Меню & пошук

EQ проти IQ: чому зараз так багато говорять про емоційний інтелект?

EQ проти IQ: чому зараз так багато говорять про емоційний інтелект?

Компанії шукають не лише ідеального виконавця, але командного гравця


Емоційний інтелект – це вміння людини розуміти свої емоції, мотивацію, наміри. Керувати ними, спрямовувати в правильне русло і водночас розуміти емоції й наміри інших людей. Розуміти, як і чому вони виникають та що з ними робити. І використовувати ці знання для досягнення як кар’єрних, так і життєвих цілей. Як правильно сформувати команду, щоб досягти потрібної мети, та як працювати з агресією й панікою, щоб вони не шкодили, а ставали новим джерелом енергії, – в інтерв’ю Inspired розповіла Анна Різніченко, кар’єрна консультантка.


Анна Різніченко, кар’єрна консультантка

Із чим його «їсти»?

Емоційний інтелект експерти розбивають на складові. Модель, близька мені, – Рувена Бар-Она. Це ізраїльський психолог, один з провідних дослідників емоційного інтелекту. За його схемою (представленою 1996 року в Торонто), до емоційного інтелекту входить 15 складових. Це не тільки розуміння власних емоцій, але й самоповага, вміння розуміти й приймати сильні та слабкі сторони. А також стресостійкість, вміння вибудовувати міжособистісні стосунки, вирішувати проблеми.

Ці вміння необхідні в усіх сферах. А особливо в юриспруденції, медицині, HR, комунікаціях, педагогіці, маркетингу – будь-де, де є спілкування з людьми. Наприклад, я як дизайнер, коли створюю логотип чи рекламну афішу, маю розуміти, чи викличе це якісь емоції, чи буде вирізнятися з-поміж інших, на яку кнопку натиснути, аби це спрацювало так, як потрібно.

Ви можете думати, що ви – спокійна людина. Але ваш «спокій» можете досягатися шаленими зусиллями.

Для визначення рівня емоційного інтелекту існує безліч тестів. Однак вони мають недолік: коли ви їх заповнюєте, ви оцінюєте самі себе. Ви можете думати, що ви – спокійна людина, ніколи ні на кого не кричите, не зриваєтеся. Але люди, які працюють з вами, можуть сказати або протилежне, або те, що ваш «спокій» досягається шаленими зусиллями.

Для якісного визначення рівня емоційного інтелекту підійде консультант чи психолог, який може дати вам зворотний зв’язок і розповісти про ваш стан навіть те, чого ви не знали або не хотіли знати.

Чому це необхідно в роботі

Насамперед емоційний інтелект потрібен, щоб працювати ефективно – самостійно та в команді.

У колективі завжди має бути «заводій» (ставить завдання, генерує ідеї), умовний контролер (слідкує за дедлайнами, таймінгом, табличками), локомотив (безпосередньо виконує згенеровані завдання). Вони всі дуже важливі. Це як у фільмах, коли круті хлопці збираються врятувати світ: є лідер, є харизматичний виконавець, є скрупульозна людина, яка вміє ідеально робити щось одне, може бути стажер без досвіду, але з великим бажанням рятувати всіх.

Майкл Джордан був видатним спортсменом, його боялися суперники, на нього молилися рекламодавці. Але тренер з нього вийшов ніякий.

Дуже важливо правильно підібрати команду. Тому що часто людина може круто виконувати настанови, але не керувати. Майкл Джордан був видатним спортсменом, його обожнювали глядачі, боялися суперники, на нього молилися рекламодавці. Але тренер з нього вийшов ніякий. Тому в підборі команди емоційний інтелект просто «must have», бо треба відчувати колектив.

Психологи виділяють багато типів людей за психотипами. Кожному з них притаманні певні якості – зокрема в емоційному плані. Є люди досить закриті, які люблять мінімальне спілкування, інтроверти. Яскравими прикладами можуть бути системні адміністратори, програмісти, дизайнери – звісно, не всі. Психологія розглядає таких людей як шизоїдний тип особистості, потрібний для генерування ідей і створення чогось. Так можна кожну людину розкласти за психотипом.

Для виконання певного завдання важливо розуміти, які людські якості й характеристики потрібні і хто їх може дати. Наприклад, вести вдалі переговори чи продажі зможуть далеко не всі програмісти. Натомість генерувати ідеї, тестувати їх і втілювати у життя – це їхнє. Якщо я екстраверт, люблю публічні виступи, спілкування з людьми, то для мене бути бухгалтером – це смерть.

Крім того, важливо не просто зібрати команду, але ще й керувати нею, слідкувати, щоб вона не розпалася, встигала з дедлайнами, була мотивована. Відповідно до психотипу потрібно давати завдання, виставляти рамки. При цьому необов’язково, щоб це була велика команда десь у NASA чи Google. Це може бути ваш студентський проєкт із трьох осіб, який потрібно втілити вчасно й результативно.

Емоційний інтелект дозволяє нам не вигорати, виставляти наші рамки, розуміти потреби клієнта чи замовника, колег чи цілу команду.

Емоційний інтелект дозволяє нам не вигорати, виставляти наші рамки, розуміти потреби клієнта чи замовника, колег чи цілу команду. Саме тому компаніям важливий не тільки рівень IQ у працівників, але й EQ. Спеціалісти з HR підбирають не лише ідеального виконавця, але командного гравця, який посилить цю команду, а не розвалить її.

Прокачування

1) Вчити матчастину

Для початку освоєння емоційного інтелекту потрібно ознайомитися з тим, які взагалі існують емоції та стани. Є хороший словник естетичних емоцій музичного педагога Володимира Ражнікова. Він описує величезний спектр почуттів. Наприклад, ми використовуємо зовсім мало слів, щоб описати радість, але ж цих слів суттєво більше. І відчуваємо ми більше: у нас може бути як радість крізь сльози (вступили в університет, багато доклали зусиль), радість-захоплення (зробили пропозицію руки та серця), радість-надрив (врятували комусь життя, але зазнали багато стресу) тощо.

Тому для початку я б радила ознайомитися з цим словником, прочитати, розглянути ці стани. Подумати над тим, чи відчували ми їх колись у своєму житті, які емоції зовсім незнайомі, які асоціації викликають ті чи інші слова. Наприклад, у моєму лексиконі з’явилося слово «лють». Раніше я просто казала «злість»: «я дуже зла», «я сердита». Але зараз я розумію, що деякі ситуації викликають у мене справжню лють. Це нове слово в моєму житті. Так само зі словосполученням «ліричний стан». Для мене це нове слово. Я для себе постійно відкриваю щось нове і паралельно аналізую: в якій ситуації і що саме я відчуваю.

Якщо в телефоні є батарейка, яка сповіщає про слабкий заряд, то в емоційній сфері немає такого. Тут дуже важливий самоконтроль.

2) Відстежувати свій стан

Якщо в телефоні є батарейка, яка сповіщає про слабкий заряд, то в емоційній сфері немає такого. Поки в нашому тілі немає табло, на якому б писалося «на сьогодні ліміт оперативної пам’яті вичерпався» чи «вам потрібні обнімашки, бо рівень гормонів радості на мінімумі». Тут дуже важливий самоконтроль.

Є хороший тест SAN. Він дозволяє оцінити свій стан за трьома параметрами: самопочуття, активність і настрій. Шкала оцінювання – від 0 до 10. 0 – це стан «зомбі», нічого не хочеться робити, а 10 – ейфорія, радість, щастя, задоволення. Якщо за однією зі шкал у вас оцінка 4 чи нижче – це вже маячок, що щось іде не так.

У такому випадку одразу потрібно відіспатися, налагодити режим харчування, гуляти, відпочивати, тобто емоційно відновитися. Звісно, не можна різко все кинути й піти з роботи. Але варто принаймні не брати понаднормових завдань, дати можливість організму відновити ресурс. Оцінка нижче 5 – це сигнал, що ми витрачаємо більше енергії, ніж наш організм встигає відновити. Але, ввівши певні зміни у свій розклад, це все можна владнати.

Багато людей навіть не відстежують, що насправді живуть у стані регулярної втоми. Проміжок між «мене так пре від цього» до «хочу втопитися» дуже малий.

Не можна «заряджати» й мотивувати інших, якщо ти сам «на нулі».

