[ads-pc-2]

Критики навперебій сперечаються про те, скільки у ньому вигадок, а скільки справжньої науки, глядачі висловлюють кардинально протилежні думки: від повного захоплення до нерозуміння, а ми вирішили підсумувати враження від перегляду фільму. Інтерстеллар, що зараз йде в кінотеатрах України, наробив чимало шуму. Тож як Крістоферу Нолану вдалося змусити нас повірити у фантастику?

В першу чергу варто зазначити, що кіно було зняте за книгою-збіркою наукових робіт фізика-теоретика Кіпа Торна – тож в його основі є чимало справді наукового. Про те, наскільки “ласим шматком” був цей проект, свідчить те, що з початку зйомок до Інтерстеллара був прикріплений Стівен Спілберг, який так і не зміг зайнятись ним, і вибір продюсерів випав на Крістофера Нолана. За словами режисера, натхнення для зйомок він черпав з таких культових стрічок, як “2001:Космічна Одіссея” Кубрика, “Зоряні війни”, “Близькі контакти третього ступеню”, “Той, що біжить по лезу”, “Чужий” та багатьох інших. Асоціації з переліченими фільмами будуть виникати у шанувальників наукової фантастики досить часто: і це відчуття матиме присмак приємної ностальгії.

Синопсис

Коли засуха призводить людство до продовольчої кризи та повільного вимирання, колектив дослідників і вчених вирішує полетіти крізь червоточину (яка ймовірно з’єднує області простору-часу через велику відстань) у подорож, щоб перевершити колишні обмеження для космічних подорожей людини і переселити людство на іншу планету.

Науковці розділилися у своїх поглядах щодо фільму. Одні радісно підтримали його вихід, мотивувавши це тим, що такі складні речі та явища, як чорні діри і викривлення часу й простору нарешті були показані максимально доступно для кінцевих глядачів. Інші ж, навпаки, розкритикували Інтерстеллар за надмірну фантастичність та відсутність реальних підстав для наукового обґрунтування подій. З одного боку, їх можна зрозуміти: не все у фільмі є достовірно науковим. Але хіба це причина, щоб відмовити глядачам відчути себе близькими то тих процесів, що відбуваються за мільйони світлових років від нас?

Можливо, художник справді повинен не давати готових відповідей на питання, а задавати їх, проте у цьому випадку Інтерстеллар розповідає нам базові знання про модель Всесвіту, і робить це у напрочуд чудовій візуальній формі.

Музика

Кіноепопея тривалістю майже в три години (так, будьте готові провести понад 160 хвилин за переглядом цього фільму) проходить під акомпанемент Ганса Ціммера – це саме та людина, завдяки якій аудіоряд інших фільмів Нолана – Inception i The Dark Knight – став перфектним. Не виключенням є і Interstellar: завдяки музиці Ціммера фільм стає схожим на музичну оперу, дія якої розгортається на теренах Всесвіту. Це треба не лише побачити, а й почути: після цього можна впевнено сказати, що роботи Ціммера ставлять його в один ряд з найкращими композиторами всіх часів. Ця музика нагадає вам Кубрика, ця музика змусить вас захоплюватись, ця музика викличе у вас сльози.

Головна заслуга Крістофера Нолана як режисера цього фільму полягає в тому, що він зумів зробити нас не просто трошки ближчими до міжгалактичних польотів, а можливо навіть змусив знову відчути себе частинкою цього Всесвіту. Навряд чи ми стали розумнішими після перегляду фільму, – навпаки, чимало людей виходять з кінозалу з виразом WTF на їхніх обличчях. Проте Нолан подає важку космофізику дозовано: він розжовує її для нас, пояснює це на сюжетних прикладах та закрученнях сценарію, і це дозволяє нам відчути себе трошки розумнішими, ніж ми є насправді.

Знаково, що фільм показують в кінотеатрах саме в той момент, коли за мільйони кілометрів від Землі справжній космічний апарат робить наступний вагомий крок назустріч покоренню космосу: мова про місію Розетта та висадку апарату Філа на поверхню комети. Саме це дозволяє глядачам зрозуміти, що все, що вони побачили на кіноекранах, не є насправді настільки вигаданим та нереальним: людство повільно, але наполегливо відкриває для себе все нові й нові закутки Всесвіту. Хтозна, що буде через півстоліття, але перша людина побувала у космосі всього 50 років тому, і нам, схоже, випала доля жити у час нових звершень та відкриттів.

Показ було здійснено за підтримки мережі Планета Кіно