Що може вилікувати медичний канабіс і чи потрібна його легалізація в Україні
Що може вилікувати медичний канабіс і чи потрібна його легалізація в Україні
Усе, що потрібно знати про медичну марихуану та її вплив на організм
[ads-pc-2]
Марихуана – найбільш поширений наркотик у світі, який також має лікувальні властивості. Застосовувати канабіс як ліки почали ще у третьому тисячолітті до нашої ери. Тоді рослиною лікували безліч хвороб: призначали як знеболювальне, від розладів шлунка та кашлю. Після заборони канабісу 1937 року в США та Європі рослину в лікуванні стали використовувати рідше. Розібралися в історії канабісу, чому його почали називати «марихуаною» та чи потрібна легалізація медичного канабісу в Україні.
Як усе починалось
Перша згадка про коноплю як про ліки датується третім тисячоліттям до нашої ери. Лікувальну дію рослини тоді описав китайський імператор Шен-Нун, який використовував канабіс для лікування кашлю та діареї.
Лікувалися канабісом у давні часи також в Індії, Єгипті, Давній Греції та у Римі. Зокрема, коноплю використовували для лікування глаукоми, знеболювання та навіть анестезії
У XV столітті до нашої ери китайські лікарі використовували коноплю для лікування болю в суглобах, а трохи згодом – як засіб від нервових порушень. Уже в I столітті до н.е. цей перелік налічував понад 100 хвороб.
Лікувалися канабісом у давні часи також в Індії, Єгипті, Давній Греції та у Римі. Зокрема, коноплю використовували для лікування глаукоми, знеболювання та навіть анестезії при трансплантації.
З настанням нашої ери канабіс використовували майже всі народи світу. Здебільшого рослину призначали як знеболювальне та для стимуляції апетиту. Мусульмани навіть приймали цю траву для зниження лібідо. Особливо популярною конопля була в Індії, довгий час її навіть називали «індійською травою».
Настоянка коноплі, рекомендувался при мігренях (American Druggists Syndicate, 1937)
У XVII столітті про лікувальні властивості коноплі почали говорити у Великій Британії. Англійські лікарі пропонували використовувати рослину як засіб від депресії та болю. Згодом коноплю завезли до США, і почали її вирощувати: із рослини також виробляли тканину та папір.
Уперше загальновизнаним ліками на Заході канабіс оголосили у 1840-х роках. Тоді дію рослини дослідив та описав французький лікар-психіатр Жак-Жозеф Моро. Він довів, що марихуана позбавляє від головних болей, підвищує апетит та допомагає краще спати. У 1850-х коноплю також внесли до фармакопеї США – офіційної публічної інструкції, що встановлювала порядок з використання ліків. З того часу і до початку ХХ століття конопля була однією із найпоширеніших ліків: її призначали і від болю, і при психічних розладах.
Початок заборони марихуани
Культура «куріння травки» у США розвинулась лише на початку ХХ століття. Тоді такий спосіб вживання коноплі був поширений здебільшого серед мексиканських робітників: так і з’явилось загальновідоме слово «марихуана», яке тепер використовують саме для позначення коноплі як наркотику. У білих американців інтерес до канабісу з’явився після 1920 року, коли ввели сухий закон.
Доступ до канабісу почали обмежувати на початку 20 століття. Тоді у США хотіли зменшити кількість доступних наркотиків через зростання наркозалежних від опіуму та морфію. Заборону коноплі також пов’язують із лісопереробним бізнесом. У той час виробляти папір з коноплі було набагато дешевше, ніж із деревини, тому деревообробні компанії відчували загрозу через масове вирощування канабісу
Перші заборони на марихуану почались у 1911 році із штату Массачусетс. Потім до заборони приєдналась низка інших штатів. До 1927 року марихуани заборонили практично усі штати.
