Загравання і робочі дзвінки у вільний час: Як зрозуміти, що мої кордони порушують
Загравання і робочі дзвінки у вільний час: Як зрозуміти, що мої кордони порушують
І усвідомити, що я теж порушую кордони інших
[ads-pc-2]
Керівник дзвонить або пише з приводу роботи у вільний час, подруга годинами розповідає про свої проблеми − і складається враження, що у всіх навколо є плани на твоє життя, які тебе не так вже й влаштовують? Схоже, твої кордони порушують. Разом із психологинею розповідаємо, що таке психологічні кордони, як зрозуміти, коли їх порушують, і що з цим робити.
Ксенія Черник
психотерапевтка, психоаналітик
Що таке психологічні кордони
Особисті психологічні кордони − це обмеження і правила, які ми встановлюємо у стосунках. Людина зі здоровими кордонами може сказати тверде «ні» тоді, коли вважає за потрібне. Також вона може дозволити собі бути відкритою, їй комфортно у близьких і довірливих стосунках.
Можна виділити три типи кордонів: слабкі, здорові й жорсткі.
Людина, яка має слабкі кордони:
- Занадто щедро ділиться особистою інформацією;
- Не вміє легко відповідати «ні» на прохання інших;
- Занадто залучена в проблеми інших;
- Залежить від думки інших;
- Приймає приниження чи зневажання щодо себе;
- Боїться відторгнення і неприйняття в разі незгоди з іншими.
Людина, яка має жорсткі кордони:
- Уникає інтимності і близьких стосунків;
- Ніколи або майже ніколи не просить про допомогу;
- Не має або майже не має близьких друзів або людей, з ким зберігає довірливі стосунки;
- Сильно захищає особисту інформацію;
- Здається відстороненою навіть у романтичних стосунках;
- Тримає інших на відстані, щоб уникнути можливого відторгнення.
Якщо в батьків є проблема з власними кордонами, найімовірніше, у дитини також будуть труднощі.
Людина, яка має здорові кордони:
- Цінує свою думку;
- Не поступається своїми цінностями заради інших людей;
- Ділиться особистою інформацією в достатньому обсязі тоді, коли відчуває за потрібне, але не надмірно і не тоді, коли це недоречно;
- Знає свої бажання й потреби і може повідомити про них;
- Приймає, коли інші кажуть їй «ні»;
- Не дозволяє себе принижувати і знецінювати.
Від чого залежить, які кордони ми маємо
Із поняттям особистих психологічних кордонів ми знайомимося ще в ранньому дитинстві. Коли дитина народжується, вона ще не має своїх психологічних меж, а маму сприймає як продовження, частину самої себе. І тільки згодом дитина вчиться розуміти, де закінчується вона і починаються інші. Прийнято вважати, що формування кордонів у дитини належить до другого етапу раннього розвитку − від 2 до 5-6 років.
Будувати кордони − це не вроджена навичка, а те, чого ми вчимося. Перше місце, де ми отримуємо цю навичку, − сім’я. Тому якщо в батьків є проблема з власними кордонами, найімовірніше, у дитини також будуть труднощі. Коли батьки допомагають дитині сформувати поняття «моє», вона також може визначити «не моє», те, що перебуває поза її межами. У дитини в цей період починаються перші спроби опору батькам. Але якщо опір жорстко придушується, це загрожує тим, що в дитини порушується вміння визначати свої межі. І щоб не бути відторгненою батьками, дитина відмовляється від своїх бажань.
У багатьох є переконання, що якщо людина близька, то вони мають право порушувати її кордони. Це спотворене розуміння близькості.
Чому люди порушують кордони інших
У багатьох є переконання, що якщо людина близька (тим паче якщо це дитина), то вони мають право порушувати її кордони. Це спотворене розуміння поняття близькості. І буває дуже складно побачити патологічність такого переконання, адже чоловіка/дружину, а тим паче дітей, часто сприймають як власність, і ставлення до них відповідне.
Як найчастіше порушуються наші кордони
Розрізняють 6 типів особистісних кордонів.
1. Фізичні кордони
Вони можуть бути порушені, коли хтось торкається до вас, коли ви цього не хочете.
Коли хтось вторгається у ваш особистий простір, наприклад, заходить у вашу кімнату під час вашої відсутності, чіпає ваші особисті речі без дозволу, заходить у ванну або спальню без стуку.
Також до фізичних порушень відносять нанесення фізичного болю − побиття, сексуальне насильство.
2. Інтелектуальні кордони
Порушуються, коли хтось знецінює або принижує вашу думку і досягнення. Коли вас і ваші прояви критикують без вашого прохання. Коли присвоюють ваші успіхи собі.
3. Емоційні кордони
Порушуються у випадку, коли хтось критикує, принижує або знецінює ваші почуття. Наприклад: «Чого ти плачеш, іншим ще гірше»; «Дивно, що тобі це подобається»; «Ти некрасивий, коли злишся».
4. Сексуальні кордони
Вони можуть бути порушені небажаним сексуальним дотиком, примусом до сексу, заграванням або сексуальними натяками.
5. Матеріальні кордони
Вони порушуються, коли хтось краде або псує вашу власність, змушує вас щось дарувата або позичити.
6. Часові кордони
Ці межі порушуються, коли інша людина вимагає від вас приділяти їй занадто багато часу. Наприклад, коли начальник не дотримується домовленостей про графік роботи і регулярно дзвонить вам у неробочий час.
Коли батьки вимагають від своїх уже дорослих дітей повного звіту про їхні справи, стосунки і пересування.
Як зрозуміти, що мої кордони порушують
Ознаки порушення кордонів:
– У вас немає недоторканної території;
– В інших людей є плани на ваше життя;
– У вас немає права відмовити;
– Ваші домовленості з іншими постійно порушуються;
– Просити про допомогу в інших небезпечно;
– Вас і ваше життя постійно оцінюють;
– Ви змушені брехати про щось важливе.
До чого може призвести регулярне порушення кордонів
Люди, у яких порушено кордони, дуже часто потрапляють у різного роду залежності, оскільки в їхню категорію «я» входить не тільки «я», а й те, що за його межами, зокрема інші люди. Також це може призвести до проблем із визначенням власних бажань і до виправдовування бажань інших людей, особливо емоційно значущих. Такими людьми легко маніпулювати і використовувати їх.
Як захистити свої кордони
Перш ніж захищати свої кордони, людина повинна розібратися, хто вона, які у неї бажання і потреби. Як вона бачить своє життя, якщо не звертати увагу на бажання інших. Як вона хоче проявлятися у світі.
Тільки після процесу самопізнання можливо оцінити і побачити, у стосунках з якими людьми її кордони порушуються. Далі треба спробувати зрозуміти, з ким можна поговорити про це, кого варто попросити більш акуратно спілкуватися, з ким краще збільшити дистанцію у стосунках, а з ким − повністю припинити спілкування.