Еротичні фантазії, часом дивний гумор, юнацькі кохання-зітхання, заколоти й протести, а ще фемінізм, хіп-хоп, ЛГБТ і екологія

---

[ads-pc-2]

У столиці розпочався Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів, до його програми увійшло більше 300 стрічок з усього світу та з різних епох – від Берліна до Сенегалу, від 1960-х до сьогодення.

Еротичні фантазії, часом дивний гумор, юнацькі кохання-зітхання, заколоти й протести, а ще фемінізм, хіп-хоп, ЛГБТ і екологія – організатори обіцяють безліч тем.

Щоб не заблукати в лабіринтах фестивалю, ми звернулися до кураторів й попросили провести невеличку екскурсію програмою.

---

Під час пошуків фільмів для конкурсу ми пеедусім звертаємо увагу на роботи, в яких режисери не бояться експериментувати. На наших глядачів чекають п‘ять блоків конкурсних фільмів (три міжнародного й два національного конкурсу). Це стрічки з 18 країн, які охоплюють найрізноманітніші жанри й стилі.

Must see:

Міжнародний конкурс

• «Розбита дорога нового краю» – про Камбоджу в стилі хіп-хоп.
• «Як Фернандо Пессоа врятував Португалію» – про поета, який придумав рекламний слоган для «диявольського» напою із Заходу.

Національний конкурс

• «Крокодил» – про те, як дитяча гра стала справжнім випробуванням дружби.
• «Mia Donna» – про 46-річну Оксану та її чоловіка Толіка, який перетворився на семирічного хлопчика.

---

Насамперед фільми з дитячої програми мають бути зрозумілими наймолодшій аудиторії фестивалю, тому головне у відборі – це зрозуміла і не дуже експериментальна візуальна складова, завдяки якій діти можуть зрозуміти певні ідеї.

Екологічна проблематика є однією з тем цьогорічної дитячої програми, оскільки, на нашу думку, варто доносити до наймолодшого покоління ідею про те, що земні ресурси обмежені, а людина як створює екологічні проблеми, так і може їх вирішити.

Крім того, фільми з програми звертаються до тематики прав людини, показують необхідність приймати тих, чиї досвіди й ідентичності можуть відрізнятися від загальноприйнятих, а також вчать важливості дружби і взаємопідтримки.

Must see:

• «Телята» – про корову, яка всиновлює осиротілого носорога, а потім зникає.
• «Пожежа в картонному містечку» – про пожежників і те, як людська відвага долає закони природи.
• «Бруклінський бриз» – захоплива мандрівка бруклінською підземкою.

---

Ця програма – просто doble-win situation. По-перше – неймовірні фільмі, присвячені 30-річчю падіння Берлінської стіни в межах дослідження впливу подій 1989 року на сьогодення. Перша програма, «Руйнуючи стіни», відправляє нас у подорож від стін, яких уже не існує, до стін, що продовжують розділяти громадянські свободи людей і сьогодні. Програма створена екс-кураторкою Berlinale Shorts Майке Мія Гьоне, яка кілька тижнів тому завершила свою каденцію на цій посаді. Майке була кураторкою 11 років.

Тому друга програма «Should I Stay Or Should I Go» безпосередньо пов’язана із цим фактом та є фінальною нотою Майке. Репрезентативна добірка найбільш яскравих фільмів Berlinale Shorts покаже нам різноманітність та візіонерство одного з найбільш популярних фестивалів світу.

Must see:

• «Десятиметровий трамплін» – про страх, ризик і особисту втрату.
• «Симфонія №42» – ексцентрична анімація Реки Бучі, яка перемогла на KISFF у 2015 році й стала фаворитом глядачів фестивалю.
• «Скелелаз» – про прогулянку, яка перетворюється на фатальне сходження.

---

Цьогоріч у виборі фільмів до програми Teen Spirit я спробувала зосередитись не лише на одвічних турботах підлітковості, як от перше кохання, конфлікти з друзями та близькими чи небезпеки, а й показати те, що наш світ щодня стає більш чуттєвим та сприйнятливим. Так, наприклад, одна зі стрічок програми присвячена стосункам сина з його батьком, який має психічний розлад. І це, як на мене, має шанс допомогти нам у боротьбі з ейблізмом (прим. − дискримінація і соціальне упередження проти людей з інвалідністю).

Must see:

• «Мої кляті міражі» – про юність, сповнену сили мрій, яка зустрічається з жорстокою реальністю.
• «Звір» – про дівчинку, яка створює ілюзію щасливої сімейної атмосфери, аби не потрапити у дитбудинок.
• «Усі ці створіння» – історія підлітка, який згадує про таємниче зараження, розпусту свого батька і маленьких істот всередині кожного з нас.

---

Програма «Realizable Ecotopias» пропонує подивитися на сучасний світ на межі екологічної катастрофи очима людей, що прагнуть альтернативних і більш екологічних форм співіснування. Більшість короткометражних фільмів на екологічну тематику зображують постапокаліптичний світ, у якому точка неповернення вже була пройдена. Натомість у програмі про екотопії, які можливо реалізувати, нам хотілося створити трохи оптимістичнішу картину світу, розповісти про людей, що вже сьогодні працюють над досягненням більш екологічного майбутнього.

