[ads-pc-2]

14 листопада у прокат виходить стрічка “Тіні незабутих предків“, яку багато хто вважає чи не першим справжнім блокбастером, створеним в Україні.

«Ми живемо на золоті, і чомусь шукаємо це золото невідомо-де», – говорить режисер Любомир Левицький про український кінематограф. За його словами, в Україні є всі можливості для того, щоб знімати повноцінне масштабне кіно з порівняно нижчим бюджетом, ніж закордоном.

Про те, як набирав команду, розповідає з посмішкою: «Справа в тому, що наші оператори сідають на білого коня, вдягають білий плащ і корону. І спробуй до них підійди!». От і виявилося, що значно простіше запросити до участі операторів з Голівуду. «Там все дорожче» – звичайний стереотип. «Американці відразу знають, що будуть використовувати для отримання потрібної картинки, і не замовляють цілу вантажівку обладнання, а чітко те, що потрібно. Це сильно економить бюджет і час», – поділився досвідом режисер.

Море, Карпати, старовинна архітектура – все це за копійки можна отримати для зйомок в Україні.

У багатьох малобюджетних проектах досягти такого ефекту чистого звуку – майже утопія. Це дуже дорого і займає час, тим більше на природі з шумом генераторів та купою голосистих пташок. Однак команді вдалося винайти власний  креативний спосіб : «Ми взяли спінінги, примотали на них зуми – і все! Це обійшлося нам у 300 доларів, хоча робив цей девайс ту ж роботу, що і дороге обладнання».

Містика у фільмі присутня й поза кадром. Як виявилося, Левицький народився в той же день, що й автор друкованих «Тіней»:  «Спочатку у фільма була інша назва, але одного дня моя сестра-філолог передала мені якісь необхідні документи, вклавши їх у книгу. Цією книгою були саме “Тіні забутих предків” Коцюбинського. А я подумав: я ж так і не прочитав її… відкрив книгу і побачив, що ми з Коцюбинським народилися в один день. Я сприйняв це як знак».

В процесі пошуку акторів  команда надавала перевагу професіоналам, але траплялися й дива:  «Ми шукали усіма способами. Навіть вигадали новий вид кастингу в режимі онлайн, а головну героїню взагалі знайшли у кафе за 4 дні до початку зйомок», – ділиться враженнями Любомир.

Уродженець Верховини, режисер з дитинства захоплювався легендами про мольфарів, і зараз продовжує вивчати духовні книги та містичну науку Кабалу. В сюжеті фільму простежується  фантастика і реальність, через що він сповнений чаклунської атмосфери. Головні сцени були зняті в Чернівецькому університеті, будівля якого більше нагадує замок Трансильванії.

Є фільми-жахів, які чітко мають свою категорію, є з елементами хоррору.  В «Тінях» так переплетений страх з гумором, що це скоріше entertainment, після такого фільму глядач має виходити з кінозалу з піднесеним настроєм.  Це кіно – цілком вітчизняний продукт з нашими акторами, жартами і музичним супроводом. Який він, український герой? Чим живе? Яку музику слухає? На ці питання глядач має знайти відповідь у сюжеті. На думку молодого режисера, саме кінематограф покликаний створити образи акторів нового українського часу.

Режисерам-початківцям Левицький радить більше практикуватися. Головне – фундамент – якщо ви заклали його адекватно – все інше складеться.  Не вмієш малювати – шукай архітектора. Якщо ти оператор – влаштовуйся освітлювачем. І працювати, працювати, працювати!

Офіційний саундтрек до фільму виконала українська група The Hardkiss:

Українська стрічка підіймається на новий масштабний рівень. «Насправді, ми робили просто якісне молодіжне кіно – із серії таких, які Голівуд робить по 300 штук на рік. Тішуся з того, що нове молоде покоління і наші ровесники вже позбавлені пострадянських поглядів і є звичайними європейцями. Це круто!» – говорить автор проекту.  Тому вже зовсім скоро у нас буде можливість перевірити – який він, мікс сучасності і прадавніх легенд на фоні знайомих пейзажів Карпат.

Текст: Наталя Дзятківська