Пояснюємо що таке ОКР та розвінчуємо міфи про нього

---

[ads-pc-2]

У повсякденному житті ми подекуди стикаємося з людьми, які поводяться не так, як інші, виконують певні повторювані дії, які збоку можуть здаватися безглуздими. Такі люди не наступають на тріщини на асфальті, миють руки після кожного контакту з іншими людьми або 10 разів перевіряють, чи вони зачинили двері.

Усі ці дії можуть бути прикладами повторюваних ритуалів, які виникають у людей з обсесивно-компульсивним розладом, що скорочено називають ОКР. Для того, щоб розібратися, що таке обсесивно-компульсивний розлад, ми поговорили з  Анною, що має ОКР, а також з Крістіною Літвіновою, когнітивно-поведінковою психотерапевткою.

---

Перші прояви ОКР з’явилися, коли мені було 10. Я росла в дуже суворій сім’ї, де карали за найменшу дрібницю. Це були побої й постійний моральний терор. У п’ятому класі я мала невдалу спробу суїциду. Після того випадку з’явився ОКР. 

Він почався з постукувань пальцями по твердій поверхні під час тривожних думок і супроводжувався характерним покашлюванням. Повторення цих звуків і рухів давало мені відчуття безпеки й контролю. 

Ця дія стала цілою системою: наприклад, пальці мали торкатися поверхні у певній послідовності, я знала, коли і як стиснути зуби й відкашлятися. Згодом ритуал скоротився до двосекундного руху, який було просто приховувати від оточуючих.

---

Зараз мені важко уявити своє життя без ОКР. Мені майже тридцять, й останні двадцять років повторення рухів пальцями й стиснення зубів я роблю щодня. Частота залежить від емоційного стану: під час іспитів чи відповідальних ділових зустрічей – більше, у хороші дні, коли все вдається, – менше. 

Ритуал зараз виглядає так: я стискаю праву руку в кулак так, щоб великий палець був на кістці вказівного, а мізинець трохи відсуваю в бік і стискаю зуби. Це те ж, що було в десятирічному віці, але спрощено й непомітно для інших. 

У стресових ситуаціях ритуал допомагає заспокоїтися, але повторюється дуже часто, тому виникає тривога, що хтось помітить. Я відчуваю дискомфорт, проте здебільшого через фізичні відчуття – через інтенсивність повторень права рука може боліти.

Ці ритуали помічають лише дуже близькі люди. Одного разу найкраща подруга запитала, що це за рухи, які вона часто за мною помічає. Без подробиць я пояснила їй, що це означає, бо дуже не люблю говорити про свій розлад. 

Зараз ці ритуали жодним чином не впливають на моє життя. Щоправда, якщо змусити себе не повторювати їх, я збожеволію. Я не можу змусити себе не повторювати ритуали. 

---

Я зверталася до психотерапевта, щоби пропрацювати дитячі травми, але в процесі в мене виявили ОКР, і ми почали працювати над цим. Після двох місяців припинила терапію: це вже частина мене, і я не можу уявити свого повсякденного життя без ритуалів. 

Я впадаю в паніку від думки про те, щоби припинити час від часу повторювати ритуали. Я звикла з ними жити й інтегрувала їх у своє повсякденне життя. Спроба поступово від цього відмовитися стала справжнім випробуванням. 

Порада: не звертайте додаткову увагу на прояви ОКР у людей, якщо вони цього не просять

Мені всього кілька разів доводилося пояснювати людям свої ритуали, і це жахливе відчуття. Тому раджу не розпитувати у людей з ОКР про їхній розлад  Уявіть, як успішній тридцятирічній жінці пояснити іншим, чому вона не може і години прожити без повторень певних рухів. 

Я непогано влаштувала своє життя: маю роботу мрії, власне житло й класних друзів. Але десь всередині мене однаково є та десятирічна дівчинка якій для відчуття безпеки конче необхідно виконати свій ритуал. Час від часу, щоби все було добре.

---

Сама назва «обсесивно-компульсивний розлад» складається із двох частин: обсесія, тобто одержимість ідеєю, і компульсія, тобто примус до певної дії. Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) є психічним розладом, за якого у людини з’являються нав’язливі думки, що заважають жити в повсякденному ритмі, або думки, що є страшними й неприродніми. Такі думки й називають обсесіями. 

Людина, яка живе з ОКР, страждає від постійної тривоги, яку викликають обсесії, і намагається позбутися від неї. Таким чином виникають повторювані дії − компульсії, які не є раціональними й втомлюють людину, але з допомогою яких вона на деяких час позбувається тривоги.

Обсесивні думки різноманітні й можуть торкатися будь-якої сфери життя. Існує кілька видів обсесій, які є найбільш поширеними. 

