Меню & пошук

10 цитат з книги «Не бійтесь боятися. Як знайти спільну мову з власним страхом»

10 цитат з книги «Не бійтесь боятися. Як знайти спільну мову з власним страхом»

Inspired разом з видавництвом «#книголав» пропонує підбірку цитат з книги «Не бійтесь боятися. Як знайти спільну мову з власним страхом», що розказує, як подружитися з власними фобіями.


Страх − глибоко недооцінена емоція. Нас вчать ігнорувати його та не звертати увагу. Книга «Не бійтеся боятися» повністю підтверджує свою назву − вчить не лише приймати свої страхи, а й правильно на них реагувати, визначати їхню причину та викорінювати її зі свого життя. Адже наш справжній ворог − не страх, а те, що його викликає.

Крістен Улмер − професійна фасилітаторка й спортсменка. Дванадцять років поспіль вона отримувала звання найкращої екстремальної лижниці світу. І саме спортивні досягнення спонукали Крістен розпочати масштабне дослідження механізмів страху. У своїй книжці Крістен переосмислює загальні уявлення про страх та скеровує людей до вирішення проблем, які тримали їх в заручниках не один рік.

1.

Страх − це емоція, а будь-яка дія починається з емоцій. Окрім цього, ми дійсно небагато знаємо про Страх. Ми можемо хіба що відчути появу певного неприємного відчуття, усвідомленого або ні. Хочете ви це визнавати чи ні, але воно просочує все у вашому житті: кожні стосунки, кожну вечірку, кожне місце, де ви перебуваєте, кожну мить вашої кар’єри.


2.

Чому ми так боїмося говорити перед великими групами людей? Для деяких із нас це страшніше за смерть. Так, страх відмови грає тут велику роль, але є дещо важливіше. Страх публічних виступів чимось схожий на страх висоти. Ви почуваєтеся на межі здорового глузду і боїтеся, що збожеволієте просто перед публікою та почнете говорити правду.


3.

Якщо ми зустрічаємо людину, про яку нам розповідали погані речі, нам важко ставитися до неї неупереджено. Так само, коли ми тлумачимо Страх як погану емоцію, нам ніколи не вдасться дізнатись усю правду про нього. Але ж насправді обоє можуть виявитися хорошими.


4.

Я маю теорію, що на світі є два типи людей: ті, хто несвідомо хочуть бути схожими на своїх батьків (і повторюють долі своїх батьків), і ті, хто свідомо прагнуть не бути такими, як їхні батьки… і все ж рано чи пізно такими стають. Це означає, що проблеми ваших батьків і прабатьків (або як у цьому випадку − відмова визнавати свої проблеми, як ото Страх чи Гнів) зрештою завжди стають вашими проблемами.


5.

Бажання бути кращими, іншими − це, з одного боку, чудова мотивація для саморозвитку. Але є інший бік − темний. Коли ми наважуємося змінити Страх, це передбачає, що він − це проблема, яку треба виправити. А оскільки Страх є невід’ємною частиною вас самих, це вас треба виправити. А якщо вас потрібно виправляти − з вами не все гаразд. Тож ви зосереджуєтеся на тому, наскільки ви «зламані» та що ж з вами не так, а це призводить до постійної боротьби, намагань змінитися й паскудної самооцінки. Це − ядро проблеми. Якщо ви не можете прийняти реальність, частиною якої є Страх, тоді у вас проблеми і з прийняттям себе. Якщо коротко: не приймаєте Страх − не приймаєте себе.


6.

Воля − справді могутня сила. Саме вона допомогла вам піднятися на верхівку тієї височенної драбини, даючи слово п’яти тисячам ваших «хороших» голосів, − і це велике досягнення. Якщо вам вистачає верхівки драбини, тобто якщо ви відчуваєте, що все чудово, ви позбулися Страху й решти тих нікчемних дітей, як і хотіли, − заради всього святого, відкладіть цю книжку і лишайтеся на тому місці.


7.

Сьогодні бути людиною набагато приємніше, ніж будь-коли в історії, але ви однаково потерпаєте від безмежної ненависті, провини, відчаю, невігластва, а також від таких ворогів, з якими людство раніше не стикалося. Перед вами постають проблеми: перенаселення Землі, політичні конфлікти і зміни клімату.


8.

Рахунки, робота, приготування їжі, діти, банківські операції, податки, дорожній рух, прання, біль, дискомфорт, хвороби та п’ятсот електронних листів щодня. Додайте до цього те, що ваше основне джерело енергії − ГМО у фритюрі під майонезом. Чи можна так жити? Чи залишається у вас енергія для того, щоб уникати, ігнорувати й боротися з будь-чим негативним, насамперед зі Страхом?


9.

Чи доводилося вам колись казати на свій захист: «Я не зла людина» або «Це ти злий»? Багато людей не вважають себе гнівливими (а відтак і боязкими). Але попри те, що вони ніколи не підвищують голос та не відчувають страху, вони видаються нам найзлішими (і найбільш наляканими) з усіх. Тож часто ваш погляд на себе відрізняється від того, як бачать вас інші.


10.

Відчувати емоції − корисно для здоров’я. Якщо ви плачете, коли вам сумно, сердитеся, коли для цього є підстави, та боїтесь, коли трапляється щось страшне, − це нормально.

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: