Меню & пошук

Стаканчики, які можна їсти, та сортування паперу – як зробити робоче місце екологічнішим

Стаканчики, які можна їсти, та сортування паперу – як зробити робоче місце екологічнішим

«Екологічний офіс» економить понад 30% води та 60% паперу на працівника  


2019 року Adidas втретє стала найбільш екоефективною компанією текстильної галузі у світі. З 1999-го міжнародна інвестгрупа RobecoSAM та Dow Jones щороку готують рейтинг для 60 галузей екоефективності та визначають лідерів своєї сфери. Для цього аналізують не лише екологічність виробництва, але й умови праці, поводження з відходами та корпоративну політику. Наприклад, компанія Adidas, що три рази очолювала рейтинг, щомісяця проводить аудит потоку сміття у власних офісах, моніторить споживання енергії, здійснює LEED-сертифікацію на нових локаціях (офісах, заводах, магазинах). Крім того, регулярно проводить тренінги для підвищення обізнаності працівників щодо зменшення впливу на довкілля та запускає екочеленджі, під час яких працівники відмовляються від використання одноразових речей, що не переробляються. Тільки за 2018 рік ці заходи зекономили понад 60% паперу на одного працівника та скоротили споживання води на 31%.


Бути «Adidas» у своїй сфері здатні й невеликі українські компанії та стартапи – стверджують екоблогери. Як зробити власний офіс чи робоче місце екологічним – пояснювали екоблогерки Анна Хрипункова й Маріанна Бойко і засновниця молодіжного руху School Recycling World Юлія Мархель.


Маріанна Бойко, тренерка з екологічних звичок, екоблогерка

Екоофіс – чудовий тімбілдинг. Екодії продукують в організмі гормони, що приносять задоволення. Крім того, людина усвідомлює власну корисність. Тому організація екоофісу – це апріорі запорука гарного настрою та продуктивності. І здоров’я, звісно.

 

 

 


Анна Хрипункова, екоблогерка

Коли оточують гарні речі, приємніше працювати: теплі м’які рушники замість одноразових, фірмові кружки. Приємно брати скляне горнятко кави, а не пластик. Пластик здешевлює наше життя. У тому сенсі, що ми звикаємо до дешевого вигляду речей, для нас стає неважливим якісне, гарне, надійне. А нащо добре працювати в одноразовому світі? 

Інша річ – комфорт. Я знаю офіс, де людям пропонують капці при вході. Тобто ти прийшов на роботу, перевзувся в капці (а не натягнув бахіли), взяв керамічну кружку кави, насипав цукру з гарненької баночки, а не з пластикової коробки… І ти в комфорті, що аж хочеться гори рушити з місця, не те що звіт писати! Це мотивує та покращує продуктивність. 

Ще один аспект – екологічні речі (той же посуд або сумки) потребують лише одноразових інвестицій. Тобто ти витрачаєш гроші, купуючи це все, а потім заощаджуєш на купівлі одноразових речей. Так витрати суттєво скорочується, а більше збережених грошей – більше мотивації.

Треба менше одноразового і більше економії: «колеги, цього місяця завдяки вашій усвідомленості ми заощадили 10 тисяч гривень на пластикових стаканчиках та трубочках. Ми вирішили розділити ці гроші на всіх вас, ось вам премії». 


Юлія Мархель, засновниця міжнародного молодіжного руху School Recycling World та Let’s Do It World.

Екосередовище впливає на працівників – і впливає позитивно. Зазвичай екологічність сприймається як виклик, тому ті, хто його приймають і досягають певних результатів, завжди отримують задоволення, гордість і нову корпоративну культуру. Більше того, все це знадобиться в повсякденному житті.

Найперше, на що варто звернути увагу для створення екологічного офісу, – це макулатура, посуд і їжа, корпоративи. Як показує практика, ці грані офісного життя продукують найбільшу кількість відходів.

via GIPHY


Макулатура

Анна Хрипункова, екоблогерка:

Від збільшення використання паперу сьогодні не рятують ні гаджети, ні зручні онлайн-формати, ні смартфони. Тільки за 2018 рік, за даними всесвітнього об’єднання організацій Environmental Paper Network, споживання паперу на планеті перевищило 400 мільйонів тонн на рік. 

Середній показник використання паперу в світі становить 55 кілограмів на людину в рік. В Україні – 25. Проте в нас майже весь використаний папір потрапляє на сміттєзвалище: в одній тонні відходів макулатура складає 40%.

Щоб не продукувати паперового сміття, варто дотримуватися простих порад:

  • Використовувати двосторонній друк;
  • Розміщувати інформаційні знаки, такі як «Використовуй повторно», біля копіювальних машин та принтерів – це мотивує;
  • Форматувати документи так, щоб вони займали менше сторінок, використовуючи трохи менші шрифти та вужчі поля;
  • Користуватися електронними версіями документів. Для підписання та обміну документами використовувати відповідні онлайн-сервіси;
  • Запровадити електронний архів замість паперового;
  • Заохочувати працівників відокремлювати папір і картон від іншого сміття;
  • Заохочувати читати освітню літературу в електронному вигляді (закуповувати професійні книжки для колективу в електронних форматах);
  • Разом висаджувати дерева: коли знаєш, як це непросто, користуватися папером вже не дуже хочеться.