Постер фільму з антипропагандою марихуани (США, 1936)
Після хвилі заборони марихуани у США, її починають забороняти і у Європі. У 1925 році Ліга Націй підписує багатосторонній договір, у якому дозволяють використання коноплі тільки для наукових і медичних цілей. Вперше вводять обмеження на імпорт і експорт смоли канабісу. Ця конвенція є першим багатостороннім договором, в якому йде мова про марихуану.
Пізніше у Великій Британії марихуану внесли до «Закону про небезпечні наркотики». До 1937 року усі американські штати заборонили коноплю, бо це «наркотик, що призводить до насильства». Згодом вирощувати марихуану заборонили у Канаді, а препарати із канабісу були виключені з фармакопеї США. Водночас, дослідження коноплі ніхто не забороняв, але знайти фінансування на їх проведення було важко.
Від чого може лікувати марихуана
У коноплі містяться десятки діючих речовин, найпоширеніші серед яких – тетрагідроканабінол (THC), що має психотропну дію, та канабідіол (СBD), який має лікувальну дію.
ТНС викликає у людини ейфорію, приплив енергії та приємне збудження, однак водночас підвищує тривожність та роздратованість. СBD навпаки заспокоює та знижує тривожність. Також канабіноїди мають позитивний ефект при багатьох захворюваннях, зокрема – епілепсії, онкозахворюваннях, пост-травматичних розладах тощо.
Дослідження впливу коноплі на організм почались у минулому столітті і продовжуються досі. Однак їх все ще недостатньо, аби впевнено говорити, що канабіс здатен вилікувати людину від низки хвороб без серйозних побічних ефектів.
Всесвітня організація охорони здоров’я у 2017 році визнала позитивний ефект від лікування канабісу у паліативній допомозі (дозволяє поліпшити якість життя важкохворих та невиліковно хворих пацієнтів), але рекомендувати для лікування такі препарати ВООЗ не може, через недостатню кількість досліджень. Європейське медичне агентство (EMA) і FDA у США не рекомендують використовувати з лікувальною метою екстракти рослин коноплі. Однак це зробили окремі країни (Німеччина, Ізраїль та Нідерланди) та приблизно половина штатів США.
Попередні дослідження свідчать, що препарати на основі канабісу дозволяють полегшити перебіг багатьох серйозних захворювань.
Є докази того, що різноманітні форми коноплі можуть використовуватися для лікування неврологічних розладів, наприклад, епілепсії та симптомів розсіяного склерозу, але доказової бази для медичних рекомендацій щодо використання канабісу поки не вистачає.
Попередні дослідження свідчать, що препарати на основі канабісу дозволяють полегшити перебіг багатьох серйозних захворювань. Наприклад, рослина покращує апетит та смакові відчуття у людей, хворих на рак та може використовуватись як знеболювальне при хіміотерапії.
Також вчені виявили позитивний вплив канабіноїдів при мігренях, астмі, синдромі Туретта, шизофренії та алкоголізмі. Кілька досліджень свідчать, що марихуана перешкоджає розвитку хвороби Альцгеймера та зменшує відчуття тривоги. Однак ці твердження потребує додаткових досліджень, тому у більшості країн лікування канабісом виписують як альтернативний спосіб лікування. До прикладу, у Великій Британії, яка нещодавно дозволила використовувати канабідіол у лікуванні, виписувати її можуть лише тим пацієнтам, яким не допомагає жоден з існуючих препаратів.
Попри зафіксований позитив, регулярне вживання марихуани має свої побічні ефекти. Зокрема, конопля може призводити до порушення когнітивних здібностей, однак все залежить від кількості та типу канабісу.
Три цікавих факти:
- Близько 15% європейців хоча б раз у житті пробували курити марихуану
- Найбільше «травку» люблять у Ісландії: там її приймають 18,3% населення у віці від 15 до 64 років
- Щоб померти від марихуани, потрібно прийняти 680 кілограм речовини за 15 хвилин.
Досвід легалізації у світі та перспективи в Україні
Уругвай у 2013 році став першою країною, де повністю легалізували вживання та вирощування марихуани. Цього року рекреаційну маріхуану також легалізували у Канаді.
