[ads-pc-2]

В українському прокаті стартувала комедійна драма Пітера Фареллі «Зелена книга» створена за сценарієм Ніка Валлелонги та Браяна Хеєса Каррі. Стрічка розповідає про історію дружби знаменитого піаніста Дона Ширлі та його водія Тоні «Ліпа» Валлелонги. Тоні не лише возив Дона в концертному турі південними штатами США в 60-их, він також виконував роль охоронця. Чорношкірий музикант ризикував власним життям, пересуваючись провінційним півднем Сполучених Штатів, де все ще панували потужні расові упередження. На основі цієї історії син Тоні, Нік Валлелонга, створив сценарій, над яким працював 25 років, і отримав дозвіл на його реалізацію від обох героїв. Щоправда Дон Ширлі просив братися до зйомок не раніше як після своєї смерті − музикант не хотів опинитися в центрі уваги після релізу. Дон Ширлі помер в квітні 2013-ого, Тоні Ліп − кількома місяцями раніше того ж року. Про їхню дружбу втілену на екрані акторами Вігго Мортенсеном та Махершалою Алі в інтерв’ю розповів сценарист картини та син Тоні Ліпа Нік Валлелонга.

Мій батько, Тоні Ліп,  був досить особливим, жив багатим життям, вже в старості зумів стати актором, знімався в гангстерському кіно. Якось під час його зйомок в серіалі «Клан Сопрано» в інтерв’ю його запитали − як ви почуваєтесь після того як в такому поважному віці стали знаменитим? А він відповів: «Я був відомими ще до того, як став відомим».

Саме таким він і був! В нашому кварталі його знали всі, він міг з’їсти найбільше хот-догів чи бургерів за раз в місцевому кафе. Він був знаменитим своєю силою і здатністю вирішувати проблеми. Коли він заходив до кімнати, всі знали що це Тоні Ліп, бо він був дуже нью-йоркським артистичним персонажем.

Вігго Мортенсен, що зіграв його, майже повністю трансформувався у мого батька. Вперше ми його зустріли в нашому ресторані в Нью-Джерсі, родина запросила його туди щоб познайомитись. Мій брат і мій дядько були там, ми усі разом повечеряли. І під кінець цієї вечері Вігго курив, жестикулював і говорив так само як ми. Він так швидко нас вивчив! Вже тоді я зрозумів, що він впорається з цією роллю.

На щастя, у мене було багато аудіо записів голосу мого батька, до того ж, є багато відео з ним − він знімався в кількох серіалах та фільмах (прим. − «Закон і порядок», «Клан Сопрано», «Хрещений батько», «Скажений бик», «Славні хлопці», «Донні Браско»). Тож Вігго вивчив всі ці матеріали, і так органічно перевтілився у нього. Часом на знімальному майданчику я відчував мурашки на шкірі − настільки подібним до мого батька він був. Особливо в моменти коли він курив − у Тоні Ліпа була особливий манера, і Вігго її вивчив. Він підпалював сигарету, а я бачив мого батька.

Дон Ширлі був педантичним, ретельним і зваженим. Гарно вдягнений, освічений і галантний чоловік. Він завжди був надзвичайно привітним до мене та мого брата.

Батько познайомив його з багатьма членами родини. Якось коли я був малим, Дон подарував мені ковзани. Він був дуже особливим для нашої сім’ї, і я надзвичайно ціную те, як його в фільмі «Зелена книга» зіграв Махершала Алі. Нам хотілося зробити фільм з хеппі ендом, було надзвичайно важливо показати, що ми всі є дуже різними, але переживаємо однакові емоції, страхи, сподівання, потреби і радості.

Якщо двоє настільки різних людей як Дон та мій батько зуміли подолати розбіжності і побудувати дружбу, то це під силу будь-кому.