Серед них:

• Думки зараження. Обсесії стосуються підвищеної вірогідності й страху захворіти на певні хвороби або заразитися ними.
• Думки сексуального змісту. Виникають сексуальі фантазії й думки сексуального характеру, які неприємні для людини та про які вона хотіла би не думати.
• Думки сумніву. Думки про те, чи людина вимкнула газ, чи зачинила двері, чи не збила когось, коли їхала на машині. Такі думки часто змушують повертатися назад, щоби перевірити свій патологічний сумнів.
• Думки шкоди. Прикладами таких думок є думки про завдавання фізичної шкоди знайомій, близькій людини або собі. Зрештою, такі думки можуть призводити до уникання зустрічей з певними людьми.

Щоби здолати обсесивні думки, люди з ОКР застосовують компульсії. Компульсії найпростіше можна описати як дії ритуального характеру. 

Прикладами є часте миття рук і вмивання, нескінченна перевірка електричних приладів, плити й вхідних дверей, повторення слів.  Після проведення ритуалу людина відчуває тимчасове полегшення. За виконанням ритуальної дії приходить постритуальний спокій, якій зрештою минає. Через якийсь час увесь описаний процес повторюється наново.

---

Обсесивно-компульсивний розлад може виникнути в зовсім різних людей. Існують певні фактори, які підвищують вірогідність появи ОКР, – біологічні й психологічні.

У головному мозку людини є ділянка − передня поясна звивина. Ця ділянка, зокрема, створює схильність до зациклення на певних думках. У деяких людей вона є більш розвиненою – і тому існує біологічна схильність до ОКР.

Серед психологічних факторів є схема очікування на катастрофу − це переконання, що може статися щось погане. Таке переконання призводить до надання значення обсесивним думкам, яке переростає в тривогу. У тривогу так само може переростати й гіпервідповідальність за інших − переконання, що дії людини можуть негативно вплинути на життя й здоров’я інших людей: родичів, колег, друзів.

Загалом для розуміння ОКР важливими є не лише повторювані думки та дії, але й та ланка, що їх сполучає, − відчуття тривоги через думки, яке примушує до певної компульсивної дії. Ще один психологічний фактор, що підвищує вірогідність виникнення ОКР, − це віра в те, що думки матеріалізуються. За такої ситуації в людини виникає нав’язлива думка, а тоді і тривога, що ця думка неодмінно матеріалізується.

---

Як типовий приклад людини з обсесивно-компульсивним розладом часто говорять про Мелвіна Адала, головного героя фільму «Краще не буває» з Джеком Ніколсоном у головній ролі. Персонаж Ніколсона − письменник, який має багато страхів через нав’язливі думки, що його супроводжують. 

Щодня Мелвін обідає в тому самому ресторані. Він сідає за той самий стіл і їсть з власного посуду, який приносить з собою через страх мікробів й обсесивні думки зараження. Персонаж виглядає ізольованим і зацикленим на власних переживаннях і діях. 

Мелвін Адал − це людина з ОКР, проте прояви розладу в цього персонажа не є вичерпними. Багато людей вважають, що лише один фактор − постійне миття рук або перевірка, чи закриті двері, уже свідчить про наявність ОКР. Психотерапевтка Крістіна  Літвінова каже, що існує кілька популярних міфів про обсесивно-компульсивний розлад:

Міф №1. ОКР передається спадково

Це однозначно міф. До 25% людей з ОКР мають найближчих родичів з таким самим розладом. Такі самі цифри показують і дослідження з близнюками. Зв’язок однозначно є, проте стовідсоткової гарантії, що у батьків з ОКР народиться дитина, яка матиме цей розлад, немає. Уже зазначили, що одного фактору недостатньо, оскільки є психологічні чинники й сукупність інших факторів, що може давати ОКР з більшою вірогідністю. У цьому разі багато що залежить від особистого досвіду й від того, з чим людина стикається протягом життя.

---

Міф №2. Люди, що не можуть контролювати свої думки й живуть з ОКР, мають нижчий інтелектуальний рівень

Ніхто не може контролювати свої думки, але таке бажання і може стати приводом для ОКР. Таким чином контроль думок у цьому разі не має жодного стосунку до інтелектуального рівня. Люди з ОКР переважно відповідальні й старанні, що часто і стає підґрунтям до ОКР. Звісно, зі сторони може здаватися, що людина, яка робить певні ритуали, виконує зайву роботу й цього не розуміє, проте переважно люди усвідомлюють, що їхні дії є надмірними. Важлива деталь у цьому разі − неможливість припинити ритуальні дії через відчуття великої тривоги.

---

Міф №3. Якщо я часто маю одні й ті самі думки або люблю мити руки, то в мене ОКР

Обсесивно-компульсивний розлад − це не лише думки, це є захворюванням. Наявність повторюваних думок є недостатньою, щоби встановити такий діагноз. Миття рук може бути просто звичкою, й одного такого фактора так само замало, щоби встановити діагноз. Якщо такі речі створюють проблему або спричиняють дискомфорт, то вже можна замислитися, чи це якийсь розлад.

