На вершині світу: як руфери стають новими супергероями
На вершині світу: як руфери стають новими супергероями
[ads-pc-2]
Хтось з острахом та мурашками по шкірі дивиться на їхні відео на Youtube, хтось з дитячим захватом гортає фотографії, а хтось недвозначно крутить пальцем біля скроні і називає їх божевільними. Ви можете ставитись до них по-різному, але від цього менш крутими вони не стануть. Люди, що стали об’єктами всезагального захоплення останніх років – руфери.
Раскалов і команда
Географія його подорожей вражає: Дубай, Берлін, Гонконг, Москва, Париж. У свої 21 він встиг побачити півсвіту, як на долоні – з висоти найбільших соборів, хмарочосів, телевеж та будівельних кранів. Віталій Раскалов народився у Києві, але більшість читачів знають його як російського руфера – там він провів чимало років і власними руками потримався за багато дахів. Віталій та його друзі недолюблюють російські медіа: в інтерв’ю Tjournal він каже, що вони скупі на фінанси та порушують авторські права, використовуючи ексклюзивні фото та відео руферів.
Тому найбільше хлопці відомі закордоном: про них писали і в Telegraph, i в Rolling Stones, і в безліч інших ЗМІ. Особливо після того, як минулої зими вони видерлись на хмарочос Shanghai Tower, який ще на стадії будівництва, але вже посів друге місце серед всіх споруд, коли-небудь створених людством. Його висота разом з краном – понад 650 метрів, тобто вище лише вежа Burj Khalifa в Дубаї. Знаючи про досить жорсткі закони за такі вилазки в Китаї, хлопці вирішили йти на хмарочос на китайський Новий рік, коли більшість людей святкує, а поліція та охорона не така пильна. 2 години пішки по 180-ти поверхам та 18 годин сну в очікуванні кращої погоди – і вежа підкорилась їм. Відео вилазки Раскалова та його друга зібрало понад 34 мільйони переглядів:
Перш ніж облазити півсвіту, Віталій з друзями досліджував висотки пострадянського простору: навіть на Inspired були фотогалереї з дахів Харкова, Києва та Львова. Це не настільки екстремально, як хмарочоси, але в результаті фото та відео не менш цікавими виходять. Команда Раскалова та його друзів, яка називається On the roofs, заробляє продажем ексклюзивних прав на трансляцію відео, а також продакт-плейсментом: чимало компаній готові платити екстремалам гроші за те, що їхній бренд з’явиться в фотозвіті з даху нової неймовірної вилазки. Так, наприклад, зробили Chupa Chups i Tele2.
Раскалов не має постійної роботи, і вважає, що вища освіта – це повна х*йня: він кинув університет на першому ж курсі, після першої ж сесії на факультеті журналістики МГУ. 7 грудня 2013 року його затримали в аеропорту “Шереметьєво” та заборонили в’їзд до Росії на 5 років. Чому – досі не знає, адже де-юре не порушував законів. Так Віталій опинився на київському Майдані, де в той час відбувалися одні з наймасовіших протестів в історії України та Європи. Звісно ж, він не міг не сфотографувати цей епізод зі свого ракурсу:
Після десятків вилазок та перебування у топ-списку розшуку ФСБ, Віталій Раскалов не хоче повертатись ні в Росію, ні в Україну – хоча вдома проблем з правоохоронцями взагалі немає: ні міліція, ні СБУ ним не цікавиться, а єдиний раз, коли українські міліціонери його затримали, то сказали “нащо ви туди залізли, ви ідіоти чи що?”.
Супергерой з неба
Історія з пофарбованою зіркою на сталінській висотці у Москві – одна з тих, що змусили армію ботів та “ватніків” не на жарт понервувати, а російських правоохоронців та ЗМІ – відчути себе повними дурнями.
Вранці 20 серпня жителі Москви побачили, що над будинком на Котельничеській набережній сталінською висоткою 1950-х років майорить жовто-блакитний стяг, а радянську зірку також пофарбовано в кольори українського прапора. Це спричинило справжній вибух в інтернеті, адже ніхто не міг зрозуміти, хто міг зробити таку витівку, а російська поліція та ФСБ одразу ж почали полювання: українські прапори в центрі Москви у момент, коли між країнами триває військове та медійне протистояння – справа невдячна. Нашвидкуруч були знайдені четверо молодих людей, які за фатальною випадковістю того ж ранку стрибали з парашутом зі згаданої висотки. Саме їх і оголосили винними у пофарбуванні, яке кваліфікували як “розпалювання ворожнечі” та “вандалізм” і пригрозили посадити до в’язниці на 7 років.
Яким же було здивування всіх, коли справжній автор патріотичної акції виклав своє зізнання в інтернеті: ним виявився Григорій, київський руфер, який більш відомий за ніком Mustang Wanted. Григорій не лише вкотре доказав брехливість російської пропаганди, а й тотальну прогнилість правоохоронної системи Росії, яка була готова посадити до тюрьми невинних людей, які не мали до акції жодного відношення. Один з рупорів російської пропаганди, сайт Lifenews, пропонував Мустангу гроші за екслюзивне відео, що доказувало його причетність до акції. Руфер взяв гроші, але відео стане вільним для всіх за 7 днів – самолюбство Арама Габрелянова, гендиректора Lifenews, було розтоптане. Іронія долі: 5000 доларів від медіа, що місяцями поливає брудом українців та українських солдат, будуть переказані на рахунок батальйону Донбас.
На цьому історія з патріотичними акціями не завершилась: Григорій зробив несподіваний “подарунок” українцям до Дня Незалежності, опублікувавши 24 серпня нове фото: у футболці з українським тризубом він, наче супергерой з коміксів, стояв на вершині МГУ – ще однієї сталінської висотки з радянською зіркою на шпилі. Ще один символічний крок, який показував усім нам: навіть найкривавіші та найсерйозніші режими можуть бути під ногами в тих, хто прагне волі.
з Днем Незалежності, Україно! Москва, МГУ pic.twitter.com/RxmSMLOFKk
— Гришка (@MustangWanted8) August 24, 2014
Це вже потім ми дізнаємось, що Григорій не ще один божевільний, який нелегально лазить дахами, а справжній патріот України: він був під кулями на передовій на вулиці Інститутській 20 лютого, а навесні – брав активну участь у складі добровольчого батальйону “Азов”
Окрім того, Григорій встиг знятися в головній ролі у музичному відео для однієї австрійської групи, яка вирішила проводити зйомки саме в Києві:
Розповідаючи про те, що страшніше – знаходитись під кулями на Майдані, чи залазити на хмарочоси, Григорій відповідає, що на Інститутській страшно не було. Було неймовірно жаль тих людей, які намертво падали у кількох кроках від нього: пізніше відео, яке руфер зняв на свою камеру, буде включено до документальної короткометражки від Громадського ТБ та показане на Каннському кінофестивалі.
Григорій облазив сотні дахів та металоконструкцій, куди абсолютна більшість людей ніколи в житті не захоче потрапити. В його списку, окрім вищезгаданих МГУ та сталінських висоток – Princess Towers в Дубаї, Троїцький міст в Новгороді, шпилі будинків на Майдані та багато іншого. В тому числі – і чималий досвід спілкування з поліцією, оскільки в Росії до цього ставляться значно гірше, ніж в Україні. Перші рази було важко, коли “ламали” у відділку, а далі він вже зовсім простіше на це дивиться. Проте досі не любить відповідати на питання про страх.
Перед контрольною у школі – це хвилювання, а страх – це коли людина нічого не може зробити. Хтось боїться стояти на краю даху, але може при цьому фотографувати, а хтось не може до краю навіть підійти. Визначити, де справжній страх – неможливо. Григорій не може сказати, що не боїться нічого – це було б не щиро. Але розкривати свої слабкі сторони він не хоче – як і личить справжньому супергерою. З Віталієм Раскаловим вони, до речі, також знайомі: навесні у Києві пройшла фотовиставка Urban Exploration, де цілком безкоштовно можна було побачити найзахопливіші кадри з дахів усього світу.
Історія Григорія триває, і невідомо, де він буде завтра. Але вже сьогодні він показує нам, що супергерої – не вигадані і не намальовані. Вони живуть поряд з нами.
1 Comment