[ads-pc-2]

Вчора всі учасники ОМКФ святкували екватор: минуло чотири з половиною дні від початку своєрідного божевілля на підґрунті любові до якісного кіно. На власному досвіді я переконалась, що є принаймні десять речей, які точно варто зробити:

1. Подивитись фільм, сидячи поряд із призером Каннського фестивалю, адже, скажімо, відома всьому світові грузинка Нана Джорджадзе відвідує майже всі сеанси.
2. Прошепотіти режисерові на вухо про той кадр або момент, який сподобався тобі найбільше, випадково зустрівши знімальну групу в коридорах кінотеатру. Можна навіть подякувати йому та потиснути міцно руку.
3. Зробити селфі з відомим та дуже симпатичним актором (наприклад, Ейданом Тернером), як це роблять всі божевільні фанати та деякі журналісти, і побажати йому гарного відпочинку.
4. Відвідати офіційну вечірку кінофестивалю, бо знімальні групи на прес-конференціях куди серйозніші, аніж в клубі.
5. Виховати нову звичку: слідкувати за тим, як спливає час, виключно за графіком сеансів, аби на запитання «Котра година?» відповідати, що «Початок через двадцять хвилин».
6. Поснідати о четвертій – хоча б тому, що лягаєш спати о п’ятій ранку.
7. Спробувати зробити вдумливий аналіз тих стрічок, які прийнято вважати «фестивальними»: чорно-білих, гостро соціальний та без жодного натяку на сюжетну лінію.
8. Дізнатись кілька «внутрішніх жартів»: цього року, наприклад, фраза “Thanks God, Angel is here”, має цілком прозаїчне значення. Справа в тому, що румунський актор отримав авіаквиток з ім’ям “Ангел Даміан” замість “Даміан Ангел”.
9. Виховати смак до якісного кіно: один тільки Голлівуд випускає близько п’ятиста стрічок на рік, тож вибір доведеться робити нам.
10. Задати на прес-коференції виключно «одеське» запитання на кшталт «А чого саме ковбаса з’являється в стрічці? Це щось дуже особистісне?», і написати ще один фестивальний матеріал.