Варто себе постійно запитувати: «Чи я стомився? Чи хочу спати? Можливо, вже обід і час їсти?». Адже не можна «заряджати» й мотивувати інших, якщо ти сам «на нулі». Не вийде піклуватися про інших і вирішувати конфлікти, якщо ти постійно невдоволений, бо працюєш два роки без відпустки і два тижні без вихідних. Результату не буде.

Часто чую від клієнтів, що вони наприкінці дня згадали, що не пообідали (це з розряду: нарешті поснідаю о 21:00), чи весь день пробігали з температурою 38 і не помітили, чи забули попити води. Це дуже прості речі, але їх треба вчитися контролювати. Повірте, багато людей цього не вміють.

3) Відстежувати емоції й розуміти їхню природу

Для розуміння, як виникають емоції, потрібно буде трішки прочитати відповідної літератури або прослухати лекцій. Коли ви розумієте, як працює ваш мозок, звідки беруться емоції, що таке гормони, тоді ви починаєте розуміти себе та інших. У вас вимальовується причинно-наслідковий ланцюжок і ви витрачаєте свої ресурси там, де це потрібно.

Відстежування емоцій і роботи з ними – це складніше. Але набувається з досвідом.

Разом з емоціями організм нам «підсовує» і енергію. Не виходить? Ось тобі енергія – покажи їм.

Нещодавно на консультації мій клієнт розповідав про ситуацію на роботі, коли його підлеглий регулярно пригнічував емоції. Річ у тім, що на лекціях їх учили брати паузу, коли вони відчувають, що от-от вибухнуть і буде скандал чи конфлікт, і вже потім давати якусь реакцію. Однак у голові в людини лишилася установка: емоцію потрібно пригнітити. Хоча суть цієї вправи була в тому, щоб навчитися розуміти свій стан. Наприклад, ви от-от «зірветеся» на комусь. Зупиніться. Подумайте, що у вас викликало таку агресію чи лють. Може, причина в тому, що ви не виспалися чи у вас проблеми в родині?

Емоція – вона лише сигналізує, що з нами щось відбувається. Наприклад, агресія чи злість сигналізує про перешкоду, яку ми не можемо здолати. Ми хочемо вже здати проєкт і отримати порцію гормонів радості, а не виходить. Таке буває. І це нормально. Як і нормально сердитися на це. Однак важливо цю емоцію розкласти й розділити так, щоб не нашкодити собі та іншим. Адже разом з емоціями організм нам «підсовує» і енергію. Не виходить? Ось тобі енергія – покажи їм.

Тому можна цю енергію перевести у фізичну активність. Якщо це вдома – помити підлогу, пошкребти її добряче, щоб аж блищала. Якщо на роботі – походити офісом, поприсідати, переставити книги чи стелажі. Не стримувати енергію, а перенаправити її. І важливо робити це усвідомлено.

Адже стримування негативу, по-перше, все-таки проривається, а по-друге, призводить до хвороб – страждає імунітет, одразу віруси атакують, мікроби оголошують війну. У жодному разі не потрібно замовчувати чи приховувати – а спрямовувати в інший бік. Розізлив керівник – пересади вазон, нагрубив клієнт – сходи на танці чи концерт. Негатив має вийти, а як саме – тільки ви можете вирішити.

Негатив має вийти, а як саме – тільки ви можете вирішити.

Моя подруга нещодавно в Єгипті запливла дуже далеко. У неї одразу ж почалася паніка: тахікардія, невпевнені рухи, мало повітря. Але їй вдалося контейнувати емоції й допливти до берега. Вона сказала собі: «Якщо я зараз запанікую, то тут і лишуся з рибками, за якими попливла. Видам усі емоції на березі». І вже на березі вона дійсно вихлюпнула страх, паніку, сльози, але першочергову емоцію скерувала на те, щоб вижити.

 

Сьогодні дуже важливо відрізняти емоційний інтелект від маніпуляцій. Адже розуміючи, що людина боїться чи невпевнена в собі, можна схилити її до того чи іншого рішення: відмовитися просити підвищення заробітної плати, погодитися на понаднормову діяльність чи навіть незаконні оборудки. Тому в будь-якій ситуації варто залишатися насамперед людиною. Тільки нам притаманні емоції. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: