#AMTimes: перша річниця проекту
#AMTimes: перша річниця проекту
[ads-pc-2]
Що можна встигнути за рік? Особливо, якщо ти робиш це вперше. Ніколи не дізнаєшся, поки не насмілишся спробувати.
Ми вирушили в навколосвітню подорож з Києва 14 жовтня 2013-го. В кишенях у нас було по 2 тисячі доларів. В голові – чіткий план дії, у серці – віра і надія, що все вийде, не зважаючи ні на які труднощі та перешкоди.
За півроку ми подолали автостопом по 14-ти країнам більше 40000 км, потрапляли безкоштовно на всі види транспорту включно з кораблями, і один раз навіть на літак. Проїхали Росію, Казахстан, Китай, Лаос, В’єтнам, Камбоджу, Таїланд, Малайзію, Сінгапур, Індонезію, Філіппіни, Макао, Гонконг і США.
Сьогодні Маруся дійшла до пекучої мексиканської землі. Я ж поки дивлюся на Київ з висоти 24-го поверху.
Вперше саме в цій подорожі ми почали розвиватися як журналіст і фотограф. Наша перша стаття на Inspired зібрала 59 тисяч переглядів, всі роботи в сукупності – більше півмільйона. Я повернулася в Україну, бо не могла зі сторони дивитися на те, що діється з моєю країною. Тут я почала читати лекції і проводити тренінги. До цього я й уявити себе не могла в ролі оратора, але все почало виходити. Ми збирали повні зали в Києві та Одесі, Львові та Полтаві, Івано-Франківську та Дніпропетровську. З’явилися люди, яким допомогли наші знання та досвід. Перші ластівки облітають зараз Україну, Європу, Азію і США.
Дорога допомогла нам розкрити свої таланти і зрозуміти, чим ми дійсно хочемо займатися в житті. Маруся продовжує рости як фотограф, а я – пишу книгу. Паралельно ми ведемо титанічну роботу, щоб здійснити другий етап великого шляху. Новий маршрут пройде від Аляски до Антарктиди по найдовшій дорозі світу – Панамериканському шосе. Проект вийде далеко за рамки звичайної авантюрної пригоди. Ми почнемо приносити справжню користь людям.
Це був найбільш насичений рік мого, та й Марусиного життя. Сподіваюся, що наступний буде ще цікавіше. Коли ти щиро віддаєш всього себе улюбленій справі, то і правда виходить міняти навколишню дійсність. Зараз можна жалкувати лише про одне: ми не зрозуміли цього раніше. Скільки б тоді всього можна було зробити ;)
Текст: Аня Морозова
3 коментарі