[ads-pc-2]

Настає пора відпусток та омріяного відпочинку. І можливо, саме це літо – той момент, коли варто здійснити давно забуту мрію? Наприклад, поїхати до Флоренції. Мандрівниця з досвідом, Ірина Бригинець, поділилася з нами власними спостереженнями з Італії та склала власний рейтинг причин, за що варто полюбити це прекрасне місто. Читаємо та закреслюємо дні у власному календарі :)

Піднятися на купол собору Санта-Марія-дель-Фіоре (Cattedrale de Santa Maria del Fiore)

Більш відомий як Дуомо, собор був побудований на місці древньої церкви Санта-Репарата у період з 1296 по 1436 років. Фасад собору, яким ми його бачимо зараз, з’явився лише у 1887 році. Майбутній собор мав не лише перевершити у величі собори тосканських Сієни та Пізи, але й вмістити під своїм склепінням усе населення Флоренції (на той час 90 000 чоловік).

Особливої уваги заслуговує купол Дуомо. Монументальне творіння Філіппо Брунеллескі, що височіє над містом, є водночас і його символом, і орієнтиром. Зсередини купол не менш прекрасний, аніж ззовні: його прикрашають картини Страшного суду роботи Джорджо Вазарі та Федеріко Цуккарі.

Щоб піднятися до куполу Санта-Марія-дель-Фіоре, доведеться здолати 463 сходинки, але вид на Флоренцію, кампанілу Джотто та тосканські пагорби, що відкриється згори, вартий кожного кроку.

Захоплюватися шедеврами геніїв доби Відродження у Галереї Уффіці (Galleria degli Uffizi)

Галерея Уффіці зібрала під своїм дахом чи не найвизначнішу колекцію європейського живопису на землі. Тут знаходяться роботи Леонардо да Вінчі («Поклоніння Волхвів»), Джотто, творіння Рафаеля та Тиціана, колекція раннього нідерландського живопису, і, звичайно, всесвітньовідомі «Весна» та «Народження Венери» Сандро Ботічеллі.

Цікавою є й картина, що належить пензлю Андреа дель Вероккіо, «Хрещення Христа» (приблизно 1475 р.) Зверніть увагу на світловолосого ангела зліва – це робота Леонардо да Вінчі, що був учнем Вероккіо. Кажуть, майстер був настільки вражений неймовірною майстерністю свого учня, що після того жодного разу не брав до рук пензля.

Навіть якщо ви не великий прихильник живопису, впевнена, що ніжний погляд і ледь помітне сяяння волосся Венери Ботічеллі запам’ятаються вам надовго, якщо не на все життя.

Порада: Бронюйте квитки завчасно! Навіть якщо ви відвідуєте Флоренцію в «не сезон», все одно бронюйте квитки завчасно. Якщо вам не вдалося це зробити, можна придбати квиток і в касі, так само заплативши збір за бронювання. Це значно краще, аніж витрачати дорогоцінний час на довжелезні черги.

Галерея Академії (Accademia di belle arti di Firenze)

Академія витончених мистецтв стала першою академію живопису в Європі. Саме тут знаходиться всесвітньовідомий Давид роботи Мікеланджело. Юний Давид готується до вирішального двобою з нерівним йому по силі Голіафом. М’язи його напружені, брови насуплені, а погляд зосереджений на невидимому нам ворозі.

Над грандіозною статуєю, висота якої перевищує 5 метрів, митець працював лише 2 роки. Так, у 1504 році Давид був завершений і встановлений біля входу в Палаццо Веккіо (Palazzo Vecchio) на площі Синьйорії.

У 1873 році для уникнення руйнівного впливу природних явищ статую вирішено було перенести в один із залів Галереї Академії, де вона і знаходиться зараз. Біля стін Палаццо Веккіо знаходиться копія 1910 року.

Якщо ви вирішуєте, чи варто вам поглянути на оригінал Давида, впевнена, що варто. Жодна копія не здатна передати красу ідеалів Доби Відродження. Мені здавалося, що споглядати Давида можна вічність. Здається, що він от-от зійде з постаменту і піде собі (якщо в дверях не зупинять наглядачі). Раджу також придбати квитки завчасно.

Палаццо Пітті та Сади Боболлі (Palazzo Pitti, Giardino di Boboli)

Грандіозний палаццо, що належав спочатку роду Пітті, а потім і Медічі, не лише дає уявлення про розкіш тогочасних правителів, але й містить у своїх стінах Палатинську галерею з роботами Рафаеля, Тінторетто, Тиціана, Ліппі, Веронезе та інших митців доби Ренесансу. Окрім галереї тут також знаходяться музеї виробів зі срібла та порцеляни, музей екіпажів та карет, галерея сучасного мистецтва та галерея костюмів. Виникає лише одне питання: як все це встигнути?)

Сади Боболлі – парк, що розташований одразу за палацом, чудова можливість трохи перепочити від прекрасного, така собі зелена оаза. Тут чудово погожої днини.

