A password will be e-mailed to you.

Заставка

Минулого року, у вільний від основної роботи час, Максим Голуб та Катерина Бякова вирішили створити власний бренд одягу під назвою Finch. Пройшло трохи більше року, і зараз вони вже думають про те, як вийти на закордонні ринки та зробити свої товари ще більш якіснішими. Розповідь про те, як вижити в умовах кризи в Україні та як побудувати власний бренд – в сьогоднішньому пості від Максима та Каті. 

Максим та КатеринаЯк все починалося

У серпні 2013-го кожен з нас мав стабільну роботу з середнім окладом і нереалізовані творчі амбіції. Ми перешивали куплені в стоках речі: робили з широких штанів галіфе, обрізали джинси, допрацьовували деталі; шили собі футболки та прості літні сукні. У нас була пара кастомних футболок зі своїми друкованими та мальованими принтами, один з яких згодом перетворився на логотип.

Правду кажучи, ідею створення своєї марки нам подали друзі. Це був майже жарт, але ми все-таки взяли її на замітку. В першу чергу, ми хотіли перевірити цю ідею на життєздатність, це був певний тест-драйв своєї справи: у нас була фінансова «подушка безпеки» (робота) і маса невикористаних малюнків. Крім часу, ми практично нічого не втрачали. День ми проводили в офісі, а ночами працювали над принтами й шили. Через нестачу коштів багато чого вже в процесі доводилося змінювати, і кінцевий результат не завжди співпадав з початковою задумкою. У результаті вийшов доволі простий і зручний одяг, досить якісний, але який не зовсім відповідав нашому смаку.

У листопаді минулого року ми запустили групу Вконтакті, провели кілька вдалих розіграшів, і, сповнені ентузіазму, подали заявку до державного реєстру товарних знаків України (нині знаходимося на одному з останніх етапів).

А в грудні країна почала змінюватись. Цей процес триває до сьогодні, але гостріше відчувався тоді. Здавалося, на кону інші ставки, і ми на невизначений час «заморозили» реалізацію свого задуму, хоча і продовжували відправляти замовлення, такі рідкісні в цей період.

Навесні стало зрозуміло, що сидіти на місці і чекати більше не можна. Ми залишили офісну роботу і вирішили присвятити весь свій час створенню нової колекції. Цього разу ми поставились до процесу з усією серйозністю. Врахували всі недоліки першої колекції і розробили дещо особливе, що нам би хотілося носити самим. На підготовку пішло майже все літо. Ми практично не відпочивали і розцінюємо цей час як окрему інвестицію в свій розвиток.

Ринок одягу в Україні

Перш ніж почати роботу над другою колекцією, ми вивчили пропозицію в київських магазинах вуличного одягу (у Миколаєві таких просто немає) і дійшли висновку, що переважна більшість українських локальних брендів помітно поступаються за якістю російським, і абсолютно ні в яке порівняння не йдуть з топовими іноземними виробниками. Йдеться про якість швів, вибір матеріалів, не завжди вдалий крій та бідне розмаїття моделей.

Що ще показово на ринку молодіжного одягу: розмаїття дешевих іноземних марок (як правило, вироби, які до нас потрапляють, виготовлені в Азії) не тільки породило особливий тип споживачів, які не цінують довговічність і якість, але і призвело до появи вітчизняних наслідувачів, які задовольняють таких споживачів, і це терміново треба виправляти!

Існують дві крайнощі: перша – це коли мама зберігає вдома твої дитячі подерті колготки, щоб «онукам було що носити», і друга – викидати речі кожен сезон, і навіть не тому, що вони набридли або вийшли з моди, а просто від того, що вже нікуди не годяться.

Така «одноразовість», притаманна нині не тільки ринку одягу (прикладом тому є пластиковий посуд у фастфудах; техніка, що швидко втрачає актуальність, та інше), на наш погляд, робить людину непристосованою до довготривалих відносин. Культивується особлива цінність: все в світі замінюване на щось більш нове. Частково це вірно, але тут дуже важливо стежити за адекватністю. Адже логічніше мати недешеву та довговічну річ, ніж витрачатися раз у раз на недорогі, але такі, що швидко виходять з ладу.

Поточний стан такий, що навіть хороші вітчизняні марки, яким саме час претендувати на світовий ринок, грішать рясним використанням поліестеру і стандартних моделей з колекції в колекцію. Ми розуміємо, що вибір тканин і моделей може бути спричинений різними факторами; крім того, ми дуже цінуємо працю наших колег, щиро бажаємо їм процвітання і ні в якому разі не хочемо їх образити гучними заявами.

