«Передноворічна апатія»: що робити, якщо прихід свят зовсім не радує?
«Передноворічна апатія»: що робити, якщо прихід свят зовсім не радує?
Змусити себе святкувати чи піддатися поганому настрою
[ads-pc-2]
Для когось прихід новорічних свят асоціюється з ялинками, подарунками й веселими посиденьками з друзями. А для інших наближення нового року нагадує про невдачі та розчарування, від яких святковий настрій мов рукою знімає. Як відрізнити поганий настрій перед Новим роком від загрозливого стану, чому не всіх радує прихід свят і чи потрібно змушувати себе радіти? Про це розповідає психологиня й психотерапевтка Тася Осадча.
Тася Осадча, психологиня й психотерапевтка
Що таке передноворічна апатія?
Такий умовний діагноз, як «передноворічна апатія», багато в чому пов’язаний з порою року. Наприклад, є таке поняття, як «сезонний афективний розлад». Це не депресія, а стан зниженого настрою. Він виникає тому, що нам не вистачає тепла, сонця, вітаміну D. Це ті фактори, які впливають на емоційний стан.
Якщо ми говоримо про те, що зараз називають «передноворічною депресією», то це явище виникає внаслідок своєрідного ажіотажу. Наприклад, у соцмережах багато людей підбивають підсумки року, діляться досягненнями. І ми мимоволі включаємося в цю гру, свідомо або несвідомо починаємо порівнювати свої досягнення з іншими. Порівняння ніколи не грають на користь. Наприклад, хтось може бути геніальним музикантом, але не вміти вишивати хрестиком, і це вже привід відчути себе гіршим за іншого. На жаль, це загальна тенденція: помічати свої, умовно, недоліки у порівнянні з загальноприйнятими стандартами, власними уявленнями. На основі них ми робимо загальний висновок про себе, нівелюючи решту своїх сильних сторін, на які варто звернути увагу. Коли ми підбиваємо підсумки року, ці порівняння ще більше нас гнітять.
Наступна причина пов’язана з так званим «фіктивним фіналізмом». Це явище добре відоме психотерапевтам-практикам. Воно виникає, коли людина програмує себе меседжами на кшталт: «З нового року все стане класно». На перший погляд здається, якщо ми віддамо борги й виконаємо всі завдання цього року, надалі все складатиметься чудово. Але ми дорослі люди, це не перше наше свято. У кожного є досвід того, що Новий рік не принесе ніякого «вау-ефекту». Ось цей конфлікт, який виникає між дитячим фантазійним уявленням і реальним дорослим досвідом, викликає підвищену напругу, яка приводить до роздратування й зниження настрою.
Окрім цього, якщо напередодні новорічних свят у нашому житті сталися неприємні події, вони на довгі роки можуть асоціюватися з настанням Нового року. Наприклад, якщо приблизно 20-ого грудня у вас стався болісний розрив з коханою людиною, у вашій свідомості ця подія «підтягується» під Новий рік – і свято має неприємні асоціації. Це не означає, що людина легко переживала б спогади про неприємну подію, якби вона сталася, приміром 20-ого листопада. Але близькість Нового року, коли інші радіють і веселяться, створює контраст між негативними спогадами й загальноприйнятою радістю, тому загострює переживання.
Чому ми радіємо приходу Нового року?
Через усі новорічні заходи складається враження, що в нас прийнято були веселим і радісним у Новий рік. Добре, коли хороший настрій, бажання й можливість бути веселим і щасливим справді є. Але якщо його немає, але ми намагаємося цю радість з себе «видавити». Склався стереотип, що перед святом усі радіють. Водночас така радість не завжди має підстави. Чи зможете ви пояснити туземцю, який ніколи не бачив нашого Нового року, чому потрібно радіти й веселитися у ніч з 31-ого грудня на 1-е січня? Чи зможете ви знайти зрозумілий йому привід? Хтось народився, урожай зібрали, що такого сталося?
Новий рік і все з ним пов’язане – це культуральне явище, яке носить примусовий характер. Якщо в людини з огляду на життєві обставини на цьому етапі нема кола тих, з ким можна розділити переживання, не важливо радісні чи сумні, то це усталене враження, що всі разом веселяться, а я – ні, лише посилює відчуття ізольованості та знижує настрій.
Чи варто намагатися поліпшити свій настрій перед святом?
Змушувати себе радіти – погана ідея. Якщо у вас відсутній настрій, а замість того, щоб радіти, ви сумні, краще дати собі можливість побути в цьому стані, а не вимучувати з себе усмішку й радісні вітання. Якщо насправді вам не добре, не весело, то ви занадто багато сил будете вкладати в те, щоб імітувати веселощі. Це лише нашкодить.
У такому разі краще визнати свій емоційний стан, прийняти те, що ви маєте право в новорічну ніч не радіти. Якщо ви хочете бути поблажливими до себе, просто лягти поспати в новорічну ніч, не наряджати ялинку, чи піти гуляти містом на самоті, то у цьому немає нічого поганого. Це те, чим ви може себе підтримати. Також не бійтеся комунікувати з близькими людьми, розповідати про свій стан. Намагайтеся шукати й знаходити підтримку.
Коли треба бити на сполох?
Відрізнити депресію від зниженого настрою можна за кількома ознаками. Депресія – це стан, під час якого не радує те, що колись приносило задоволення, знижується швидкість думки, немає «бажання чогось хотіти». До цього додаються порушення сну й апетиту. Депресія має багато діагностичних критеріїв. Але головна відмінність депресії від апатії й зниженого настрою – це тривалість. Якщо у вас знижений настрій кілька днів чи тижнів, то це не депресія, це апатія. Якщо ж людина перебуває в такому стані місяць і більше, її ні трохи не веселять перегляди смішних фільмів, прогулянки з друзями й інші розваги, то це привід замислитися. Щоб визначити, чи має ваш стан загрозливі риси, можна пройти онлайн-тест для визначення рівня депресії. Важливо: тест – це ще не діагностика. Це допоміжний інструмент, який дозволяє зорієнтуватись у своїй проблемі. Якщо тест покаже високий рівень депресії, то варто звернутися до фахівця. Якщо рівень помірний, можна пробувати впоратися своїми силами. Наприклад, скорегувати харчування, режими сну й відпочинку.
Також варто пам’ятати, що такі ж симптоми, які виникають під час депресії, можуть супроводжувати й низку фізичних захворювань, наприклад, патологію щитовидної залози. Тому психолог чи психотерапевт має передусім спрямувати людину до профільних фахівців, які виключать фізичні захворювання. Якщо захворювань немає, то далі можна працювати з депресією.
