«У нас у компанії так прийнято, серйозно?»: як протистояти сексизму на роботі
«У нас у компанії так прийнято, серйозно?»: як протистояти сексизму на роботі
Коли зовнішність і вік цікавлять більше ніж професійні навички
[ads-pc-2]
За статистикою, в Україні жінки заробляють у середньому на 28% менше за чоловіків, змушені поєднувати роботу з хатніми обов’язками (і за дослідженням ООН, витрачають на них вдвічі більше часу на тиждень, аніж чоловіки), крім того, ризикують зазнати сексизму на робочому місці через стереотипні уявлення − вимоги до віку та зовнішності. Як реагувати на дискримінацію й не дозволити їй вплинути на кар’єру, говорили із кар’єрною консультанткою Уляною Ходорівською.
Сексизм під час пошуку роботи й на співбесідах
Вказувати у вакансії вимоги щодо віку та статі кандидата − це не законно (прим.: відповідно до статті 11 Закону України «Про зайнятість населення» й статті 24-1 Закону України «Про рекламу»). Є певні законодавчі виключення, пов’язані зі здатністю витримувати високі фізичні навантаження на виробництвах. Але, переважно, пошук працівника лише конкретного віку чи конкретної статі − поза законом.
Я рекомендую кандидатові подумати, чи цікаво йому або їй співпрацювати з роботодавцем, який ще на етапі пошуку вказує такі обмеження й порушує закон. Це ознака того, що він користується застарілими уявленнями, не уважний до законодавства і, найімовірніше, буде порушувати його й в інших питаннях. На мій погляд, це ознака стереотипного мислення. Сексистська позиція в довготерміновій перспективі репутаційно не вигідна роботодавцю. Це нежиттєздатна позиція, тож моя порада − не зв’язуватися з нежиттєздатними організаціями.
Під час наймання людини на роботу передусім увага має бути спрямована на її кваліфікацію, а не до того, скільки їй років, яка стать, чи як вона виглядає. Страх віку кандидата – це, імовірніше, страх, чи має майбутній працівник гнучке мислення, чи здатен бути активним у робочому процесі, чи може засвоювати нові підходи. Якщо ви бачите в описі вакансії вікові обмеження, то є ризик зіткнутися з «букетом» інших уявлень. Наприклад, із сексистськими упередженнями. Такі уявлення не мають ніякого відношення до продуктивності на робочому місці. Краще з таким роботодавцем від початку не мати нічого спільного.
Не лише роботодавці мають стереотипи про вік. Працівники також часом бояться, що він може заважати будувати кар’єру. У моїй роботі були поодинокі випадки, коли кандидати й кандидатки зрілого віку та великого досвіду взагалі не переймалися, чи пов’язаний їхній вік з можливістю знайти роботу. Це буває в тих випадках, коли працівник дуже впевнений у своїх професійних якостях. Не безпідставно самовпевнений, а добре знає, що він вміє, любить свою роботу і займається саморозвитком. Тоді власний вік не цікавить його, а значить, і роботодавця. Цінність кандидата чи кандидатки видно поза датою народження.
В українських реаліях дійсно існує й ейджизм, і сексизм. Ситуація потроху поліпшується завдяки законам, що обмежують таку дискримінацію, утім ми все ще далекі від ідеалу. Тому моя порада тим, хто в пошуках роботи: якщо ви не хоче випасти з обойми ринку праці, займайтеся собою і зробіть так, щоб ваш досвід важив більше, аніж ваш вік чи стать. Окрім законодавчого покарання роботодавця за дискримінацію, це єдиний можливий план дій.
Уявіть таку ситуацію: ви виходите з дому, а там дощ. Можна навчитися шаманським практикам, щоб зупинити його, можна злитися на нього, можна проклинати, казати, що це не справедливо, але це не змінить того факту, що дощ падає. Усе, що ви можете зробити, це взяти парасольку, взути гумові чоботи, викликати таксі. Те саме з ринком: коли ви виходите в пошуках роботи, можете зіткнутися із сексизмом й ейджизмом. Готуйте аргументи, чому ваш вік і стать не впливають на ваш професіоналізм, вивчайте закон, щоб знати свої права. Або ж просто не ходіть до роботодавця-дискримінатора.
Молоді жінки часто чують на співбесіді питання: «Коли ви збираєтеся заводити дітей?» Відмовляти жінці в посаді через те, що вона репродуктивного віку − це не законно. Так само, як і звільняти через вагітність. Так, для роботодавця існують ризики в найманні того, хто через пів року піде в декрет. Це вимагає зберігання посади за цим працівником, водночас пошук нового кандидата, зусилля з його адаптації, передача йому клієнтської бази. Це завжди втрати продуктивності, часу, клієнтів. Тому я раджу кандидатам від початку проговорювати із роботодавцями питання декрету, навіть якщо ви не плануєте заводити дітей найближчим часом. З’ясуйте, яка політика компанії щодо цього, які виплати, чи повернетеся з декрету на свою посаду.
Чоловіки на ринку праці стикаються із сексизмом тоді, коли мова заходить про час на виховання дітей. На жаль, роботодавець незавжди розуміє це, адже за визначенням думає, що цим у парі здебільшого займається жінка. Відтак виникає стереотип, що в чоловіків робота має бути на першому місці, не важливо, хочеш ти побути зайвий раз в офісі чи з родиною вдома.
Сексизм на робочому місці
Якщо в роботі ви зіткнулися із сексизмом, який конкретно заважає вам підніматися кар’єрними сходами, розгляньте варіант пошуку іншого роботодавця. Раджу також розібратися в ситуації, щоб з’ясувати, чи немає у вашого керівництва інших прихованих аргументів проти вашого кар’єрного зростання. Звичайно, стать не може бути аргументом для відмови в підвищенні. Але розуміння, що це не справедливо, не допомагає ніяк. Для того, щоб дійсно вирішити ситуацію, говоріть із керівництвом, з’ясуйте, на який досвід воно опирається. Крім того, дослідіть власну саморепрезентацію: можливо проблеми виникли на цьому етапі.
Якщо я стикалася з випадками сексизму на роботі, мені дуже допомагало ввічливе здивування: «Чи правильно я розумію, ти маєш на увазі це? У нас в компанії так прийнято, серйозно?». Я одразу йшла до керівництва, повідомляла про почуте і щиро дивувалася, мовляв не чекала такого в нашій компанії. Крім того, пропонувала: «Давайте поговоримо, що ми можемо з цим зробити».
Але якщо ви прийшли в колектив, де чомусь дуже багато жартів про білявок і ніхто нічого з цим робити не хоче, то, можливо, ця компанія не пройде випробувальний термін у вас. Тому що не лише ви його проходите, але й роботодавець. Боротися проти колег і виховувати в них людське ставлення до жінок можна, якщо ви цього хочете. Але якщо ваша професія не в цій площині й ви просто хочете займатися своєї справою, шукайте роботодавця, який цінуватиме ваші вміння незалежно від статі.
Працювати в умовах українського ринку не просто, тому спробуйте прокачати себе, як з професійного погляду, так і з психологічного. Переключайтеся між ролями, відстоюйте свої права, але й переходьте в конструктивне русло. Не бійтеся говорити так, щоб той, хто вас дискримінує, зрозумів недоречність своїх висловлювань. І будьте хорошим спеціалістом. Незамінних працівників важко дискримінувати якраз тому, що їх важко кимось замінити.
Якщо ви хочете займатися роботою, доведеться відвойовувати своє право на експертизу в тих умовах, у яких ви є. Жінкам складніше, тому що цей світ зроблений під чоловіків, він придуманий ними. Але жінки дійсно «впахують», щоб в ньому реалізуватися, їм доводиться розвивати в собі велику гнучкість і витримку.
Так, їм також доводиться працювати значно більше ніж чоловікам, щоб досягнути тих самих показників. Але саме тому професійний рівень жінки може бути значно вищим за чоловічий. Часто, щоб мати змогу поєднати роботу, родину й саморозвиток, жінкам доводиться прокачувати в собі високий рівень самоусвідомленості, самоорганізації та самостійності. Ці жінки − сильні гравці на ринку праці, їх дуже непросто обійти й дуже складно дискримінувати − невигідно. Привілейована позиція дещо розслабила чоловіків. Тому років через десять їм буде важко конкурувати з жінками.
