[ads-pc-2]

З 1 січня у прокат вийшла умовно історична стрічка культового режисера Рідлі Скотта – «Вихід: Боги та Царі». Хоча автору таких відомих фільмів як «Той, що біжить по лезу», «Гладіатор», «Царство небесне», «Падіння чорного яструба», «Солдат Джейн» та «Прометей» стукнуло 77 років, але він залишається одним із найпродуктивніших режисерів кіноіндустрії.

Навіть люди, далекі від історії чи християнства, чули оповідь про вихід євреїв з Єгипту під проводом Мойсея. Історія міфологічного пророка, який першим почав спілкуватись із Богом та є святим відразу для трьох релігій: іудаїзму, християнства і мусульманства, описана у «Старому завіті». Тема надзвичайно цікава і дискусійна, тому відразу кілька мусульманських країн заборонили прокат стрічки.

І ось британець взявся перенести на великі екрани своє бачення історії Мойсея. Лише за 2014-й рік це вже друга екранізація біблейських історій після «Ноя» Даррена Аронофскі. Це показує творчий інтерес маститих режисерів до історії християнства, погляду на всім відомі історії з точки зору сучасних реалій етики та розвитку цивілізації. Але з іншого боку – при перегляді складається враження, що Голлівуд просто вичерпав відомі йому джерела сюжетів, а тепер сценаристи лише адаптують під сценарії комікси Marvel, DC і…. Біблію.

Хоча «Вихід: Боги та Царі» показує міфічну історію втечі єврейського народу від гніту рабства, проте увага акцентується  на становленні особистості вождя євреїв Мойсея і його взаємовідносини з іудейським богом Ягве, який дуже відрізняється від канонічного християнського уявлення про Бога.

Роль Мойсея виконав Крістіан Бейл, який радо відійшов від образу Бетмена і блискуче зіграв першого єврейського пророка. Почасти він нагадує шизофреніка і глядачі не можуть зрозуміти з ким говорить Мойсей: з богом, чи з плодом своєї уяви? Бейл вміло показав трансформацію Мойсея із поважного вельможі при дворі фараона у вигнанця і вождя євреїв. Типаж героя Бейла у «Виході» нагадує Максимуса з іншої стрічки Рідлі Скотта – «Гладіатор». Бейл наділяє Мойсея бійцівськими якостями і цим робить його цікавим персонажем. Мойсей постійно долає труднощі і йде всупереч усім – іноді навіть своєму богу Ягве.

Відносини Мойсея і його Бога є родзинкою стрічки. Ягве у «Виході» – це сварлива, мстива і місцями істерична особистість, яка являється Мойсею в образі хлопчика і постійно намагається нав’язати герою своє бачення вирішення проблеми. Тому протистояння Мойсея і Ягве надзвичайно цікаво спостерігати. Іноді ввижається, що головним опонентом лідера євреїв є не фараон Рамзес, а власний бог, жорстокі методи якого Мойсей не схвалює. І хоча трейлер «Виходу» показував Мойсея в образі принца Єгипту у відповідному антуражі, але приготуйтеся до крупних планів зарослого, бородатого, покритого зморшками і замученого Бейла, який протягом усієї стрічки намагатиметься виконати наполеонівські плани свого Бога.

Також цікавою є постать фараона Рамзеса ІІ. Його зіграв австралійський актор Джоел Едґертон, якого глядачі можуть пам’ятати за роллю Тома Б’юкенена у «Великому Гетсбі». Рамзес не є класичним голлівудським антагоністом, який намагається шокувати кривавими розправами, сценами садизму чи клінічною неадекватністю. Фараон – продукт своєї епохи. Розбещений владою і привілейованим становищем дворянин, що виріс із усвідомленням вищості й божественного походження. Відповідними є і його вчинки. Іноді він викликає почуття симпатії та співчуття – як батько і друг Мойсея. Почасти мотивація персонажів є незрозумілою – можливо через вирізані сцени, оскільки хронологія фільму і так сягає більше двох годин. Тому режисерська версія – наше все.

У висновку Крістіан Бейл і Джоел Едґертон є головними цікавинками фільму, які тягнуть на собі стрічку й відволікають від сюжетних провисань та ляпів. Але на цьому яскраві персонажі закінчуються. Сігурні Вівер, Бен Кінґслі та Аарон Пол мають кілька вторинних реплік на трьох у всьому фільмі. Їхні герої майже не впливають на розвиток сюжету і більше схожі на камео. Незрозуміло, для чого залучили таку кількість іменитих акторів, якщо практичного застосування у стрічці вони так і не отримали. Вівер може запам’ятатись лише своїми інтригами проти Мойсея. Аарон Пол – вічно невдоволеним обличчям, яке навіть крізь бороду і волосся все одно нагадує наркомана із серіалу «Пуститися берега», що і приніс йому славу. Ну а Бен Кінґслі лише дивує своєю ідеально підстриженою бородою і таємними виразом обличчя.

І ось ми торкаємось теми історичної достовірності фільму. Тут у стрічки серйозні проблеми. Не сумнівайтеся, фільм порадує Вас яскравим відтворенням стародавнього Єгипту у всій його величі й монументальності. Вигляд Мемфісу, що розкинувся посеред пірамід, на березі Нілу, вражає деталізацією. Як у всіх картинах Скотта спецефекти і баталії поставлені на найвищому рівні, хоч стрічка і має всього одну битву, яка ніяк не впливає на сюжет. Сцени «кар єгипетських» виглядають надзвичайно видовищно.

По жорстокості цих епізодів Скотт перевершив навіть описи цих явищ у Старому Заповіті. Але сцени при дворі фараона мають вигляд надто вилизаних і непереконливих. Фараон, що п’є з ідеального скляного келиха, викликає легкий дисонанс. А коли Рамзес починає говорити з Мойсеєм про «економіку Єгипту» – просто уявляєш на його місці Арсенія Яценюка і продовження лекції для Мойсея на тему «як відпустити 400 тисяч рабів і при цьому не довести Єгипет до дефолту та гіперінфляції». А відмінність Мойсея у зовнішності й навіть одязі від жителів палацу фараона наскільки кидається у очі, що дивуєшся, як Мойсей сам не усвідомив таємниці свого походження.

«Вихід: Боги та Царі» – масштабне історичне полотно, у якому Рідлі Скотт намагається показати своє бачення міфологічної втечі євреїв із Єгипту. Фільм має всі атрибути сучасної історичної стрічки. Тут і хороші декорації, краєвиди, битва, кілька цікавих персонажів й потужні сцени «кар єгипетських».

І якщо у Аронофскі Ной є фанатиком, а існування Бога – незаперечна істина, то Рідлі Скотт показує Мойсея як мислителя і воїна, що намагається врятувати свій народ, а Ягве – як суперечливе явище, божественність якого не очевидна до самого кінця. Придворний історик фараона навіть намагається науково обґрунтувати лиха, які наслав Ягве на Єгипет. Цим антагонізмом фільм і тримає у напрузі. Але якщо філософські поневіряння Мойсея вас мало цікавлять, то стрічку варто глянути бодай заради сцени переходу євреїв через Червоне море, шикарних кадрів «кар єгипетських» і акторської майстерності Крістіана Бейла. «Вихід: Боги та Царі» – не краща стрічка Рідлі Скотта. Вона недостовірна, але видовищна.

Автор: Роман Кулик