[ads-pc-2]

Пригадуєте, під час нашої розповіді про етап міжнародної олімпіади для студентів-програмістів ми пообіцяли вам розмову із представником Facebook? Редакція Inspired завжди дотримується даних обіцянок. Тож сьогоднішній наш співрозмовник трохи розкаже вам про те, як стати хорошим програмістом, чи варто прагнути працевлаштування у великій ІТ-компанії і чому паперові книги кращі за електронні.

– Привіт, Остапе! Розкажи трохи про себе нашим читачам: хто ти, де працюєш та чим займаєшся/

– Мене звуть Остап. Народився я у Львові. Навчався у ЛНУ ім. Івана Франка на факультеті прикладної математики. Протягом навчання багато часу приділяв різноманітним змаганням з алгоритмічного програмування, були деякі успіхи. Після закінчення з 2008-го року працював програмістом у Львові у невеликій але цікавій компанії BIT Impulse, а в кінці 2009-го приїхав в Каліфорнію працювати в компанії Facebook. Зараз я займаюся розробкою систем моніторингу інфраструктури Facebook. Якщо не вдаватися в технічні деталі, то Facebook можна порівняти з айсбергом і користувачам видно лише верхівку, а все що під водою – інфраструктура. От моя робота полягає в тому, щоб розробляти системи, які дозволяють нам контролювати те, щоб фейсбук завжди був на плаву і все в інфраструктурі працювало справно.

– Оскільки в нас блог про натхнення, то розкажи трохи про те, що надихає людей технічних спеціальностей. Що взагалі є основним мотиваційним фактором для тебе в роботі, наприклад?

– Мені особисто завжди здавалося, що людей до програмування притягує бажання щось створювати. Хоч те саме можна сказати про більшість професій і спеціальностей, але особливість програмування в тому, що воно дозволяє створити щось корисне, практично з нічого. Тож мотивує нас програмістів, мабуть, націленість на результат, бажання побачити те, як наше творіння працює і приносить користь.

А от надихає і робить процес програмування цікавим можливість думати і творити. Як би це не звучало дивно, в програмуванні досить значним є елемент творчості. У задач, з якими ми стикаємося, є багато можливих рішень і от проаналізувати проблему і обрати чи придумати правильний спосіб її вирішення вимагає творчості і винахідливості. І чим складніші задачі, тим цікавіша робота.

Якщо ви програміст і ваша робота рутинна і абсолютно не творча – швидше всього, вас вже можна замінити на автоматизований скрипт, написаний іншим програмістом.

– Наше інтерв’ю буде читати чимало студентів (аудиторія Inspired в основному – українці віком від 17 до 23 років), які прагнуть після навчання потрапити на роботу до великих компаній (таких як Фейсбук). Яку пораду ти міг би їм дати? Що слід читати, які навички розвивати, які книги переглядати, чим цікавитись, аби стати класним програмістом і потрапити в класну компанію?

Перш за все, на мою думку, “потрапити в класну компанію” не повинно бути головною мотивацією. Так само як “заробляти багато грошей” – не та ціль, яку потрібно перед собою ставити, щоб стати хорошим спеціалістом своєї справи. Правильна ціль – це розвивати свої здібності і вдосконалюватися щодня, ставати кращим в тому, що вас цікавить. Перевірити себе дуже просто: подивіться на себе зараз і порівняйте з тим, ким ви були півроку-рік тому, якщо нічого не змінилося – ви не розвиваєтеся. Саморозвиток – це завжди змагання з самим собою, напрямок на те, щоб стати кращим не за когось іншого, а за самого себе.

Робота у такій компанії як Facebook дає плацдарм для розвитку, вдосконалення та реалізації своїх вмінь. Наскільки хорошим спеціалістом ви б не були, у Facebook’y для вас завжди є складні і цікаві завдання.

Щодо більш конкретних порад саме для програмістів, я б особисто порадив наступне. Вчіть англійську, якщо ви її ще не знаєте – це вам дасть доступ до великої кількості інформації, яка допоможе в подальшому розвитку. Добре вивчіть хоч одну сучасну мову програмування – хороші знання однієї мови і доступних в ній абстракцій дозволять вам без особливих складнощів при потребі в майбутньому перейти на іншу мову програмування.

