[ads-pc-2]

Поки Марк Цукерберг радує росіян своєю мандрівкою до їх країни, засновник ВКонтакті, Павло Дуров, розповідає про власні принципи, якими керується в житті та бізнесі. Можливо вони не надто адаптовані до думки масового суспільства, але зерна істини у них можна знайти, і на цілу жменю.

Ми ніколи не копіювали, не застосовуючи мозок. Логотип «ВКонтакте» я набрав шрифтом Tahoma за три хвилини. Правила? Ви повинні бути трохи сірими, але впізнаваними; не повинні викликати яскраві негативні емоції. Синій, білий, сірий кольори нікого не дратують.

Ноу-хау Цукерберга – реальні імена. А так він узяв Classmates і заточив під потреби свого університету. Хто дійсно великий – так це Джек Дорсі, який два рази поспіль придумував проривні речі: Twitter і Square.

Інтернет перевизначає правила гри для людства. Хтось пристосовується до нового, а хтось намагається повернути минуле. Деякі правовласники чекають від «ВКонтакте» вирішення всіх своїх проблем або закликають державу до репресій. Це позиція розбещеного работоргівця, а не представника бізнес-еліти епохи цифрової революції.

Моя майнова частка приблизно така, як у засновників Google. Але для мене завжди незрівнянно важливіше зберігати контроль над проектом. Це має принципове значення. А список тих, хто стає багатшим завдяки розвитку «ВКонтакте», хвилює менше.

Я не проти підрахунку моїх грошей – таємниць немає. Просто це нецікаво. Заробляння будь-якої суми грошей не є чимось складним, грошей в принципі не існує.

Важливо не приймати на роботу і рішуче звільняти всіх, хто викликає якісь сумніви. При оцінці ефективності технологічної компанії я вірю в окремих людей набагато більше, ніж у систему, яка їх організовує.

Більшість людей в себе не вірить – в компромісі з людиною, яка не вірить в себе, ні ви, ні він не отримуєте вигоди. Головне – не логіка, а сила внутрішнього переконання.

Нікотин і алкоголь – одні з найбільш небезпечних наркотиків. Я заборонив рекламу сигарет і випивки на «ВКонтакте». Любов – теж наркотик. Тому я не закохуюсь.

Сучасні держави – прямі спадкоємці феодалів. Вони стягують податок, закликають в дружину, вершать суд, контролюють пересування. Взамін держави дають ілюзію стабільності – мовляв, усе під контролем, турбота про старих, здоров’я, освіта, армія, суд. На ділі 90% зусиль сучасних держав йде на вирішення проблем, які вони самі і створюють.

Мені не подобається вузька спеціалізація. Мені подобаються люди епохи Відродження.

Рецепт успіху засобів комунікації – зробити так, щоб люди прийшли, зацікавилися інформацією і стали створювати інформацію. Якийсь час треба розпалювати цей вогонь – а потім він горить сам.

Стів Джобс вчився і декомпільовував Sony, розбираючи Walkman’и і обмацуючи їх поліграфію. Якби суспільство повоєнної Японії чи Америки 80-х ставилось до запозичень так, як сьогодні ставимося ми, могло б просто нічого не вирости.

У школі я завжди спеціально відстоював точку зору, що суперечила і класу, і вчителю. Я вважав, що Достоєвський жахливий письменник, і доводив, чому жахливий. Захищав купців у «Вишневому саду». Казав, що за поетизацію ліні «Обломова» треба виключити з програми. Штольц повинен бути описаний краще, а історія Обломова – нав’язування негативного стереотипу.

Наше покоління надто охоче з’їдає нав’язані стереотипи, поширювані в тому числі фінансової журналістикою. З їхньої точки зору, продаж Darberry Groupon – це успіх, гідний поваги і наслідування. А на мій погляд, це фіаско і капітуляція. Як якщо б ми продалися Facebook.

Мені допомогла стаття Пола Грема «Want to start a startup» – я прочитав її в кінці 2005-го або початку 2006-го року. Здавалося б, я скоро забув цей текст, але став дещо іншою людиною. Працювати у великій компанії після неї хотілося ще менше, а стереотипи оточуючих перестали хвилювати остаточно.

Я намагаюся не прив’язуватися до місць і речей – наприклад, живу на зйомній квартирі недалеко від штабу, де можуть залишитися переночувати розробники. Важливо знати, що ти насправді нічим не володієш, і бути готовим втратити те, що в тебе нібито є.

via H&F