Еко-лайфхак: 6 кроків до свідомого використання одягу
Еко-лайфхак: 6 кроків до свідомого використання одягу
Як залишатися стильним і не шкодити довкіллю
[ads-pc-2]
Ольга Сіренко − юристка, яка працює у сфері консалтингу, але має екологічне хобі. Вона дає нове життя старим джинсах і виготовляє з них невеликі килимки для сидіння, що підходять для відпочинку в місті, на природі та для фестивалів. Ольга ділиться з Inspired лайфхаками зі свідомого носіння та використання одягу, розповідає, навіщо перешивати старі речі і відмовлятися від мас-маркету та пояснює, як економити на одязі за принципом cost per wear.
Лайфхак 1: Перешивати старі речі
За інформацією організації Fashion Revolution, в Україні відсутні виробничі потужності для переробки текстилю. Це велика проблема, бо незрозуміло, що робити зі старими речами в поганому стані.
Для мене було великим здивуванням дізнатися про те, що життєвий цикл однієї пари джинсів потребує 3500 літрів води. Враховуючи те, скільки пар виготовляється щороку, і скільки людей на планеті їх носить, це просто колосальна витрата ресурсів, особливо якщо згадати про те, що в деяких країнах є дефіцит прісної води. Тепер коли я дивлюся на джинси, маючи цю інформацію в голові, то не можу просто безвідповідально викинути їх у смітник.
Спершу коли я дивилася на свої старі джинси, вже дуже протерті та непридатні навіть для того, щоб зробити з них шорти, не могла зрозуміти, що з них можна зробити. У той час якраз починалося літо − пора походів на природу, фестивалів і тусовок, і у мене з’явилася ідея зробити невеличкий килимок для сидіння. Вирішила просто розрізати джинси по спіралі, а потім зшити їх равликом.
Спочатку я задумувала його як килимок для сидіння, яким можна скористатися на природі, або в місті. Він легкий і невеликий, займає мало місця в наплічнику.
Пізніше я побачила, що в «Ласці», окрім одягу, продаються ще й вироби хенд-мейду. Продавчиня запропонувала мені принести і свої вироби. Я привезла туди свій килимок, і він їм сподобався. Через деякий час мені запропонували провести майстер-клас з пошиття таких килимків та дали матеріали − старі джинси, непридатні для носіння, які приносили в магазин.
Так я почала проводити майстер-класи, під час них відвідувачі навіть сказали, що килимок було б добре використовувати під гарячий посуд. Таким чином він став багатофункціональним.
Мені подобається давати нове життя речам. Наприклад, якось на секонді я побачила красиву наволочку для подушки і зрозуміла, що з неї вийде хороша сумка на пляж, для неї я зробила джинсові ручки.
Я ніколи не вчилася шити на курсах, але шиття завжди було зі мною − мої мама та бабусі гарно шили. Я виросла в сім’ї, де вважалося, що якщо ти вмієш щось робити руками − маєш розум на кінчиках пальців − ти розвиваєш свій мозок. У студентські роки, коли не було можливості щось купити, я сама робила собі прикраси. Також намагалася шити одяг, могла, наприклад, скачати в інтернеті викрійку та пошити якусь річ. Також пошила для подруги пальто-кімоно просто тому, що мені було цікаво, чи вийде.
Лайфхак 2: віддавати речі на благодійність
У моєму житті екологічна тема з’явилася 2 роки тому, і приблизно в той час я відкрила для себе існування благодійного магазину «Ласка», в який можна віддати речі в хорошому стані на благодійність. За роки шопінгу в мене накопичилася величезна кількість речей, і частину з них я занесла в «Ласку».
Якщо немає ідей, як перешити річ, можна використовувати її як екологічні ганчірки. Навіщо купувати ганчірки з пластику, якщо можна використати для прибирання старі футболки? Оскільки в Україні текстиль не переробляється, це хороший вихід.
Лайфхак 3: ставити собі запитання «Хто зробив мій одяг?»
