандемічний вірус, щоб його дослідити. Але заходи безпеки ніколи не бувають ідеальними. Вже неоднарозово ставалися нещасні випадки з небезпечними матеріалами та збудниками хвороб, які були створені вченими у лабораторіях.

Також досить непередбачуваними здаються розвиток генних технологій та біологічна зброя майбутнього. Дослідження в сфері штучного інтелекту наразі здаються зовсім невинними, але до того моменту, поки на цьому тлі не станеться чогось жахливого. Особливо, якщо неконтрольований штучний інтелект використовуватиме у своїх інтересах тоталітарна держава.

А ще розвиток технологій надає державі все більше можливостей тотального контролю над особистим життям людей. Свобода особистості під загрозою як ніколи».


Бов Б’єрґ

Бов Б’єрґ «Ауергауз»

Бов Б’єрґ навчався у Німецькому інституті літератури Лейпцига, а також вивчав лінгвістику, політологію і літературу у Берліні та Амстердамі. Разом з університетськими друзями Б’єрґ заснував літературний журнал Salbader, був редактором сатиричного видання Eulenspiegel.

У 2008 році автор опублікував свій дебютний роман «Deadline», але з усього накладу встигли продати лише 200 примірників, решта − згоріли під час пожежі на складі. У 2013 році друком вийшов його другий і найвідоміший роман «Ауергауз». Він потрапив до списків бестселерів у Німеччині, а у 2019 році року буде екранізований.

«Я побоююсь будь-якої техніки. Вона заважає нам на чомусь концентруватися. Ми тільки біжимо по колу – розгублені та дуже нещасні. Також мене дещо лякає техніка, яка автоматизує процес прийняття рішення замість людей. Але найбільш за все ми маємо боятися несправдливого розподілення надлишків прибутків, які несуть нові технічні винаходи».


Роберт М. Зоннтаґ

Роберт М. Зоннтаґ «Той, що сканує»

Ще у школі майбутній письменник працював фрілансером у газеті, пізніше – у щоденному виданні Freie Presse. Роберт М. Зоннтаґ – це літературний псевдонім Мартіна Шойбле, який вивчав політичні науки у Берліні, Ізраїлі та Палестинстині. Наразі в Німеччині опубліковано сім книг автора.

«Мене хвилюють електроавтомобілі як альтернатива бензиновим чи дизельним авто. Краще спочатку інтенсивно розбудовувати систему громадського транспорту. Лише після цього можна почати використання електромобілів, виготовлення яких вимагає великої кількості ресурсів.

Атомна енергетика все ще розвивається у багатьох країнах і з її неутилізованими відходами мають жити наступні покоління. Ризик атомних катаствроф занадто високий.

Також мене непокоять соціальні мережі, тому що вони є всім, чим завгодно, тільки не соціальними. Можливо, варто додати до цього списку і смартфони. Вони хоч і є смарт-технологією, але приводять до отупіння користувачів. Смартфон бере на себе орієнтування у просторі. Так само, як й комунікацію та мислення.

Світу майбутнього можуть загрожувати кібервійни, маніпульовані атомні станції, «хакнуті» літаки, керована зброя, тотальне цифрове спостереження за супротивником – дещо з цього списку сьогодні ще не з‘явилось, але завтра з‘явиться обов‘язково».


Шарлотте Кернер

Шарлотте Кернер «Світлокопія»

Шарлотте Кернер вивчала економіку та соціологію у Манхаймі. Кернер працювала автором для таких видань: ZEIT, GEO, EMMA та інших. У 1987 вона вперше стала лауреатом Німецької премії літературних творів для юнацтва.

Її найвідомішим романом став «Світлокопія». Перекладену 14 мовами книгу екранізував режисер Франк Потенте. У Німеччині її включили до списку шкільної програми.

«Я вважаю, що атомна бомба досі залишається найбільшою загрозою для людства. Світовий баланс тріщить по швах, як свідчить політика Ірану та Північної Кореї. Єдиним раціональним рішенням було б знищення всієї ядерної зброї, але на початку ХХІ століття людство від цього далі, ніж будь-коли.

Що стосується генетичної інженерії, ймовірно, завдяки якимось ідеальним «генним ножицям» у майбутньому ми зможемо знищувати все більше захворювань на початкових стадіях та забезпечити людям триваліше та здоровіше життя. Але її руйнівний потенціал є ще більшим, адже викликає поділ суспільства на генно-бідних та генно-багатих. У поєднанні з біо- та репродуктивною медициною, удосконалення людини будуть абсолютно реальними, як й «вирощування» людей, тим більше, що штучна матка є лише питанням часу.

Мене також непокоїть штучний інтелект. Ми маємо смартфони, які широко використовуються, але роблять нас «склоподібними» людьми. Зрештою, ми стаємо заручниками не лише великих ІТ-корпорацій, але й безсилими об’єктами впливу штучного суперінтелекту.

Але мій найбільший страх – це зміна клімату. Людство знищується екстремальними погодними умовами – повенями, посухами, ураганами – і незабаром буде знищене війнами за воду та родючі землі. Ані люди, які заперечують проблему зміни клімату, ані прикордонні заборони не призведуть до зупинки зростаючих потоків кліматичних біженців».

Фото: unsplash, Goethe-Institut

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: