[ads-pc-2]

Як познайомитись з десятками нових людей та здобути друзів у різних містах світу, паралельно навчаюсь та обмінюючись досвідом? Анна Пихтіна з Києва знає, як: вона вже більше двох років є учасником організації AEGEE, яка влаштовує студентські обміни та стажування. Спеціально для рубрики Apps Community Анна розказала нам, як їздила в Італію на проект Summer University та організовувала аналогічний літній табір для іноземців у Києві. 

– Як ти потрапила до AEGEE та в чому суть цієї організації? Хто може бути її учасником?

– В AEGEE прийшла у 2012-ому,  після того як найкраща подруга повернулась з Італії, де провела два тижні на проекті «SummerUniversity» і рівно стільки ж не могла замовкнути – ділилася враженнями. Через місяць я була членом AEGEE, не могла дочекатися своєї поїздки (теж обрала Італію) і після повернення я знаходжуся як у казці до цих пір.

AEGEE (Європейська Асоціація Студентів) – це найбільша студентська організація Європи, що має близько 13 000 членів та осередків не тільки у Європі, а й за її межами (Азербайджан, Вірменія, Туреччина). Тут немає національного рівня, тобто існують осередки: AEGEE-Київ/Лас Пальмас/Тільбург… ми віримо в Європу без меж і вона справді стає такою (навіть для українців, що вічно страждають через візові питання). Головна мета організації – надати можливість членам реалізувати себе у сферах, які їм цікаві, беручи участь у волонтерських ініціативах, але в рамках AEGEE. Тобто я, вивчаючи зв’язки з громадськістю, є відповідальною за піар київського представництва,  а також європейського проекту «SummerUniversity», збираюся на PRES (PREuropeanSchool, що відбувається кожного року і різних місцях). Такі можливості є для всіх: тих, хто цікавиться IT, HR, проектним менеджментом. Можна бути членом європейської Робочої Групи або Проекту. Так, киянка у свій час заснувала проект «EasternPartnership», метою якого є збільшити рівень розуміння культури та історії України, Білорусі, Молдови з жителями Європи через поїздки, семінари, статті.

Амстердам, 2012

Учасником AEGEE може людина віком 18-35 будь-якої національності, що знає англійську на пристойному для спілкування рівні, та є членом одного з осередків. Для цього потрібно зайти на сайт www.aegee.org, знайти територіально найближчий осередок і надіслати запит членам його правління. Після цього, пройшовши дружню співбесіду та отримавши членську картку, можна подаватися на будь-який захід, організований осередками (від Канарських островів до Тбілісі) та допомагати організовувати заходи на локальному рівні. Влітку проект «SummerUniversity» зазвичай проходить у 80 містах впродовж 4 місяців і це більше ніж 4000 місць для охочих.

– Які проекти впродовж твоєї участі тобі траплялись? Опиши кілька найбільш знакових, в яких ти брала участь. Що це були за проекти?

– Вперше я поїхала на найпопулярніший проект «SummerUniversity» у Салерно, Італію, у липні 2012. Зазвичай це найкращий шлях зрозуміти що таке AEGEE. 35 учасників з усіх куточків Європи та близько 25 італійців з осередку AEGEE-Salerno, які впродовж двох тижнів показують свою країну, навчають як готувати пасту, займаються дозвіллям кожного – це схоже на табір для дорослих, де кожен уособлює свою країну, тому так швидко позбуваєшся стереотипів і своєю поведінкою руйнуєш існуючі про Україну.

Повернутися неможливо було без сліз – за короткий термін стаєш справжньої сім’єю, тому я вирішила, що буду головним координатором «SummerUniversity», що буде організовувати мій осередок AEGEE-Київ. Півроку підготовки (поєднаної з навчанням на останньому курсі, роботою та подорожами) і от у липні 2013 починається «TheBigKyivTheory» і 34 європейці живуть у спортивному залі мого університету, готують вареники в моїй кухні, шаленіють від плацкарту і співають «Ти ж мене підманула», проїжджаючи маршрутом Київ – Одеса – Вінниця – Кам’янець-Подільський – Львів за 14 днів! А потім повертаються до своєї Німеччини, Нідерландів, Іспанії, Англії і розповідають друзям, що Україна – це зовсім не те, що вони думали чи чули і росте нове покоління бажаючих побачити нашу країну! Це неймовірний досвід роботи з командою, практика виходу з кризових ситуацій, супер-навички з планування та просто розуміння, що у 21 рік ти проводиш проект європейського рівня, мета якого показати рідну країну і що це реально!

Іншим відкриттям було відвідування наймасштабнішого щорічного заходу нашої організації «Agora». Це такий собі з’їзд, де мають бути присутні представники усіх осередків, а це в середньому 800-1000 людей і ми впродовж 4 днів увесь день голосуємо за різні пропозиції,  слухаємо тренінги на різноманітні теми, спілкуємося, бачимося з друзями і майже не спимо, бо немає часу! До речі, у 2009 такий проект проводив київський осередок.