Раніше варто було мені побачити у вітрині магазину знижку 70%, я одразу заходила туди і щось купувала, не думаючи, потрібна мені 25-та футболка чи 45-та спідниця. Бувало навіть таке, що я купувала такі самі речі, які в мене вже є, тільки тому, що на них була знижка. Але розуміння того, що стоїть за цими речами, відучило мене реагувати на рекламу та сейли.
Якщо ти відповідаєш на запитання #whomademyclothes («Хто зробив мій одяг?»), починаєш по-іншому ставитися до речей, і розумієш, що тобі не потрібна 25-та футболка. Що таке футболка? За ним одягом стоїть виробництво з бавовни, що потребує великої кількості води та людської праці, часто низькооплачуваної або ж навіть дитячої праці, енергоресурсів на виробництво, а також транспортування. І коли до купівлі речей підходиш з цими знаннями, то дивишся на них іншими очима і усвідомлюєш їхню цінність. Цінність не в грошовому вираженні, а в тому шляху, який пройшла річ до того, як потрапити в магазин. Це виховує і спрямовує думки на те, як не бути співучасником шкоди довкіллю та експлуатації людей.
Я зрозуміла, що натомість можна по-іншому інтерпретувати речі, які вже є у мене: щось відрізати, до чогось додати, щось перешити. Також можна сформувати для себе базовий або капсульний гардероб. Але коли з’являється відчуття, що потрібно оновити гардероб, слід спочатку розібрати свій, подивитися, які речі там вже є, а яких не вистачає.
Лайфхак 4: відмовитися від мас-маркету
За останній рік я не купила жодної нової речі в мас-маркеті. Весь одяг, що додався до мого гардеробу − це вживані речі з «Ласки», а також шорти і майка від локального українського бренду.
Тепер у мене є 3 варіанти для поповнення гардеробу, які є екологічними та етичними:
- вживані речі;
- одяг локальних виробників − це також частина відповідального споживання. Для цього одягу не використовується великий ресурс на транспортування, а також таким чином можна підтримати економіку своєї країни.
- sustainable clothing − одяг, виготовлений з дотриманням екологічних та етичних норм. Наприклад, в Україні є магазин Soon Store, який може дати відповідь на запитання #whomademyclothes. Звісно, такий одяг дорожчий, ніж мас-маркет, але тут філософія його споживання інша. Якщо ти купуєш річ, знаючи історію її виготовлення, знаючи, що під час її виробництва не порушували права людей, ти розумієш її цінність.
Лайфхак 5: Розраховувати cost per wear
Сost per wear − це ціна речі за одне вдягання. Уявімо, що в магазині перед нами 2 речі − джинси Levi’s класичного крою, які можна носити роками, та шовкова сукня на тоненьких бретелях. Обидві речі коштують однаково, припустимо, 3000 гривень. Доцільніше купити джинси тому, що їх ми вдягатимемо частіше, наприклад, з 365 днів за рік ми носитимемо їх 100 днів, тому їхня ціна за 1 вдягання становитиме 30 гривень. Шовкову сукню ми одягнемо максимум 10 разів, навіть якщо вона дуже красива. Вартість одного вдягання сукні становитиме 300 гривень.
Чим нижчий cost per wear, тим ефективніше використовується річ. Якщо використовувати цей підхід, виходячи зі свого способу життя та виду діяльності, можна оптимізувати свій гардероб. Якщо робота людини пов’язана з постійним пересуванням містом, їй потрібна пара зручних кросівок або чобіт, а не класичні туфлі. Це чимось схоже на формування базового гардеробу, але з точки зору фінансів. Якщо з таким підходом відвідувати магазини, можна купувати дорогі та якісні речі, які будуть служити роками. З одного року, це філософія свідомого споживання, а з іншого − економія власних грошей.
Лайфхак 6: не гнатися за трендами
Коли постійно женешся за новими трендами, це змушує знову і знову купувати нові речі. Ти носиш модні кросівки один сезон, а наступного сезону не знаєш, що з ними робити. І щоб відповідати усім топовим трендам, ти змушений постійно купувати неякісні речі з мас-маркету. Проте і до трендів можна підходити розумно. Є речі, які ніколи не виходять з моди і завжди будуть актуальними: класичне пальто, білі кеди, біла сорочка або сині джинси.