Слід донести до співробітників чи колег: макулатура – не сміття, а цінний ресурс. Одна тонна відсортованого і переробленого паперу збереже близько 17 дерев, 1400 літрів нафти, 4000 кіловат енергії. Це економить не лише дерева та інші ресурси, але й гроші компанії.

via GIPHY


Юлія Мархель, засновниця молодіжного руху School Recycling World:

Раджу ще таке:  

  • Відповідально ставитися до закупівлі канцтоварів, матеріалів, що не завдають шкоди навколишньому середовищу. Варто поступово перейти на екозамінники: наприклад, закуповувати папір, повністю або частково виготовлений із вторсировини.
  • Замінити туалетний папір у вбиральнях на «правильний» – виготовлений із переробленої макулатури, а не деревини;
  • Відмовлятися від упаковки за кожної можливості;
  • Зробити контейнери для збору макулатури доступними й зручними, для надто чутливого паперу встановити подрібнювач;
  • На зборах і зустрічах документацію подавати в електронному вигляді. Зараз усі з гаджетами – можуть або прочитати з екранів, або ознайомитися напередодні. Можна взагалі зробити презентацію замість роздавати кожному окремий примірник.

via GIPHY


Посуд

Анна Хрипункова, екоблогерка:

За день людина випиває в середньому 1,5-2 літра води. І якщо в офісі звичайні одноразові стаканчики, то за добу в смітник їх потрапляє 6-8. Якщо до цього додати ще стаканчики з-під кави чи чаю, то за день людина створює після себе купу сміття, яке не можна переробити. Адже паперові стаканчики всередині мають спеціальну пластикову плівку, яка робить процес переробки дорогим і ресурсозатратним. Я б радила компаніям і працівникам:

  • Приносити власні чашки або замовити корпоративні;
  • Замінити пластикові та паперові стаканчики на спеціальні їстівні. Вони виготовляються із вафель з використання термоглазурі та зовсім не тріскаються, коли їх наповнити гарячою рідиною. Такий стаканчик не наносить шкоди навколишньому середовищу – ним ще й можна смачно «заїсти» каву;
  • Для збереження температури гарячого напою користуватися термочашками.  

via GIPHY


Юлія Мархель, засновниця молодіжного руху School Recycling World:

Між одноразовим та багаторазовим завжди слід обирати друге. Я б узагалі підійшла стратегічно до харчування. Насамперед треба зробити кухню або «кухонний куточок» з холодильником і мікрохвильовкою. Адже якщо співробітникам банально немає де зберігати свої обіди, фрукти чи перекуси, вони купуватимуть це все в магазинах чи кафе – у пакетиках, фользі, з горами серветок і пластику.


Корпоративи

Маріанна Бойко, тренерка з екологічних звичок, екоблогерка:

Аби корпоративи були екологічними, варто відмовлятися від одноразового посуду та кульок. Останні – це зовсім невесело, а навпаки – дуже шкідливо. Латекс, з якого їх роблять, розкладається кілька років. Кульки потрапляють у річки, моря й океани, де ними труяться тварини й риби.

Також раджу вибирати локальні органічні продукти. На їхнє транспортування не витрачається бензин і нафта, не здійснюється стільки викидів в атмосферу, як при перевезенні якоїсь екзотики. Варто скоротити споживання м’яса, але важливо, щоб це було комфортно. Інакше головна мета корпоративу – об’єднання колективу – не буде досягнута.

via GIPHY


Юлія Мархель, засновниця молодіжного руху School Recycling World:

За допомогою корпоративів дійсно можна невимушено та естетично запровадити екокультуру в компанії. Є багато пропозицій, головне – з чогось почати. Наприклад:

  • Відмовитись від одноразового посуду;
  • Запровадити екоподарунки в екоупаковках; 
  • Відповідально ставитися до вибору декорацій;
  • Старатися максимально не використовувати пластик, замінюючи його папером, а краще – склом і металом. 

Екочеленджі

Юлія Мархель, засновниця молодіжного руху School Recycling World:

У межах внутрішньої комунікації можна провести тренінги, роз’яснювальну роботу, а ще краще – зробити вечір екологічного кіно і разом передивитись, наприклад, «Дім» чи «Сміття». Автори цих фільмів зібрали інформацію й доступно показали наслідки безвідповідальної життєдіяльності людини на планеті. Суттєво можуть допомогти екочеленджі. Наприклад:

  • Долучитись до вже наявних проєктів, таких як School Recycling World. Волонтери організовують тренінги щодо відповідального споживання, екопікніки, лекції «Зелений офіс», «Нуль відходів», «Корпоративна соціальна відповідальність у сфері екології» та багато іншого;
  • Щороку організація Let’s do it, Ukraine влаштовує масштабні прибирання, форуми, екофестивалі, а також акцію World Cleanup Day, в якій беруть участь 17 мільйонів людей зі 160 країн;
  • Проводити свої акції в цікавих форматах, наприклад, замінити звичайний суботник на квест із сортуванням відходів або плогінг (пробіжка, поєднана зі збором сміття);
  • Влаштувати екскурсію для працівників на переробні підприємства.

via GIPHY

Екокультура – це не лише сортування відходів, участь у суботниках чи висадка дерев. У ній іще багато складових. Насамперед варто розробити стратегію корпоративної соціальної відповідальності у сфері екології на декілька років, сформувати план дій та заходів, додати маркетингову складову і внутрішню комунікацію. Головне – розуміння, що такі зміни мають формувати екозвичку в працівників – незалежно від посад. На це піде певний час: від одного до шести місяців, а то й довше.

Ілюстрація: pikisuperstar 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: