Меню & пошук

Вивчення поведінки мавп виявило доісторичне походження людського танцю — дослідження

Вивчення поведінки мавп виявило доісторичне походження людського танцю — дослідження

Самці танцювали й кричали під музику більше ніж самиці.


Дослідники Кіотського університету провели експеримент: до вольєра шимпанзе добудували «музичну кімнату». Камери зафіксували, як під звуки музики мавпи спонтанно починали плескати в долоні, розгойдуватися або притоптувати. Як вважають учені, така поведінка групи шимпанзе свідчить про доісторичне походження людського танцю.

Усі шість шимпанзе, які брали участь в експерименті, відреагували на ритмічні звуки фортепіано. Жодну з мавп не вчили рухам, і вони не отримували ніяких заохочень. Незважаючи на це, мавпи починали спонтанно танцювати, коли чули звуки музики. 

Самці танцювали й кричали набагато більше ніж самиці. Один з шимпанзе, на ім’я Акіра,  танцював половину часу, який лунала музика. Самиці виявляли менше захоплення. Усі вони танцювали менше 10% часу. 

Визначивши, що Акіра є найактивнішим у групі, подальші дослідження зосередилися на ньому. Коли він стояв на двох ногах, його рухи, здавалося, стежили за темпом музики. Після того, як музика закінчувалася, він повертався до інших мавп. Отже, у музичну кімнату він ішов саме для того, щоб потанцювати.

«Біологічна основа танцю глибоко вкорінена й уже існувала в загального предка людей і шимпанзе близько 6 мільйонів років тому», — каже Юко Хатторі, дослідниця з Кіотського університету й одна з авторок дослідження. Учені стверджують, що танці шимпанзе можуть бути здебільшого чоловічим заняттям, тому що в їхньому патріархальному суспільстві самці частіше ніж самиці використовують звук для спілкування й співпраці з іншими самцями під час захисту території й членів групи.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: