[ads-pc-2]

Колись книгарні були місцем, де можна було, не поспішаючи, переглянути книги, обрати для себе щось нове чи надати перевагу класиці. Зараз роль цих місць суттєво змінюється: в людей стає все менше часу, і все більше вибору. Для чого ходити в книгарню, якщо будь-яке видання можна завантажити на планшет чи телефон у кілька кліків? Книгарні, бібліотеки, так і вся книжкова галузь зараз переживають великі зміни. І уособленням цих змін стають такі місця, як Хармс – незалежна книгарня, що відкрилася цього місяця у центрі Києва. 

Окрім ретельно підібраної колекції нон-фікшн видань – книг про науку, музику, дизайн, архітектуру, кіно, тощо – тут можна випити кави чи какао, послухати музику на вінілі, а також спробувати домашні десерти. Хармс не хоче бути статичним місцем, і найближчим часом тут відбуватимуться різноманітні події: майстер-класи, зустрічі з авторами, презентації, та багато іншого. Звідки з’явилася ідея такого закладу, ми дізналися у його автора – Павла Горака.

– Що спонукало тебе зайнятися книгами і відкрити Хармс?

– Засновувати чи не засновувати будь-яку справу мене спонукає декілька речей. Зокрема, це надихає мене ця справа чи ні. Це дуже легко перевірити – якщо очі горять, справа ваша, якщо хоч на трохи ні – навіть не варто пробувати. По-друге, я поціновувач книг, намагаюсь частенько щось хороше читати. По-третє, я в цьому побачив певний “блакитний океан”: альтернативних книжкових крамниць з якісним асортиментом книг, відібраним вінілом та ще й чудовим какао і десертами ще немає. От я і подумав, а чому б не спробувати? Точніше навіть не один я подумав. Нас в команді на момент створення було двоє людей: я і Маша.

– Багато людей вважає, що книжковий бізнес – це дуже неприбутково зараз. Що ти думаєш з цього приводу?

– Книжковий бізнес – це неприбутково! Але є один нюанс. Будь-який бізнес можна перетворити на прибутковий, якщо в нього вмістити правильні інгредієнти. Це те ж саме, що сказати, що відкрити кафе в Києві неприбутково, адже кількість кафе в Києві, які закриваються, значно більша, аніж кафе, що продовжують працювати. Вся справа в особливостях ведення бізнесу. В Хармсі не продають книги, в Хармсі купують атмосферу. Нещодавно доволі показовий приклад був: хлопець купував у нас вініл. У вінілах він орієнтувався навіть краще, аніж ми, тому що сказав: “ну у вас націнка всього Х гривень, що є доволі чесно”. Я поцікавився, а звідки у нього такі знання? На що він відповідає: “Я знаю як замовити цю платівку на 85 гривень дешевше, але у вас приємно купувати”. Це для мене стало індикатором. Аналогічно і з книгами: всі книги ми загортаємо у крафтовий папір, перев’язуємо шпагатом, ставимо сургучеву печатку, даємо фірмовий крафтовий пакет і так далі. Це не просто процедура – це певне таїнство, до якого ми намагаємось долучити наших гостей. Якщо змінювати звичні стандарти – власна справа буде рухатися в правильному руслі.

В Хармсі не продають книги, в Хармсі купують атмосферу.

– Чи важко було знайти хороше місце для Хармсу? Наскільки взагалі легко знайти хороше приміщення для оренди в самому центрі Києва?

– Приміщення знайти доволі важко. І як виявилось, питання орендної плати стоїть не на першому місці. Навіть коли є можливість заплатити більше за квадратний метр, від цього кількість хороших приміщень не збільшується. Я послуговувався декількома критеріями, зокрема дух і розміщення. Потрібен був центр, але не фасад і не гучна “магістраль”. Не фасадне приміщення – це дивна, але важлива потреба: “все хороше – не завжди відкрите для наших очей”, ми навіть вивіску не робили. Ми хочемо, щоб людина зі здивуванням нас знаходила. Але центр міста – це важливо, бо зручність добирання – це на користь наших гостей. Тому ми і обрали Майдан Незалежності, але той Майдан, який з атмосферою, тобто прямісінько біля Михайлівської площі, де ввечері чути дзвони церкви.

– Як ви уявляєте для себе портрет типового відвідувача вашого закладу?

– Ми їх радше називаємо гості, аніж відвідувачі чи клієнти. Це важлива умова сприйняття людей, адже гостям в домі дають вдосталь і “обслуговують по-максимуму” з любов’ю. У нас дуже різнопланова аудиторія: є молоді інтелектуали, є хіпстери, багато мистецтвознавців, гуманітаріїв, фотографів, художників і т.д. Мені видається, що вони об’єднанні не стандартними маркетинговими категоріями: вік чи дохід, а дещо іншим. Як на мене, це знання та нові ідеї як основна цінність.

– Як, на твою думку, відрізняються сучасні книгарні від книгарень, що існували 20, 50 і 100 років тому?

– Сучасна книгарня загалом поняття дуже відносне. Я можу сказати те, що знаю про книгарні в Україні. Велика частина з них працює за принципами, які були актуальні років 20 тому: нудний асортимент, змучені вирази облич персоналу, будь-яка відсутність атмосфери. Так працюють 50% книжкових магазинів, інші 45% – це бездушні книжкові мережі. І лише невелика кількість – це правильні книгарні. Я навіть для себе умовно поділив на три категорії: книжковий магазин, книжкова мережа та книгарня або ж книжкова лавка (крамниця). Навіть на рівні мовного сприйняття ці категорії доволі різні по своїй суті.

– Поділіться планами на майбутнє. Ви вже придумали, що будете робити найближчі півроку?

– Відповім одразу на питання, яке ставлять дуже часто: розширятися ми не плануємо і не будемо. Хармс – це завершена “система”, яка буде ще довго розвиватися зсередини, але не ззовні. Масштабувати такі проекти, на мою думку, не варто. Атмосферу дублювати дуже важко. Ми будемо проводити інтелектуальні кінопокази, зустрічі з письменниками, удосконалювати меню (плануємо робити різноманітні авторські сендвічі), розширювати підбір книг і розміщувати свої книги у наших партнерів.

Книгарня Хармс
Київ, вул. Михайлівська, 21Б

Фото: Дмитро Сидоренко