Водночас, знайомтеся з різноманітними популярними технологіями. Розвивати програмістську ерудицію потрібно так само, як і загальну ерудицію: якщо ви почули про нову технологію чи підхід в програмуванні, знайдіть про це інформацію і перегляньте. Це не зробить вас експертом, але ви будете знати про існування інструментів, які можуть стати в пригоді в майбутньому. Ну і на сам кінець, ніщо так не розвиває навички і вміння, як практика. Якщо завдання, які вам ставлять в університеті чи на роботі не достатньо цікаві, знаходьте для себе цікавіші. Це можуть бути змагання з програмування, чи freelance, чи open source проект, чи, врешті-решт, веб-сайт для вашого кота – головне, щоб це вам було цікаво і водночас дозволяло відточити навички, які можуть знадобитися в майбутній програмістській кар’єрі.

Якщо завдання, які вам ставлять в університеті чи на роботі не достатньо цікаві, знаходьте для себе цікавіші.

– Назви, якщо не складно, декілька книг та авторів, котрі тобі найбільше сподобались за останні рік-півтора

– Чесно кажучи, у мене з книгами не склалося. З дитинства мало читав, але зараз намагаюся надолужити. В основному читаю “для душі”, а не професійну літературу. З художньої літератури, прочитаної не так давно, був захоплений романами Василя Шкляра. Зараз зацікавився історичною літературою. Її читати важче, але бажання знати краще свою історію переважає не завжди простий для прочитання літературний стиль письменників-істориків. Орієнтуюся в основному на поради знайомих або просто на те, що потрапляє до рук і зацікавлює.

– Як вважаєш: електронні книги витіснять друковані в найближчому майбутньому? І як соціальні мережі впливають на бажання / небажання сучасних людей читати книги?

– Думаю, питання більш широке і популярність паперових книг залежить не лише від електронних книг чи соціальних мереж. Звісно, сегмент електронних книг росте, і в першу чергу за рахунок тих, хто раніше читав книги паперові. Але водночас потрібно розуміти, що відбувається деяка трансформація джерел інформації. Якщо наші далекі предки отримували інформацію та досвід з наскельних малюнків, потім з пергаментів, а пізніше з книг, то зараз є нові зручніші джерела інформації, такі як Інтернет та електронні носії, де ця інформація буває більш доступною, подана в більш концентрованій формі і у багатьох візуальних форматах.

Електронні книги значно спрощують та здешевлюють процес видання книг та їх отримання читачами. Тож, я вважаю, що електронні книги повинні розвивати популярність читання загалом. Водночас є нові джерела інформації, які дозволяють не завжди звертатися до книги, щоб отримати необхідні знання.

Я особисто надаю перевагу паперовим книгам, просто тому, що мені подобається тримати книгу в руках і гортати її. Але коли мова йде про професійні знання, я в основному отримую їх не з книг, а з електронних довідників, статей та схожих джерел.

Щодо соціальних мереж, то вони є інструментом для спілкування в першу чергу. Не бачу як соціальні мережі можуть замінити читання книг. Вони можуть замінити для вас газету, адже доносять до вас новини за вашими інтересами, або цікаві вашим друзям, але не книгу. В деякій мірі соціальні мережі можуть допомагати популяризації книг, адже надають просту можливість ділитися рекомендаціями книг зі своїми друзями та однодумцями. Також популярності набирають додатки на кшталт “Що я зараз читаю”.

– Дякую за цікаву розмову! І наостанок: твої побажання українській молоді

– Побажання і водночас порада: працювати над собою, вдосконалюватися, ставати кращим в своїй справі. Успіх – це перш за все велика праця. Але в той же час досягнення здобуті власною працею приносять найбільше задоволення. Тож коли я бажаю успіху, я маю на увазі не везіння, а натхнення рухатися до мети і досягнення її. Успіху!

Фото – зі сторінки Остапа у Facebook.