Меню & пошук

Гроші для подорожей мені не потрібні

Гроші для подорожей мені не потрібні

онисько

іванТернополянин Іван Онисько подорожує вже шість років. За цей час він встиг відвідати 28 країн світу. Останню подорож мандрівник здійснив до Китаю, назвавши її «ЗвиChaina». За 6 місяців Іван побачив 12 країн абсолютно безкоштовно.

Із наметом за спиною та без жодної копійки в кишені автостопом мандрівник добрався до Китаю. Про пригоди та людську щедрість в дорозі Іван розповів детальніше.

– На що ти очікував, коли збирався у подорож без жодних коштів при собі?

– Збираючись до Китаю, я добре розумів, що на мене очікують не найкращі умови. Багато в чому потрібно буде собі відмовити. Але склалося так, що жодного дня я не був голодний. Знаходилися люди, які не тільки безкоштовно підвозили мене, а й хотіли нагодувати. Намет, який я взяв в дорогу, використовував десь раз на тиждень, це при тому, що на початку подорожі змінював міста кожні два дні. Мене завжди запрошували люди на ночівлю. Пам’ятаю випадок в Казахстані, коли мої нові знайомі мало не побилися, де я маю ночувати. Казахстан, до речі, найгостинніша країна, де мені довелось побувати.

– Як щодо візи чи інших документів, які потрібно пред’являти на митному кордоні?

– Я вирушив з дому тільки із закордонним паспортом. За час подорожі довелося оформити чотири візи. Першу візу відкрили мені до Китаю, це було в Казахстані.

– Звідки взялися кошти для візи?

– Водії чи люди, з якими перетинався, давали мені дрібні гроші, які я не витрачав, бо не було потреби. Так і назбиралося на візу до Китаю. Відкрити її в Казахстані набагато легше, ніж в Україні. Першочергово, перебуваючи ще вдома, думав добратися до Китаю і там залишитися на деякий час жити та знайти роботу. Але оскільки періодично в мене з’являлись дрібні гроші, то подумав і далі пізнавати світ і продовжив подорож до Лаосу.

– Тобі довелося працювати, щоб заробити кошти на життя?

– Це було тільки один раз. Просто на вулиці, в центрі міста я продавав фотографії, які зробив під час подорожі.

– Під час прокладання маршрутів ти постійно був один?

– Ні, не завжди. Кожного разу зустрічалися нові люди, які складали мені компанію і у мандри ми вирушали разом. Так, один китаєць влаштував мені подорож по Китаю, друзі з Франції поїхали зі мною в Камбоджу, а з бразильцем я відвідав Лаос.

12106754_414339205431566_4215903722539487265_n

– Знаючи, що ти з України, про що найчастіше запитувалися твої нові знайомі?

– Багато хто взагалі не знав, що таке Україна, а в тих, хто чув про таку країну, виникали асоціації із футболістом Андрієм Шевченком. Більшість людей, яких зустрічав – космополіти, вони не переймаються питанням політики, тому конфліктів у мене ніколи не виникало.

– Яка країна тобі найбільше сподобалась: де б можна було залишитися жити тому, що гарні умови для життя, хороші люди чи просто приємно там перебувати?

– Під ці характеристики, які ти описала підходить Україна. З кожною новою країною, яку відкриваю для себе, Україна стає ще цікавішою. Подорожуючи, помічаю, що в нас навіть найменші дрібниці не настільки розвинуті, як в інших  країнах, а це викликає бажання покращити такий стан. Порівнюючи нашу країну з іншими, скажу, що українцям не вистачає радості, позитивних емоцій. Намандрувавшись, я займусь  справою, яка б приносила нашим людям більше щастя.

1422481_10202598835718019_1690009423_n

– Розкажи історію, яка тобі найбільше запам’яталася з подорожі?

– Таких є багато, але про запеченого щура була найкумеднішою. Одного вечора в Лаосі я вже не зупиняв машини, а дивився, де при дорозі можна розкинути намет. Повз мене проїжджає байкер і пропонує підвезти. Розмовляючи, я запитав чи можна переночувати у нього вдома. Як виявилося, того вечора він їхав в гості із подарунком – запеченим щуром, тоді я і спробував цей «делікатес». Якщо відключити власну огиду до цих тваринок, то м’ясо трохи схоже до курки (сміється). Звичайно після того випадку я не їв більше щурів, але ця історія залишилася в пам’яті.

– Що можеш побажати людям, які збираються в подорож?

– Єдине, що треба – готовність до аскетизму, тобто самообмеження. Потрібно абстрагуватись від бажань і сміливо можна подорожувати без грошей. На перші свої подорожі я їздив з певною сумою грошей, а потім вони мені стали не потрібними. Тому не прив’язуйте себе до фінансів, адже вони не завжди є головною річчю в подорожах.

Автор: Христина Тимофійчук

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 Коментарів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: