[ads-pc-2]

Новий рік – це хороший спосіб, щоб почати щось заново. І ми продовжуємо розповідати вам про крутих людей, стиль життя яких надихає на найкращі зміни. В сьогоднішньому випуску рубрики Життя в стилі, яка виходить за підтримки Somersby Ukraine – Андрій Ходєєв, керівник компанії Trekking Club, мандрівник з досвідом, який побував у неймовірній кількості найвіддаленіших та диких куточків нашої планети.

– Як почалася ваша любов до подорожей?

– Це у мене в крові, я з цим народився. Просто тривалий період часу не було можливості зробити подорожі образом життя. Зараз така можливість є і я цьому неймовірно радий.

– Багато людей в Україні не були за кордоном. З чого почати свою першу подорож?

– Так, я часто чую про таких людей, які ніколи не були закордоном. Мені їх щиро жаль. Їх життя минає, і весь наш різноманітний світ вони бачать лише з вікна своїх квартир. Це жахливо. Я би їм порадив обов’язково відкладувати певну суму своїх коштів і хоча б раз на рік або раз на два роки подорожувати в якесь нове місце у світі, виходячи з можливостей свого бюджету. Причому не так важливо, куди саме, головне – почати подорожувати і зробити це своєю звичкою.

– Як виглядає ваш буденний робочий день?

– Взагалі-то я не називаю те, чим займаюсь, роботою. Це не робота, для якої треба вдягнути краватку і піти зранку, поцілувавши дружину, кожного дня з понеділка по п’ятницю. В мене власний образ життя. В ньому немає вихідних, свят, і так далі – я часто не задумуюсь про те, який сьогодні день тижня, оскільки це для мене не важливо. Якщо я в Києві, то пишу програми для майбутніх подорожей або займаюсь питаннями компанії Trekking Club, а якщо в мандрівці, то там зовсім інші справи. Ми можемо лізти на гору, бути на службі в буддистському монастирі, йти по пустелі, сплавлятись на рафті по річці або просто нічого не робити і засмагати на безлюдному острові.

– Які місця серед всіх, в яких ви були, залишили найбільші враження та емоції?

– Мені здається, що якщо ви приїхали звідкись і у вас немає бурхливих емоцій від подорожі, то ви дарма витратили час. Кожна мандрівка залишає велику палітру різних емоцій. Це обов’язково. Саме тому мені важко виділити яку-небудь одну країну або одну подорож. Я завжди кажу, що вони – як гарні дівчата, – важко сказати, яка з них краща, адже вони всі різні і по-своєму хороші.

– Що таке трекінг клаб і в чому його особливість?

– «Trekking Club» – це перша частина мого нового проекту. По суті це своєрідний клуб за інтересами. Я жартома називаю його Клубом любителів довгих прогулянок. Ідея клубу полягає в тому, що наша компанія створює і проводить по 10-12 подорожей щороку, в різні цікаві, а інколи – і важкодоступні куточки нашого великого світу. Основний принцип цих мандрівок, це те, що в кожній з них є хоча б 2-3 дні, коли треба пройти пішки. Це можуть бути джунглі, пустелі, гори і будь-що на світі.

Будь-хто може долучитись до особливої атмосфери клубу на сторінці Facebook, поспілкуватись з однодумцями, опублікувати фото з власних подорожей. Ми стараємось показувати найгарніші місця на планеті в наших постах, а також даємо інформацію про знаменитих мандрівників і об’єкти подорожей. Ну і, звісно ж, розміщуємо фотографії зі своїх експедицій.

– Що, на вашу думку, є найважчим в трекінг-мандрівках?

– Труднощі у всіх свої. Взагалі, такі подорожі відривають людину від звичайного життя і спершу спричинюють певний дискомфорт. Уявіть самі, ви працюєте, наприклад, у банку. Кожного дня ви ходите на роботу, просиджуєте там 8 годин, потім 1 година заторів, дім, новини, вечеря, пора спати. Завтра все повториться до дрібниць. Живете таким життям і мрієте про відпустку. І ось вона настає: наприклад, ви їдете в Непал. Поїхавши з нами, ви занурюєтесь у зовсім інший світ. Тут справді все по-іншому. Немає телевізорів, донедавна не було навіть мобільного зв’язку. Замість 8-годинного сидіння на роботі треба 8 годин йти пішки, щоб дістатись до тих місць, де зовсім немає цивілізації. Там немає автомобілів і автобусів, та і доріг там, в принципі, немає. Там є стежки, якими ходять буддистські монахи.

Занурившись в цей світ, людина зазнає стресу, який триває 2-3 дні. Її свідомість і організм перебудовуються на цей, інший світ. Людям важко відмовитись від тих речей, до яких вони звикли у буденному житті. Це може бути телевізор, телефон, диван, на якому так зручно лежати вечорами, їжа, тепла постіль, ванна і так далі. Але варто змінити своє ставлення до цих речей, і виявиться, що в тому іншому світі не лише можна жити, а й зустріти багато речей, які, здавалось би, вже давно втрачені. У деяких туристів життя ділиться на до і після подорожі. А різноманітні побутові незручності дуже швидко забуваються.

– Чи є у вас мрія про найскладніший маршрут, який хотілось би пройти – якщо так, то що це за маршрут?

– Важкі маршрути – це не найцікавіше, що є в трекінгу. Вони допомагають перевірити себе, знайти свої межі, потішити власне еґо. Мені більше цікаво щось нове, гарне, в незвичних місцях, щось таке, що до мене ще ніхто не робив. Ось це по-справжньому захоплююче.

– «Жити на повну» – як це?

– «Жити на повну» – це супер! Повірте.

– Поясніть, чому потрібно подорожувати, а не витрачати кошти на постійне оновлення… меблів?

– Одне просте питання: що ви носили 10 років тому? Можете пригадати? А куди їздили відпочивати, які нові міста чи країни відкрили для себе? Людина пам’ятає в деталях всі яскраві події. Подорожі відносяться саме до таких подій. Вони будуть у вашій пам’яті назавжди. І коли у 80 років ви будете сидіти біля каміну, то будете пригадувати, якими щасливими були, зустрічаючи схід Сонця на вершині Кіліманджаро, де ви побували у 20 років, а не той костюм, який купили в дорогому магазині в 30 років.