Марихуана частково дозволена у 30 країнах світу: жителі цих країн можуть вирощувати та зберігати невелику кількість коноплі. До цього переліку входить США, Бразилія, Іспанія, Німеччина, Бельгія та інші європейські країни. Ще у 14 країнах канабіс можна використовувати у медицині.
Медичний канабіс продається у аптеках кількох штатів США, у Канаді, Великій Британії, Нідерландах, Німеччини та інших країнах. Найактивніше марихуаною лікуються у Ізраїлі, де вивчення лікувальних властивостей рослини активно фінансується державою.
В Україні зберігання та вирощування марихуани заборонено та карається законом. Зберігання до 5 грамів передбачає адміністративну відповідальність, більше – кримінальну. Під забороною також і препарати із канабісу. Водночас вживання марихуани та використання коноплі у сільськогосподарських цілях – дозволене.
Попри зберігання та вирощування, українські вчені не можуть досліджувати канабіс. А без наукових досліджень українські ліки із канабіноїдами не можуть продаватись та використовуватись у лікуванні.
Дмитро Ісаєв, кандидат біологічних наук
Науковці в Україні згідно чинного законодавства мають право досліджувати будь-які речовини. Деякі речовини можуть бути використані для наукових цілей тільки згідно затвердженого Кабміном порядку. До цих речовин, зокрема, відносяться канабіноїди. Так от, цього порядку немає вже більше 10 років. Тому науковці не мають права на території України досліджувати канабіноїди.
Завдяки науковому прогресу та розповсюдженню інформації у ЗМІ щодо терапевтичної дії, суспільство стало більш позитивно відноситись до медичного канабісу. Проте ставлення чиновників не змінилось.
Щороку в Україні проводять Конопляний марш свободи, організатори якого виступають зокрема і за легалізацію медичного канабісу.
Тетяна Кузьменко, прес-аташе Конопляного маршу свободи
Під легалізацією медичного канабісу ми розуміємо встановлення правил обігу для потреб пацієнтів, коло яких чітко визначене та обмежене. Тобто врегулювати на законодавчому рівні застосування медичних препаратів на основі канабісу, як це зроблено у випадку з морфієм, кокаїном чи амфетаміном. Їх контрольований обіг для потреб медицини допускається, а незаконний – переслідується.
Також потрібно врегулювати доступ до канабіноїдів науковців, для вивчення їх лікувальних властивостей, клінічних випробувань нових препаратів на основі канабісу. Якщо взяти всі офіційні дані про кількість пацієнтів із захворюваннями, щодо яких у світі застосовують препарати на основі канабісу, в Україні таких препаратів потребує близько 2 мільйонів хворих.
Зокрема, в Україні нараховується приблизно 1 мільйон хворих на рак. Кожного року ще приблизно 100 000 осіб дізнаються про такий діагноз. Вважається, що мінімум 30-40% таких пацієнтів потребуватимуть природних знеболюючих препаратів після хіміотерапії.
Активісти Конопляного Маршу свободи також виступають за послідовне виконання Стратегії державної політики України щодо наркотиків, яка була прийнята у 2013 році. Стратегія, зокрема, передбачає досягнення балансу між боротьбою із незаконним поширенням наркотиків і зниженням попиту на них.
«Ми виступаємо за декриміналізацію незначних правопорушень, пов’язаних із зберіганням невеликої кількості канабісу без мети збуту. Переведення у площину адміністративної відповідальності не робить ці діяння «дозволеними», однак допомагає перерозподілити ресурси правоохоронної системи на пріоритетні напрямки – боротьбу з незаконним збутом наркотиків, зокрема», – додає Тетяна Кузьменко
У березні 2018 року Міністерство охорони здоров’я опублікувало для громадського обговорення проект наказу, який пропонував збільшити «невеликий розмір» марихуани, за зберігання якого передбачається лише адміністративна відповідальність. Поріг пропонували підняти з 5 до 25 грамів. Однак цей законопроект розкритикували у МВС і зміни до закону не зареєстрували.