Фільми з програми «Radical arts_acts» зображують форми низового спротиву, що пов’язані з різними мистецькими практиками. Ідея програми виникла через політику київської влади, яка досить байдуже ставиться до активістських протестів проти незаконних забудов, вирубки сотень дерев і, звісно, закриття культових кінотеатрів Києва. «Radical arts_acts» – це рефлексії на тему, яким може бути цей спротив. Ці фільми зображують антирасистські виступи й акції у панк-середовищі Лондона 60-х, діяльність відеоактивістів в окупованій частині Західної Сахари, протести лівих активістів й активісток у Гамбурзі протягом зустрічі G20 у 2017.

Must see:

Radical arts_acts

• «Перша дія» – про двох бразильських студентів, які замість пар ідуть на протест проти скорочення бюджету на культуру.
• «Три викрадені камери» – про те, як влада Марокко хотіла обмежити свободу слова ЗМІ.

Realizable Ecotopias

• «Усе об’єднується, коли все розвалюється: The ZAD» – про найбільшу європейську автономію, розташовану у французькому місті Нант.
• «Кофі та Ларті» – про молодих хлопців із Гани, які мешкають в одному з найзабрудненіших місць на планеті і мріють про інше життя.

---

У цій програмі представлені короткометражні фільми, які номінувалися на премію European Film Awards у 2018 році. Це стрічки, створені за останні два роки молодими режисерами з європейських країн, що відбиралися незалежним журі різних авторитетних кінофестивалів.

За словами польської режисерки і директорки European Film Awards Агнєшки Голланд, багато з цих фільмів починають з доволі особистого дослідження і позиціонування. Вони запитують про те, у що ви вірите, кого любите, за що боретесь і кого захищаєте. Вони переносять глядача у закинутий аквапарк, український блошиний ринок, бельгійський центр зайнятості, грузинську квартиру та на сафарі. Вони дозволять зустріти жінок на війні, розмальованих голубів і розчарованих дітей.

Кожен з цих фільмів відкриває вікно у новий світ і дає можливість зазирнути в галактику досвіду, сприйняття і емоцій людини, а також захопливе різноманіття європейського кіно.

Must see:

• «Аквапарк» – чуттєва історія про юнацькі мрії.
• «Яка шкода?» – анімаційний протест проти білого патріархату, навіяний політикою Трампа.
• «Капіталісти» – зворушлива історія батька, який намагається здолати нерівність справжнього капіталістичного щастя свого сина.  

---

Ідея показати підбірку сенегальського кіно в Україні у мене виникла ще під час мого перебування в Дакарі, де я працювала над магістерською роботою, що частково була присвячена сенегальському кіно. Сенегал − це одна із країн-піонерів континенту в сфері кінематографу, про яку ми несправедливо мало знаємо.

Ми працювали з нашим партнером − програмним директором Дакарського фестивалю Gorée Cinéma, якого звати Яніс Рамака-Ґай і який буде одним із членів журі національного конкурсу цьогорічного фестивалю.

Кожна із стрічок в той чи інший спосіб показує реалії сенегальського суспільства: полігамні шлюби та боротьбу жінок за свої права, життя на хаотичних вулицях Дакара, який, як і багато інших міст цього регіону, тоне у звезеному з Європи секонд-генді. Тобто йдеться про доволі соціально орієнтовану підбірку в тому сенсі, що в ній задокументоване повсякдення різних верств сенегальського суспільства.

У Сенегалі я відчула оцей шалений драйв місцевих щось робити і створювати, просувати своє, а не копіювати інше, якусь фантастичну динаміку та енергію, які так само відчуваю і проживаю зараз у Києві. І в цих фільмах присутня ця тема пошуку і самоусвідомлення себе, яку я завжди виокремлюю для себе в українських стрічках.

Must see:

• «Візник» Усмана Сембена –  перший фільм, створений в Африці африканцем.
• «Нехай буде так» – візуально дуже круто передає сільську місцевість Сенегалу.
• «Моя люба друга дружина» – художньо-документальний фільм про полігамні шлюби.

---

Цього року ми вирішили зібрати для програми Out&Proud добірку яскравих динамічних фільмів, щоб після перегляду вам хотілося вийти з кінозали та побігти на вечірку танцювати vogue у неоновому світлі прожекторів. Ці стрічки сповнені життєвості й кохання, що не зважає на обмеження, з якими, на жаль, досі стикається ЛГБТКІА-спільнота.

Що ж до квір-анімації, по-перше, це красиво. По-друге, попри багаторічний досвід створення на KISSF анімаційних добірок, для нас це своєрідний експеримент, адже ми вперше робимо таку тематичну програму.

Must see:

OUT&PROUD

• «Небо буває не тільки блакитним» – стрічка про молодих мусульман, які зробили камінаут.
• «Джонні» – про сліпе захоплення людиною.

КВІР-АНІМАЦІЯ

• «Ентропія» – про секс у повітрі та революцію, яку спричинила муха.
• «Життя слимаків» – про дівчину, яка створила собі ідеально партнера – слимака.