Що ще, окрім книг, варте вашої уваги на Книжкововму Арсеналі

---

[ads-pc-2]

Книжковий Арсенал, який проходить у Киві з 30 травня по 3 червня − це не лише можливість поповнити книжкові полиці, але і нагода зустрітися із письменниками, побувати на актуальних дискусіях, чи побачити найкращі українські виставки, пов’язані із видавництвом та ілюструванням. Inspired підготував підбірку програм, в рамках яких події, варті вашої уваги.

---

Українська Візуальна Книга

 

Українська візуальна книга − це проект, ініційований Павлом Гудімовим і Діаною Клочко. Платформа УВК має на меті розповсюдження, реалізацію і популяризацію видань, у яких зображення відіграють роль не меншу, ніж текст, а подекуди можуть виступати і в якості основних оповідних засобів.

До цієї категорії належать: книги про мистецтво, ілюстрована художня література, нон-фікшн, комікси, художні альбоми та артбуки.

За неповних два роки існування платформа УВК показала, що книга − це в першу чергу не лише текст, і довела, що ілюстративний наратив відіграє далеко не другорядну роль.

Тематичний майданчик на «Книжковому Арсеналі» 2018 об’єднає візуальні книги від малих видавництв і надасть поле для дискусій довкола питання сучасних видань. У програмі передбачені розмови з авторами, зустрічі, презентації та обговорення нагальних аспектів мистецтва. Одним із ключових заходів стане «Страшний суд», де провідні дизайнери на доступних прикладах відкриватимуть помилки, яких припускаються видавці у створенні книг.

Що не можна пропустити:

• 1 червня, зал УВК 18:00 – 18:45

Дискусія «To cut the long story short: як в Україні функціонує спеціалізоване видавництво про архітектуру?»

Учасники: Борис Єрофалов

• 2 червня, зал УВК 12:00 – 12:45

Public talk «Пройти крізь стіни: Марина Абрамович та її автобіографія»

Учасники: Пьотр Армяновські, Костянтин Зоркін, Олександр Михед

• 2 червня, зал УВК 14:00 – 15:30

Страшний суд: критика українського книжкового дизайну

Модератор: Павло Гудімов

---

Програма науково-популярного журналу «Куншт»

Всесвіт не зобов‘язаний бути зрозумілим, однак нам так кортить його пізнати. Чому і як ми опинилися тут? Чи ми одні у Всесвіті? До чого призведуть розробки штучного інтелекту, зміна генетичного коду та космічні колонізаторські місії?

Допитливість людського розуму є тією силою, що рухає поступ вперед та визначає горизонт майбутнього. Але чи не перейдемо ми межу?

У межах науково-популярної програми від журналу «Куншт» тривають спроби дізнатися, як вчені бачать майбутнє і чи станемо ми загрозою для самих себе.

За кисневим коктейлем відвідувачі поспілкуються з українськими дослідниками й отримають відповіді на свої запитання; навчаться захищатись від псевдонаукових маніпуляцій; дізнаються, хто і навіщо робить науку цікавою в Україні, та споглядатимуть, у який спосіб вона поєднується з мистецтвом.

Окрім презентацій науково-популярного нон-фікшну, ви зможете спробувати майбутнє на смак: вегансько-марсіанська їжа, морозиво з рідкого азоту й роботи-офіціанти − все це в унікальному кулінарному проекті «Кафе майбутнього».

Що не можна пропустити:

• з 31 травня по 3 червня, Вулична Сцена 12:00 – 12:45

Кисневі коктейлі з науковцями

• 1 червня,  Вулична Сцена 16:00 -16:45

Перформанс-презентація від журналу «Куншт» «Синергія науки і мистецтва»

• 3 червня, Вулична сцена  13.00 – 13.45

Дискусія «Дивись не накайкай: чи збуваються прогнози футурологів та що нам віщує видатний фізик Мічіо Кайку».

---

За межами видимого

Проект «За межами видимого» − це намальована віртуальна реальність, яка переносить вас у світ дев’ятирічної Лєни та її батька. Поки Лєна роздивляється совину погадку, її батько поринає у спогади. Вони ведуть розмову, але водночас віддаляються від неї. Хоча вони й не знають думок одне одного, але думають про одне й те ж саме: втрату сестри та дочки − Лізи.

Як глядач ви опиняєтеся або в голові батька, або в голові дочки і можете на собі відчути дві різні точки зору. Просто сядьте за кухонний стіл і пориньте у фантастичну реальність, де є місце пам’яті та забуттю, життю та смерті.

Концепція проекту «За межами видимого» розроблена режисеркою Сарою Колстер (Sara Kolster) у тісному співробітництві з автором Яапом Роббеном (Jaap Robben). Віртуальна реальність створена у співпраці з ілюстратором Ґійс Каст (Gijs Kast) та колективом розробників Zesbaans. Основою «За межами видимого» став проект VR Drawing Room, який отримав престижну нагороду IDFA Doclab за цифровий сторітеллінг у 2015 році.

