Меню & пошук

Люди Нью-Йорку: обличчя та історії

Люди Нью-Йорку: обличчя та історії

[ads-pc-2]

image10

Кожна людина носить в собі історію. Мабуть, 99% цих історій варті того, щоб перетворитися на роман або епічне кіно. Для цього не вистачає лише талановитого режисера. Або ж просто талановитого фотографа, який би вирішив розширити поняття фотографії, портрету, додаючи до кожного невеличку історію від його героя.

Фотограф Брендон Стентон розпочав свій проект Люди Нью-Йорку в далекому 2010 році. “Я подумав, що було б справді прикольно створити вичерпний каталог жителів Нью-Йорка. Тому я вирішив сфотографувати 10 тисяч нью-йорківців і створити карту з їхніх фото. Декілька місяців я працював із цією ідеєю в голові, але якось так склалося, що проект “Люди Нью-Йорку” почав розвиватися за зовсім іншим сценарієм. Я почав збирати цитати та короткі історії людей, яких зустрічав. Я просто додавав ці розповіді до фотографій. З часом, портрети та історії переросли у невеличкий блог. На сьогоднішній день у соцмережі за проектом слідкує майже 4 мільйони людей з усього світу”.

Брендон працював маркетологом впродовж трьох років. Але втративши роботу, він вирішив переїхати до Нью-Йорку та робити фотопортрети незнайомців. Його мати не була в захваті від цієї ідеї. Але з часом проект набував популярності та певного успіху. Брендон зняв приблизно 5 тисяч фото та написав 50 історій. До того ж, займаючись зйомками, він зустрів дивовижних людей.

Хто ж вони? Незнайомці, пішоходи, звичайні жителі міста-яблука, будь-якого віку, кольору шкіри та статі. На жаль, вмістити всіх героїв фото-проекту в рамки однієї статті доволі складно. Тому автор взяв на себе сміливість і, після проведення ретельного та складного кастингу, відібрав найбільш цікаві та незвичайні з них.