– Що тебе найбільше вразило в тих країнах, які ти відвідала? Як там ставились до України?

– Більш за все вражає, подорожуючи, що багато речей зовсім не такі, як ти думав. Що не всі іспанці засмаглі та мають темне волосся і не всі німці пунктуальні. І так зі стереотипами в кожній країні. А ще тільки живучи у середовищі з людьми, які мешкають там, можна дізнатися чим насправді живе народ країни і це прекрасно, адже приїжджаючи до нас, ми так само розказуємо про «свої» місця і ти бачиш справжнє «нутро» країни з усіма її недоліками, але й з усіма перевагами. Серед улюблених міст можу назвати захоплюючу подих архітектуру Валенсії в Іспанії, затишний Утрехт в Нідерландах з ідеальними велодоріжками, Афіни, Греція, переповнені контрастами та затишний Будапешт, Угорщина.

Греція, 2014

Про Україну зазвичай питали одне й те саме «а чи правда про горілку, п’єте постійно?» або про людей, що були на слуху, Ю.В. Тимошенко, А.Шевченка. та звісно після цієї зими все змінилося. Про Україну дізналися всі і багато хто виражає зацікавленість до подій, а також часто питали, чи правду пишуть у їх пресі. Після н-нного запитання ми з редакторами нашого онлайн журналу «AEGEEan» створили сторінку, де писали перевірену українцями інформацію, я робила огляди про Майдан, пояснювала, хто такі «тітушки» і на всіх наших івентах ми робили годинну сесію питань-відповідей, щоб люди знали, що насправді відбувається. Це також неймовірно мати таку моральну підтримку в тяжкі для нашої країни часи.

Сарагоса, 2013

– Що мотивує тебе брати участь у таких проектах, і за чим ти їдеш: досвідом, знаннями, знайомствами, враженнями?

– Найбільш мотивує те, що мені дійсно подобається робити все це – годинами писати статті на різні теми, проводити воркшопи з основ піару, організовувати локальні події для киян і намагатися зробити так, щоб якомога більше людей приєдналися і відчули те саме. Ночувати на підлозі у спортзалі, де навкруги ще 800 людей, подорожувати автостопом з одним рюкзаком, виступати перед тисячною аудиторією – все це випробування, що гартують характер і коли, як не зараз, кращий час, щоб дізнатися, чого ти насправді вартий?

Я вже не кажу про кількість друзів, при чому таких, яких не бачиш рік але знаєш, що завжди можеш навідатися в гості і розраховувати на допомогу, про щоденне спілкування англійською, про знання, що отримуєш і спогади, що залишаються – і це все тут, треба тільки наважитися!

– Як плануєш застосувати отриманий досвід у майбутньому?

– Після закінчення університету я не отримала стипендію на навчання і вирішила, що навчатися в нашій країні за такі шалені гроші, яких я сама тоді не змогла заробити, просто знущання. Почався рік роботи в офісі, що було складно (адже завжди був фріланс) але мені дуже пощастило з начальницею, яка дозволяла подорожувати і є чудовою людиною і я змогла присвятити вільний час проектам AEGEE, подорожам та саморозвитку. Зараз я працюю в місці, де цінують те, чому я навчилася саме в організації і планую продовжувати навчання. Я неодноразово стикалася з тим, що практичні знання, отримані в AEGEE, допомагали в найнеочікуваніших ситуаціях, тому продовжую волонтерити, бо це робить життя яскравішим. Головне не те, що ти вивчав в університеті, а чому навчило тебе життя. AEGEE – це і є життя на повну!

Radioactive, 2014

– Чи маєш заплановані проекти до кінця цього року? Якщо так, то що це за проекти?

– Зовсім нещодавно закінчився наш цьогорічний SummerUniversity «RadioACTIVE», з яким ми побували в Чорнобилі і зараз працюємо над його закриттям. У Києві кожної другої п’ятниці відбуваються зустрічі, ми плануємо їхати в Харків, підтримати настрій в осередку та зустрітися з друзями з країн-сусідів. В кінці жовтня у Кальярі, Сардінія, Італія, знову відбудеться «Agora» – будемо обирати нових кандидатів до робочих груп та проектів. У листопаді відбудеться PRES (PREuropeanSchool) у Познані, Польщі, а в грудні я координую проект SUPS (SummerUniversityProjectSchool), що пройде у Клуж-Напока, Румунія. А потім новорічні івенти, словом, кожному є що обрати до смаку, стежте за подіями на сайті http://www.intranet.aegee.org/event/european_events/future та як ми кажемо, be full of AEGEE-Spirit!