[ads-pc-2]

Рівно тиждень тому по всій Україні почалися акції протесту, які отримали назву #євромайдан. В піковий наразі за останній тиждень день, 24 листопада, в столиці зібралося, за різними оцінками, понад 100 тисяч людей. І близько десяти тисяч людей щодня тримають варту на Майдані Незалежності, посеред холоду та ночі, в очікуванні результатів Вільнюського саміту. Ми вирішили дізнатись, що за люди приїхали на Євромайдан, звідки вони, та що думають про євроінтеграцію України.

Оля, Львів

«Я приїхала сюди, щоб завершити те, що ми почали давно».

 

Ігор, 20 років

«Переконаний, що для кожного українця важливо відстояти свої інтереси. Незважаючи на те, що влада не підтримує прагнення українців долучатися до європейського суспільства, ми повинні відстоювати свою позицію, що б не сталося. Думаю, що в Вільнюсі асоціацію з ЄС не підпишуть. Та незважаючи на це, люди повинні показати свою позицію, перш за все, Європі. Це головне очікування від цього протесту».

Тарас Сеник, 72 роки (Львів)

«Підтримую студентів за Євросоюз. Політика тут ні при чім».

Кульський Роман, 19 років

«Я прийшов сюди, бо остогиділо жити в державі, де влада наживається за твій кошт: з наших податків вони шикують, купують собі будинки. Крім того, влада не виправдовує сподівання, які на неї поклали. Від Майдану очікую, що може, нарешті, справедливість переможе. Я не ідеаліст, але я хочу жити в нормальній, європейській країні, де між державою і народом буде порозуміння».

В’ячеслав, Львів

«Я вийшов за краще життя, за кращу владу і країну».

Віка, 16 років

«Ми так довго чекали, щоби Україна потрапила до Європи, що тепер, коли нам випав такий шанс, ми не можемо його  проґавити. Кожен з нас хоче жити в Європі, мати достойну зарплатню, вважає себе європейців, але нічого для цього не робить. Тому сьогодні я тут: аби ця мрія здійснилася. Очікую, що Україну приймуть в Євросоюз. Такою, якою вона є. Тоді нас поважатимуть на міжнародній арені і ми зможемо сміливо себе вважати європейцями. Адже жодна країна, яка вступала в ЄС, спочатку не була самодостатньою. Все приходить з часом».

Христина, 18 років

«Я прийшла на Майдан, бо хочу, щоби Україна вступила в Євросоюз, щоби мої діти жили у розвинутій країні з якісною освітою та високим рівнем життя. Бо вступаючи в Росію, ми повернемося на кілька століть назад. Очікую, що Янукович таки підпише Асоціацію з  ЄС. Якщо ж він цього не зробить, то робитимемо революцію».

Петро Нек, 29 років, Ходорів

«Сам факт, що люди вийшли на майдан висловити свій протест проти зупинки урядом євроінтеграційних процесів, є дуже позитивним і характеризує нас як справжніх європейців. Очікую, що більше людей буде усвідомлювати, що за все починається з себе і за свої права треба боротися. Сподіваюся що нас таки почують і підпишуть».

Мар’яна, Львів

«Хочу, щоб ми були в Європі і все було як у людей, а не як у собак».

Олена, 28 років, Київ

«Я вважаю, що можу своєю присутністю тут підтримати Україну в прагненні євроінтеграції і сподіваюсь, що під тиском громадськості президент підпише угоду. Розумію, що буде важко, але краще піднімати планку ніж опускати».

Назар і Аня, 17 років, Львів

«Ми страйкуємо, щоб президент підписав угоду про асоціацію. І ще ми проти митного союзу, куди нас хочуть затягти».

Настя, 17 років студентка КМА

«Я хочу, щоб Янукович підписав угоду за євроінтеграцію».

Тарас, Львів

Олександр Лисенко, 38 років

«Попри те, що 99% українців не бачили, що таке Європа, інстинктивно ми відчуваємо, що Росія, з її устроєм та культурними традиціями, – не наше майбутнє. Тому я вийшов на Майдан, щоби показати, що наше майбутнє – з Європою та її цінностями. Та й треба показати владі, що з нами необхідно рахуватися. Очікую,  що президент схаменеться і на саміті у Вільнюсі прийме підпише асоціацію. Бо те, що мене не пустять в Росію, лякає менше, ніж те, що в  Європі українців сприйматимуть як третій сорт. Адже сьогодні в Європі уявлення про Україну дуже чіткі – бандитизм, бідність і корупція».

Владзімір, Мінськ

«Приїхав підтримати сябров. Це визначний час для України!»

Віолетта, Вінниця

«Якщо не я, то хто?»

Фото: Анна Агафонова, Ірина Матвіюк, Олександр Гетьманський.