”Я переміг”.
”Я переміг”.
”Якби ви могли дати якусь пораду великій кількості людей, що б це була за порада?” “Я б сказав їм теж саме, що й одній людині. Якщо ви усвідомили невдачу, ви більше не будете боятися її. Невдача не б’є тебе по обличчю чи не кладе на лопатки. Це усього лише одна з особливостей людського життя. Ви зазнали поразки, тільки якщо вирішили не спробувати знову. Одже, це повністю залежить від вас. Зрозумівши невдачу хоча б один раз, неможливо програти”.
”Якби ви могли дати якусь пораду великій кількості людей, що б це була за порада?”
“Я б сказав їм те ж саме, що й одній людині. Якщо ви усвідомили невдачу, ви більше не будете боятися її. Невдача не б’є тебе по обличчю чи не кладе на лопатки. Це усього лише одна з особливостей людського життя. Ви зазнали поразки, тільки якщо вирішили не спробувати знову. Отже, це повністю залежить від вас. Зрозумівши невдачу хоча б один раз, неможливо програти”.
“Він неперевершений у ліжку”.
“Він неперевершений у ліжку”.
”Ми зустрілися 48 років тому на вечерці, присвяченій Хеллоувіну.” “Ви пам’ятаєте костюми, в яких були тоді?” “Ми були єдиними людьми, які були не в костюмах.”
”Ми зустрілися 48 років тому на вечірці, присвяченій Геловіну.”
“Ви пам’ятаєте костюми, в яких були тоді?”
“Ми були єдиними людьми, які були не в костюмах.”
“Я піднявся більш ніж на 100 гірських вершин. З якоїсь причини мені подобається підійматися на вершину будь-чого.” “Як ви гадаєте, чому це так?” “Я думаю це так, тому що сходження змушує мене сподіватися лише на себе. У великому місті все, що мені потрібно, знаходиться в межах одного телефонного дзвінка. Коли я піднімаюся на гору, я все повинен прораховувати самостійно.”
“Я піднявся більш ніж на 100 гірських вершин. З якоїсь причини мені подобається підійматися на вершину будь-чого.”
“Як ви гадаєте, чому це так?”
“Я думаю це так, тому що сходження змушує мене сподіватися лише на себе. У великому місті все, що мені потрібно, знаходиться в межах одного телефонного дзвінка. Коли я піднімаюся на гору, я все повинен прораховувати самостійно.”
Вона збирала камінці.
Вона збирала камінці.
“Річниця? День народження?” “Просто так.”
“Річниця? День народження?”
“Просто так.”
“Ви не проти, якщо я зроблю ваше фото?” “...” “У мене є веб-сайт, який називається...” “Не треба мені цієї дурні. Просто роби фото.”
“Ви не проти, якщо я зроблю ваше фото?”
“…”
“У мене є веб-сайт, який називається…”
“Не треба мені цієї дурні. Просто роби фото.”
“Навколо так багато тіл, які я хочу намалювати.”
“Навколо так багато тіл, які я хочу намалювати.”
“Я хочу бути артистом.” “Яке мистецтво ти хочеш створювати?” “Я хочу створювати різноманітні версії себе.”
“Я хочу бути артистом.”
“Яке мистецтво ти хочеш створювати?”
“Я хочу створювати різноманітні версії себе.”
“Він не завжди танцює вальс. Але якщо вже танцює, то тільки публічно.”
“Він не завжди танцює вальс. Але якщо вже танцює, то тільки публічно.”
“Що для вас найскладніше в тому, щоб бути батьком?” “Мабуть, це розуміння того факту, що мій час із сином постійно скорочується.”
“Що для вас найскладніше в тому, щоб бути батьком?”
“Мабуть, це розуміння того факту, що мій час із сином постійно скорочується.”
“Не кажіть мені, що робити, і я не буду казати, що робити вам. Це мій девіз. У мене багато власних думок з приводу рішень, які приймають члени моєї родини. Але я ніколи не висловлюю їх, якщо мене не питають. Саме тому мене й досі запрошують на вечірки.”
“Не кажіть мені, що робити, і я не буду казати, що робити вам. Це мій девіз. У мене багато власних думок з приводу рішень, які приймають члени моєї родини. Але я ніколи не висловлюю їх, якщо мене не питають. Саме тому мене й досі запрошують на вечірки.”
“Коли мені було 20, я розробила план, як отримати гідну роботу та почуватися захищенною. Тепер мені 35, і я намагаюся спланувати, як бути щасливою.”
“Коли мені було 20, я розробила план, як отримати гідну роботу та почуватися захищеною. Тепер мені 35, і я намагаюся спланувати, як бути щасливою.”
“Одного дня ви відчуєте себе на 18, при цьому виглядати будете на 60. І будете ламати голову над тим, що ж сталося.”
“Одного дня ви відчуєте себе на 18, при цьому виглядати будете на 60. І будете ламати голову над тим, що ж сталося.”
“Я сказав їй, що якщо вона хоче розпочати все з початку, то хай приходить туди, де ми вперше поцілувалися. Вона повинна була бути тут 15 хвилин тому.”
“Я сказав їй, що якщо вона хоче розпочати все з початку, то хай приходить туди, де ми вперше поцілувалися. Вона повинна була бути тут 15 хвилин тому.”
“Зачекай. Це буде виглядати кльово!”
“Зачекай. Це буде виглядати кльово!”
“Коли він помирав, я сказала: “Мо, як же я буду жити без тебе?” Він відповів: “Візьми всю любов до мене та ділися нею з людьми навколо.”
“Коли він помирав, я сказала: “Мо, як же я буду жити без тебе?” Він відповів: “Візьми всю любов до мене та ділися нею з людьми навколо.”
“Я терпіти не можу моральний абсолютизм. Знаєш, завжди знайдеться людина, яка захоче привернути увагу до того факту, що Мартін Лютер Кінг зраджував дружині. Таке враження, що вчинивши так, він не міг бути справді великою людиною. Або хтось знайде надихаючу цитату, з якою ти погоджуєшся, а потім повідомляє, що це сказав Гітлер. Наче хороша думка не може належати Гітлерові. Моральний абсолютизм заважає нам вчитися у минулого. Просто сказати: “Гітлер був демоном. Нацисти були покидьками”. Це просто. Набагато складніше сказати: “Це справді людство? Це справді я?”.
“Я терпіти не можу моральний абсолютизм. Знаєш, завжди знайдеться людина, яка захоче привернути увагу до того факту, що Мартін Лютер Кінг зраджував дружині. Таке враження, що вчинивши так, він не міг бути справді великою людиною. Або хтось знайде натхненну цитату, з якою ти погоджуєшся, а потім повідомляє, що це сказав Гітлер. Наче хороша думка не може належати Гітлерові. Моральний абсолютизм заважає нам вчитися у минулого. Просто сказати: “Гітлер був демоном. Нацисти були покидьками”. Це просто. Набагато складніше сказати: “Це справді людство? Це справді я?”.
“Один кадр і я мушу бігти!”
“Один кадр і я мушу бігти!”
“Я поставив їй 15 запитань. Вона 15 разів зробила таке обличчя. Потім я пішов геть.”
“Я поставив їй 15 запитань.
Вона 15 разів зробила таке обличчя.
Потім я пішов геть.”
“Якщо ви займаєтесь мистецтвом заради грошей, то це не мистецтво. Це бізнес.”
“Якщо ви займаєтесь мистецтвом заради грошей, то це не мистецтво. Це бізнес.”
“Я запитав у її батька, чому вона носить корзинку для цукерок. Він відповів: “Вона оптимістка.”
“Я запитав у її батька, чому вона носить корзинку для цукерок. Він відповів: “Вона оптимістка.”

Офіційний сайт проекту http://www.humansofnewyork.com/

Автор тексту: Маша Копачевська

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 Коментарів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: