A password will be e-mailed to you.

Цього року Open’er проводився вже 16 раз. І якщо спочатку цей фестиваль розпочинався як маленьке одноденне свято, яке проходило у Варшаві, то вже на другий рік фестиваль переїхав на північ Польщі й оселився на узбережжі Балтійського моря. Open’er – один з трьох фестивалів (інші – Kraków Live Festival та Orange Warsaw Festival), які організовує польська агенція Alter Art, визнана однією з найкращих організаторів фестивалів в Європі.

На самій території фестивалю знаходились 4 сцени, а також музей, кінотеатр, фешн-локація, фудкорт та silent disco – словом, програма надзвичайно насичена. Також в дні фестивалю в центрі Ґдині проходили концерти вдень.Варто відмітити турботу організаторів про відвідувачів і добре продуману логістику фестивалю – від вокзалу Ґдині щохвилини курсували безкоштовні автобуси, які доставляли людей до фестивалю. І, якщо перший день давав надію на хорошу погоду, то на другий день розпочався буревій і дощ, який не закінчувався до кінця фесту – всі працівники попереджали про те, щоб люди берегли себе, слідкували за тим, щоб не знесло намети в наметовому містечку.

День 1.

Допоки я доїхала до Ґдині, звідти – до місця проведення заходу, допоки розклала намет – то мій Open’er розпочався з виступу Royal Blood – дуету, виступ яких можна описати додаванням до кожного другого слова приставки «fucking» і багатьма вигуками захоплення вокаліста. На виступі Royal Blood багато людей не було, адже фестиваль тільки починав «розкачуватись».

Після Royal Blood на головній сцені, я одразу побігла на виступ Майкла Ківануки на Tent Stage. Я вперше почула Ківануку вживу – він мене одразу ж вразив своєю щирістю і теплотою.Загалом перший день в мене пройшов тільки на двох локаціях з чотирьох – після кожного виконавця доводилося бігати з однієї локації на іншу (бігати – тому що територія величезна, і дві локації знаходились найдалі одна від одної :).

Слухаючи Джеймса Блейка в реальності переважно перед сном, було досить дивно його слухати в час, коли на вулиці ще світло. Мабуть саме через цей фактор мені його виступ і не «зайшов».

Після Блейка слідувала Solange, знову на Tent Stage. Про Соландж можна сказати, що це було театрально, а ще – червоний колір як оформлення сцени, так і костюмів. Люди просто стояли закляклі і спостерігали за тим, що відбувається на сцені і лише декілька із слухачів качали головою і стукали ногою в такт.Це може дивно звучати, проте почути Radiohead на фестивалі – не було моєю основною метою. Приємно вразило те, що вони відіграли більш, ніж 2-годинний сет, з піснями не тільки  з останнього альбому, але й такі хіти як Creep, Karma Police, Paranoid Android, 2+2=5.

День 2.

Розпочала день весела британка Charli XCX, чий виступ був схожий на справжню вечірку з танцями і фіолетовим конфеті, яким “грався” вітер до кінця фестивалю.The Kills, які вже раніше грали на Опенері в 2012 році, по-справжньому розігріли публіку. Цей дует виклався на всі 100%: від них відчувався драйв і ніяка погана погода не могла бути цьому перешкодою.

Наступною після The Kills виступала M.I.A. Деталі її виступу краще не озвучувати – вся якість виступу зводилась до одного шоу, і бек-виконавиць, які «витягували» всі пісні.

Хедлайнерами другого дня були Foo Fighters – без сумнівів, ці чоловіки просто рулять! Хоча я не дуже люблю важку музику – їхній виступ був одним з найякісніших, які мені доводилось чути. Приємною несподіванкою став дует Foo Fighters з вокалісткою The Kills Елісон Моссхарт – вони презентували нову пісню, яка увійде до наступного альбому гурту.

День 3.

The Dumplings – молодий дует з Забже (Польща). Хочеться їх особливо виділити: минулого року я мала змогу чути їх виступ на Krakow Live Festival тільки вдвох – цьогоріч на Опенері вони виступали з цілим оркестром, їхнє звучання помітно покращилось.

На третій день мені вперше за весь час фестивалю вдалось забігти на Alter Stage, де якраз виступав JMSN – молодий американець, який вправно рухав бедрами і заводив публіку своїми рухами :)

The Weeknd – один з виконавців, на чий виступ чекали практично всі дівчатка-підлітки. Вікенд розпочав свій виступ зі «Starboy», і слова пісні «Girls get loose when they hear this song» повноцінно можуть описати все, що відбувалось в той час.Moderat закривали головну сцену в третій день. Суворі німці, звучання яких натреноване до автоматизму. Єдиний нюанс – те, що їхнє звучання вживу таке ж, як і на платівці – без експериментів та імпровізацій, тому знаєш, чого очікувати.Ісландці Kiasmos звучали дуже космічно. Відвідувачі фестивалю вже були настільки виснажені, що половина просто лежала на землі і розслаблено слухала музику, а хтось переглядав фото і записи, зроблені під час фестивалю, і ділився ними в соціальних мережах.

День 4.

Відколи я вперше почула пісні The xx «Crystalised» та «Intro» я мріяла потрапити на їхній лайв – і цьогоріч ця мрія здійснилась. Їхній виступ був схожий на колаборацію двох проектів – The xx та окремо Jamie xx – пісні «іксів» перемішувались з реміксами і переходами від Джеймі – результат вийшов дуже крутим. А ще – всі троє були одягнені в джинсові куртки, на кожній з яких були цитати з пісні «Say Something Loving»: у Ромі – «Romantic for so long», в Олівера – «It could be love», в Джеймі – «Before it slips away».Main Stage цього року закривала виконавиця Lorde. Відчутно, що дівчинка виросла, але пісні в перемішку з її «cheesy advice», як хтось виразився в натовпі, не справили позитивного враження. Вона все пояснювала, про що буде її наступна пісня, давала поради, як поводитися в тих чи інших ситуаціях і весь час повторювала, яка вона щаслива нарешті виступити в Ґданську (ред. – фестиваль проходить в Ґдині).

Мій Open’er завершився незабутнім лайвом Ніколаса Джаара на Tent Stage. Джаар розпочав свій сет з 15-хвилинного інтро з фірмовим ламаним звучанням, під час якого всі збуджено чекали на останній шанс відірватися на Опенері-2017. Виступ Ніко був справжньою рейв-тусовкою з мінімальним світлом, яке виходило з неонових ламп на сцені.

Офіційний плейлист від організаторів Open’er можна послухати в Spotify:

Наступний день після фестивалю.

Коли я вранці наступного дня забирала речі з наметового містечка – відчувалось, ніби люди, які також були в наметовому містечку протягом всіх цих днів, стали для мене сім’єю: всі ми щоранку чекали в одних і тих же чергах, щоб прийняти душ, всі ми допомагали один одному розкладати і складати намети і позичали речі, якщо комусь чогось бракувало, всі ми потім перетинались десь на території фестивалю, слухаючи улюблених виконавців.

Словом, це було чудово! Побачимось наступного року!

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Shift + Enter або клікніть тут, щоб повідомити нас.