Що не можна пропустити:

• з 31 травня по 2 червня VR-перфоманс в Зоні Художньої Літератури

---

Metropolis. Минулі утопії майбутнього

Організатори: арт-центр «Я Галерея», «Мистецький Арсенал»

Куратор: Павло Гудімов

Людство завжди цікавило єдине питання: що буде далі − завтра, наступного року чи через століття? Минуле виправити неможливо, теперішнє «грішить» численними хибами, майбутнє ж дає надії на краще життя та залишає широке поле для фантастичних і утопічних ідей.

Уявлення про «завтра» набували все більшого розмаху з розвитком науки і поширенням її домінантної ролі над релігією. Відкриття Америки Колумбом, теорія перспективи Леона Батіста Альберті, наукова діяльність Миколая Коперника, Галілео Галілея та Джордано Бруно сприяли розширенню обріїв пізнання та, відповідно, давали поштовх до створення нових теорій і фантазій щодо майбутнього.

З епохи Відродження виринають знамениті винаходи Леонардо да Вінчі, що випередили час на декілька століть і стали беззаперечним доказом видозмінення людської свідомості − від фаталізму, пов’язаного з релігійним засиллям, до віри в прогресивність.

Так архітектори зверталися до моделювання утопічних міст і будівель (Джованні Баттіста Піранезі, Клод-Ніколя Леду, Жан-Жак Леке, Етьєн-Луі Булле, Яків Черніхов, Ле Корбюзьє та українські архітектори пізнього модернізму), художники наповнювали картини незрозумілими сучасникам символами, які, однак, знаходять логічне пояснення в теперішньому часі, а режисери, озброївшись камерою і спецефектами, намагалися візуалізувати найсміливіші футуристичні уявлення письменників («Подорож на Місяць» Жоржа Мельєса, «Аеліта» Якова Протазанова, «Метрополіс» Фріца Ланга, «Нові часи» Чарлі Чапліна).

На виставці представлені погляди візіонерів у площині архітектури, винаходів, кіно. Зокрема, велику цінність становлять оригінали утопічних проектів реконструкції Києва, що належать українським архітекторам сталінського періоду: О. Власову, О. Тацію, Д. Чечуліну.

Виставка доступна протягом усього Книжкового Арсеналу з 30 травня по 3 червня.

---

 #тижфантаст

Кураторський проект з фантастичної літератури

Слово «фантаст» може сприйматися не лише як визначення письменника, що працює у царині нереалістичного, а як синонім ескапіста, мрійника, відірваного від реальності, неспроможного гідно протистояти її викликам. Водночас саме люди, які не замикалися лише на реальності, рухали світ уперед. Альберт Ейнштейн радив читати дітям багато казок, аби ті були розумніші. Ілон Маск надихався творами Айзека Азімова й Дугласа Адамса, чию книжку відправив у космос під час запуску Falcon Heavy. Китайські керівники офіційно схвалили проведення фестивалю наукової фантастики й фентезі, бо зрозуміли, що в країні майже перестали придумувати нове, і хочуть таким чином простимулювати нове покоління до мрій.

Література фентезі дає змогу доторкнутися до майбутнього в інший спосіб. Найпростіший − коли дивний світ напряму з’являється з нашого сьогодення.

«Я полюбляю історію і вважаю, що фантастика є способом популяризації історії: ти береш те, що вважаєш важливим, і вміщуєш цю ситуацію у майбутнє, на інші планети, байдуже куди. І все − людей вже не відірвати»,

− говорить Джеймс Кемерон, і його слова можна віднести й до наукової фантастики, й до фентезі, й до альтернативної історії, яка також може формувати наше майбутнє.

Твори цього напрямку дозволяють краще дізнатися про себе, поцікавитися, що насправді відбувалося у той період часу, й зрозуміти яким може бути майбутнє на черговому витку історичної спіралі. Проте альтернативна історія може бути страшною отрутою, коли автори колективно починають мріяти про реванш певних сил, й суспільство підхоплює такі візії, немов вірус, й починає будувати дистопію, вважаючи її утопією.

Фантаст − не пророк й не рятівник, однак це та людина, яка змушує людей змінюватися. Ніл Ґейман бачить у тому надзвичайну користь для суспільства:

«Одного дня, коли ви повернетеся з відвідин інших світів, немов люди, що з’їли чарівні фрукти, ви більше не зможете бути повністю задоволені світом, в якому виросли. Незадоволеність − це гарна річ. Незадоволені люди можуть змінювати й покращувати свої світи, робити їх кращими, робити їх іншими».

Будьмо фантастами, що покращують світ. Не треба давати готових рішень, головне, аби людина поставила собі правильні запитання після художнього тексту, а моделі майбутнього та прогнози залишимо професійним науковцям.

Що не можна пропустити:

• 3 червня, зал Сфера

11:00 – 12:45

Круглий стіл «Вони брехали! Чому фантасти не передбачають майбутнього?»

Учасники: Віктор Андрусів, Олеся Стужук, Олег Шинкаренко, Марія Козиренко, Остап Українець, Олег Сілін