---

Міф №4. Обсесивно-компульсивний розлад не заважає людині жити нормальним життям

Розлад називають так саме через те, що цей стан заважає жити нормальним життям і створює стрес. Обсесивно-компульсивний розлад негативно впливає не лише на одну сферу життя, а й на декілька. У залежності від виду ОКР будуть задіяні певні сфери: навчання, робота, стосунки – всі інші сфери життя таким чи таким чином будуть порушені. Одним словом, якщо це ОКР, то він однозначно заважатиме людині.

---

За підозри наявності обсесивно-компульсивного розладу важливо звернутися до спеціалістів за кваліфікованою допомогою. Однак існує кілька ознак, за якими ОКР можна діагностувати в «домашніх умовах».

1. Поява обсесії. Це означає, що людина має нав’язливі думки або образи, що втручаються в її свідомість. Такі образи вона відчуває як свої власні, проте з ними не погоджується, не хоче в них вірити й мати їх.
2. Надання значення нав’язливим думкам. Зайві й безглузді думки з’являються в 90% людей, а ОКР розвивається лише у 2,5% людей. Таким чином основне − це надане значення, що людина думає про думку, яка у неї виникла.
3. Відчуття тривоги. Через те, що людина з ОКР надає значення нав’язливим думкам, у неї з’являється тривога, з якою часто буває важко впоратися.
4. Перехід до компульсії. Через підвищене відчуття тривоги людина починає виконувати певні дії або уникати деяких ситуацій, щоби зменшити власну тривогу. Такі дії виконуються з метою нейтралізації тривоги, проте ефект від них є короткостроковим.
5. Утрата часу. На компульсивні дії людина може витрачати від однієї до кількох годин на день, що суттєво впливає на її самопочуття.
6. Зниження якості життя. Через стан тривоги, нав’язливі думки й ритуальні дії часто виникає стрес. Стрес, що супроводжує людину протягом дня, негативно впливає на її життя й знижує його якість.

---

Оскільки ОКР неодмінно знижує якість життя, то такий стан потрібно лікувати. Є кілька симптомів, за яких терапія є однозначно потрібною. По-перше, це відчуття втрати часу. Якщо людина втрачає на обсесивні думки й компульсивні дії більше години на день, то допомога спеціалістів є необхідною.

По-друге, терапія необхідна тим, хто відчуває постійний стрес і напругу через обсесивні думки. Третім важливим приводом звернутися за допомогою спеціалістів є високий рівень стресу, який людина відчуває в результаті ОКР.

Обсесивно-компульсивний розлад лікують згідно з міжнародними медичними протоколами. Для лікування застосовують когнітивно-поведінкову терапію під час роботи з психотерапевтом або ж антидепресанти за рекомендацією й під контролем спеціаліста. У деяких випадках поєднують обидва ці методи. Робота з психотерапевтом потребує більше зусиль: виконання певних дій, завдань і рекомендацій, проте й має вищий ефект. 

У будь-якому разі, якщо виявили у себе симптоми розладу, варто звернутися до психотерапевта. Якщо ОКР перебігає в легкій формі, то існує література із самодопомоги у цьому стані. Наприклад, «Подолати обсесивно-компульсивний розлад» Дейвіда Вестбрука й Норми Моріссон або «What to do when your brain gets stuck» Доен Гюбнер.

---

Виявити в себе або близької людини розлад − це важка ситуація, яку потрібно певним чином пережити й допомогти собі або іншим таку проблему розв’язати. Нижче хочемо надати кілька порад про те, що робити, якщо ви виявили обсесивно-компульсивний розлад у себе або близької людини.

1. Не боятися. Зрозуміти, що всі можуть мати певний розлад. 
2. Не соромитися. Мозок людини творчий, тому всі можуть мати неприємні й безглузді думки. Варто зрозуміти, що думки не є діями, а за ОКР думки часто прямо суперечать цінностям людини, тож не призводять до втілення їх у життя.  Ви або ваша близька людина не є небезпечними для себе й інших. 
3. Не чекати. За статистикою людина звертається до спеціаліста в середньому через 7 років після перших проявів ОКР. За цей час симптоми можуть лише наростати. Варто звертатися за допомогою психотерапевта під час перших проявів розладу, щоби лікування було швидшим і більш успішним. 
4. Підтримувати близьку людину під час терапії. Часто нам здається, що варто допомогти людині виконати певні ритуальні дії, щоби вона швидше закінчила й заспокоїлася. Суть терапії ОКР є в протилежному: людині потрібно навчитися жити з тривогою й припинити виконувати компульсивні дії. Таким чином необхідно не ставати частиною компульсії, а бути опорою для людини з ОКР, щоб вона могла впоратися з власною тривогою.
5. Любити. Для людини з обсесивно-компульсивним розладом важливо прийняти себе й відчути прийняття від близьких. Не потрібно тиснути й виражати роздратування на людину ні до, ні під час терапії ОКР. Любити й бути поруч найкраще, що можна зробити.