Оскільки Палаццо Пітті є не таким популярним у туристів як Галерея Уффіці та Галерея Академії, квитки можна не бронювати заздалегідь.

Помилуватися мостом Понте Веккьо (Ponte Vecchio) над плинними водами Арно

Понте Веккьо (досл. «старий міст») – найстаріший та єдиний міст через річку Арно, що зберіг свій початковий вигляд. Він був побудований на місці трьох попередніх мостів, перший з яких сягав ще давньоримських часів. У 15 столітті на Понте Веккьо розташовувались м’ясні лавки, аж доки за указом Козімо І Медічі їх замінили торговці золотими прикрасами та дорогоцінним камінням.

Старий міст є також єдиним флорентійським мостом, що не постраждав під час відступу німецько-фашистських військ в 1944 році.

Зголодніли? Не купуйте паніні/кантучіні чи шматок піци в численних кіосках поблизу Понте Веккьо: ризикуєте витратити чималі гроші на не надто смачну їжу, не кажучи про час у черзі. Краще пройдіть кілька кроків – і побачите досить непоганий супермаркет «Conad», одразу біля мосту (вулиця Via de’Bardi, 45/47). Окрім різноманіття випічки, тут можна придбати характерні флорентійські смаколики (наприклад, в’ялені помідори чи вино К’янті)

Вшанувати пам’ять великих флорентійців у базиліці Санта-Кроче (Santa Croce)

Санта-Кроче відома не лише фресками Джотто, але й гробницями багатьох відомих діячів світової культури. Серед них – Нікколо Макіавеллі, Мікеланджело, Галілей, а також Данте (кенотаф, останки поета знаходяться у Равенні).

Спостерігати захід сонця на площі Мікеланджело (Piazzale Michelangelo)

Площа Мікеланджело, розтиражована у незліченній кількості листівок, подарує вам запаморочливий вид на Флоренцію. Неймовірно гарно гуляти тут, коли місто тихо огортають теплі сутінки, насолоджуючись кожною хвилиною у самому серці Тоскани.

Спробувати Флоренцію на смак

Італійська кухня – це те, перед чим неможливо встояти :) І щоб відчути всю гамму смаків та ароматів, зовсім не обов’язково витрачати дуже багато. Насправді поїсти можна і на 5-8 євро. Це може бути як піца, чимала порція пасти на будь-який смак, салат, суп, різото тощо.

Ось деякі місця, де водночас і дуже смачно і досить бюджетно:

– da Nerbone, ринок Сан-Лоренцо (Mercato Centrale, 50123 Florence, Italy)

Популярна місцина, що відкрила свої двері більш, ніж 100 років тому. Ціни коливаються від 3,5 до 7-8 євро. Зранку тут можна побачити пару червонощоких дідусів та невеличку групу японців. Тут можна спробувати легендарний стейк із яловичини та тріппу (trippa – телячий шлунок).

Дещо метушливо та галасливо, але атмосферно, недорого та дуже по-італійськи.

– Gusto Leo (Via del Proconsolo, 8/10, Florence, Italy)

Приємна тратторія, ввічливий персонал, невисокі ціни та надзвичайно смачна Маргарита (можна замовити «з собою»)… що ще треба для щастя? :)

– Al Antico Vinaio (Via dei Neri 65, 50100 Florence, Italy)

За 5 євро ви отримаєте величезний паніні з найрізноманітнішим начинням: прошутто, сир, в’ялені та свіжі томати, паштет, смажені баклажани… Ви просто показуєте, що хочете, і за мить отримуєте цю смакоту. Дуже зручно, якщо маєте замало часу і не хочете витрачати його на очікування обіду деінде.

– La Prosciutteria (Via Dei Neri 54/r, Florence, Italy)

Чудове місце! Варто замовити тарілку з м’ясом та сиром та домашнє вино за приблизно 20 євро на двох.

Яка ж Італія без морозива? :)

Ось лише кілька смачних зупинок:

–Grom (Via del Campanile на розі via delle Oche, зправа від Дуомо)

Шоколадне і фісташкове — yummy)

–Gelateria de’ Neri (Via dei Neri 22r)

Любителям фруктового морозива – сюди) Гарний вибір і натуральні складники (у полуничному відчуваються зернятка). Ціни – 2,5 євро за маленьку порцію.

– Antica Gelateria Fiorentina (Via Faenza, n. 2A)

Великий вибір у поєднанні з дуже демократичними цінами (1 євро за маленький ріжок). Спробуйте морозиво Buontalenti, назване на честь архітектора доби Ренесансу Бернардо  Буонталенті. Це морозиво популярне вже більш, ніж 5 століть.

P.S. У Флоренцію хочеться вертатися знову і знову. Не шукаючи причин, а просто тому, що любиш це місто. Знову пройтися древніми вузенькими вуличками, спостерігати захід теплого тосканського сонця, з’їсти кільканадцять порцій морозива і відчути себе абсолютно щасливим.

Усі необхідні квитки можна забронювати на сайті http://www.uffizi.com/ .

Подорожувала та вивчала Флоренцію Ірина Бригинець.