Як зробити wow-історію і змусити героя довіритися

[ads-pc-2]

Яна Метьолкіна називає себе «блогинею мандрів». Вона об’їздила 40 країн, більшість з них як редакторка і сценаристка тревел-шоу «Орел и решка», і здобула суперсилу − працювати без сну, їжі, вихідних та натхнення, створюючи тексти і сюжети для тисяч глядачів.

На лекції у Projector вона розповіла про те, як збирати історії у цілісні сюжети, як розговорити героя інтерв’ю і побудувати правильну драматургію розмови. На прохання Inspired, платформа Projector записала найцікавіше.

Що таке хороша історія?

Хороша історія − це емоція + користь. Якщо ви навіть на секунду зарядите читача ентузіазмом щось зробити − це перемога.

Робіть що хочете, але перша фраза вашого тексту повинна пронизати людини. Заголовок має бути як постріл.

Сторітеллер − це мисливець. Спочатку вам потрібно придумати, як добути інформацію, а потім − як її розповісти.

Інтерв’ю, як душевне зближення

Ставтеся до інтерв’ю, як до побачення. Механіка абсолютно така сама: ви призначаєте зустріч людині, яка вам цікава, вибираєте прикольне місце, намагаєтеся налагодити бесіду.

Потрапити на інтерв’ю до людини додому − це бінго. У своєму середовищі проживання герой більш розслаблений. І, найімовірніше, більше вам розповість.

Кожен журналіст, оповідач, сторітеллер повинен прагнути сподобатися своєму герою. Тільки тоді герой довірить вам свою історію.

Якщо інтерв’ю хороше − під кінець бесіди хочеться обійняти вашого героя.

Як поводити себе на інтерв’ю, щоб все спрацювало?

1. Не бійтеся дурних запитань. Дурні запитання (зазвичай уточнюючі) − це те, що треба. Просіть пояснити образно, через порівняння, як 3-річній дитині.
2. Ставте запитання-телепорт, адже людина пізнається в дії. Наприклад, запропонуйте герою пофантазувати про те, чи заповів би він\вона своє тіло науці, або як би він\вона провели свій ідеальний день.
3. Не поспішайте ставити запитання з порога. Треба питати врозкид, укольчиками. Щоб отримати чесну відповідь, потрібно приспати пильність героя і створити довірливу атмосферу.
4. Не важливо, які запитання − хоч з підвивертом, хоч 3-кілометрові, хоч найбезглуздіші. Важливо розуміти − куди ви ведете діалог і що хочете почути. Адже коли ви йдете на інтерв’ю, ви повинні розуміти, про що буде в результаті ця історія, і які відповіді героя зроблять її сильнішою.