Але намагатимемося на своєму прикладі показати, що в Україні є попит на якісні речі, на дизайнерський одяг і цей одяг може і повинен бути доступним. Наша мета – підвищити якість і популярність вітчизняної продукції і скласти реальну конкуренцію відомим закордонним брендам. Буде складно конкурувати з ефектними і дешевими іноземними товарами, якими переповнений ринок вуличного одягу в середньому ціновому сегменті. Це відчувається вже зараз, «на старті». Але ми все ж віримо, це питання часу. Ми прагнемо привити покупцеві повагу до себе і дозволити мати довговічні, добре виконані і одночасно стильні речі місцевого виробництва.

Вихід на світовий ринок

Ми не будемо говорити, якою ціною, але все ж Україна привернула до себе нарешті увагу в зарубіжних виданнях. Люди щиро цікавляться нашою культурою, а подумати тільки, всього рік тому вони навіть не мали уявлення про те, що ми окрема держава! Зараз – найкращий час для того, щоб заявити про себе як про конкурентоспроможного виробника.

Розробка моделей і виробництво – тільки в Україні, і це наш основний принцип. Ще один принцип нашої роботи – на даному етапі ми інвестуємо свої власні кошти і ризикуємо тільки ними. Ми практикуємо фінансову гігієну – розділяємо сімейний і бізнес-бюджет. І, нарешті, ми намагаємося використовувати власну працю для мінімізації додаткових витрат. Так, ми своїми зусиллями розробили корпоративний сайт. Він ще буде доопрацьовуватися – належить інтегрувати платіжні системи для виходу на міжнародний ринок.

Особиста праця на перших порах допомогла заощадити, але ми розуміли, що створюючи одяг тільки своїми силами, ми не зможемо скласти конкуренцію світовим лідерам, таким як, скажімо, Tommy Hilfiger і Levi’s. Тому ми вирішили перекласти велику частину роботи з пошиття на професіоналів і звернулися за допомогою в один із кращих швейних цехів України. Хлопці працюють з відомими дизайнерами та російськими марками. Хороший приклад того, що українське виробництво можна поставити на ноги!

Отже, можливості виробництва одягу Finch великі, але наш бюджет поки не дозволяє випускати великі партії і робити це регулярно. Тим не менш, ми активно працюємо в цьому напрямку. Один з плюсів малих тиражів – можливість контролювати якість буквально кожного шва. Ми умовно розділяємо товари Finch на дві категорії: «стандарт», орієнтовану на більш широкого споживача, і дорожча «преміум» – це товари, які, мабуть, знаходяться на межі між високою модою і повсякденним одягом. Це дозволяє охопити ширшу аудиторію.

Щасливий покупець – показник якості нашої роботи. Маючи великий досвід особистих продажів і покупок в інтернеті, ми намагаємося створити максимально комфортну атмосферу спілкування з клієнтом. Ми переконані, що якісна взаємодія з покупцем і вміння концентруватися на його бажаннях і потребах – це не тільки прерогатива компаній, що займаються масовим виробництвом, а норма етики будь-якого поважаючого себе продавця. Так, ми уважно ставимося до упаковки товару, здійснюємо безкоштовну доставку в межах України і дотримуємося Закону України “Про захист прав споживачів”. Товар можна повернути протягом двох тижнів з дня отримання. Ця важлива особливість покликана підвищити лояльність як вітчизняного, так і іноземного споживача.

Всі наші цінності ми спробували відобразити на нашому сайті finchwear.com.ua. Він працює в режимі трьох мов і фактично є універсальною вітриною для наших товарів.

У зйомках першого і другого лукбука нам дуже допомогли наші друзі. Ми дуже раді тому, що знайшли гарячу підтримку в рідному місті, і високо цінуємо сприяння людей, які стежать за нашою роботою і допомагають порадою або послугою. Але останнє слово завжди за нами, і хоча воно може йти врозріз з думкою експертів, ми віримо, що для успіху важливо вміти ризикувати. Робота над своїм брендом – це постійний квест, вона вимотує і одночасно надихає. Чим більше перешкод ти долаєш, тим цікавіше стає процес і краще результат.

Мир, праця, дружба

Сьогодні світ перебуває в перманентному стані тривоги, але все, що кожен з нас може зробити для того, щоб життя тривало – це займатися своєю справою. А ще краще – робити це на всі 100! Ми не припиняємо пошуки нових ідей, форм і тканин, зважуємо кожен новий крок, але невтомно рухаємося вперед, як Солярис Станіслава Лема у своїх метаморфозах. Ким ми станемо завтра? Ще не знаємо. Можна сказати з упевненістю лише одне: ми станемо краще.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Shift + Enter або клікніть тут, щоб повідомити нас.