Як наважитися на власний бізнес, якщо це перша робота в житті
Як наважитися на власний бізнес, якщо це перша робота в житті
Коли починати свою справу і як шукати бізнес-партнерів?
[ads-pc-2]
2015-го міжнародна фінансова група BNP Paribas провела у 18 країнах масштабне дослідження молодих підприємців. Їх назвали millennipreneurs.
Уляна Ходорівська, кар’єрна консультантка
Експерти встановили: підприємці «нового формату» краще ведуть ділові перемовини, розуміються на сучасних процесах, не бояться ризикувати та щороку вкладають у світову економіку $5,6 мільярда. Бізнесмени до 30 років у середньому запускають біля 8 компаній, тоді як їхні попередники, «бебі-бумери», створювали до 3,5. Так звані millennipreneurs краще працюють з іноземними партнерами та мають більше інвестицій із-за кордону. Найбільше бізнесів зосереджені в ритейлі, послугах та технологіях. Зріс відсоток бізнесвумен – вони здебільшого працюють у ритейлі, продажах та моді.
Як наважитися на власну справу без практичних знань і досвіду, коли варто шукати бізнес-партнера та чому важливо вчасно відпускати свій проєкт, розповіла Уляна Ходорівська, кар’єрна консультантка.
Найважча боротьба – із собою
Бізнес можна починати, щойно ви вирішите, що хочете це робити.
На закиди про досвід моя відповідь є такою: його нам бракує завжди. Навіть коли нам 50 років, все одно є ще чому навчатися. Те саме з мудрістю: хтось каже, що мудрість з’являється після 80. Не починати ж власний бізнес у віці під 90 (хоча якщо є бажання, то чому б і ні).
Також дуже важливо подолати внутрішні стереотипи, бо найважча боротьба завжди відбувається із собою, а не із зовнішніми «ворогами». Якщо ми самі вважаємо, що занадто молоді, тоді нам складно буде когось переконати в протилежному. Але хто це визначає? Може, й рано починати бізнес, а може, зовсім ні. Знає про це тільки сама людина.
Перед тим як запустити процес, я б сама собі відповіла на кілька питань. Перше: для чого мені власна справа? Що я хочу бачити як результат? Що це мені принесе? Варто уявити, що цей бізнес мені дає – реалізацію, досвід, знайомства, знання, гроші.
Можливо, ви хочете запропонувати якесь нове рішення чи послугу, щось змінити в освіті чи медицині. Таке бачення цілком може виникнути і у 20 років. І навіть у 14. Сучасна молодь вільніше почувається зі своїми ідеями.
Друге питання: яка це справа? Можливо, ви хочете запропонувати якесь нове рішення чи послугу, щось змінити в освіті чи медицині. Таке бачення цілком може виникнути і у 20 років. І навіть у 14. Сучасна молодь вільніше почувається зі своїми ідеями. У них значно більше інформації – є з чого їх генерувати.
Експерти виділяють два варіанти, чому людина хоче власну справу.
Варіант 1: просто не подобається ідея найму. Людині здається, що власна справа дає певні привілеї або можливість заробити багато грошей. І це все може бути – якщо пощастить. Але може бути й так, що не пощастить. Я б не радила починати бізнес саме з такої причини. Бо в певний важкий момент (а він буде, і не один) забракне мотивації і сил.
У цьому випадку я б радила переглядати уявлення про те, що таке найм. Сьогодні на ринку дуже багато дистанційної і проєктної роботи, де працівник може сам собі обирати графік, темп і дедлайни, отримувати бажану фінансову компенсацію.
Другий варіант: я справді хочу щось змінити, маю інноваційну ідею. В такому разі потрібно втілювати задумане.
Із чого почати
Теоретична база
Для початку варто добре вивчити, як взагалі робиться бізнес. Є онлайн-курси, безкоштовні лекції, семінари. Тобто я б насамперед набралася певної теоретичної бази. До речі, сьогодні велику кількість онлайн-курсів з підприємництва від провідних університетів чи коледжів проходять школярі.
Але на теоретичній базі не варто концентруватися. Ви не повинні ставити собі за мету закінчити МВА, а вже потім починати власну справу. Потрібно поєднати теорію та практику. Дізнатися, чи варто ще з кимось займатись фінансами, чи потрібен партнер, як просувати свій бізнес. Треба про це все мати уявлення.
Недостатньо просто вкласти в проєкт значні кошти або створити класний прототип, потрібно ще його продавати й просувати.
Є поширена хибна думка, яка потім виливається в демотивацію: «Головне мати кльову ідею – а далі все полетить». Може і не злетіти. Хорошою ідеєю теж треба вміти керувати. Недостатньо просто вкласти в проєкт значні кошти або створити класний прототип, потрібно ще його продавати й просувати. Адже може виявитися, що ви вклалися фінансово і не отримало того, чого хотіли. Для багатьох це складно пережити.
Практичні поради
Також дуже важливо поспілкуватися з «живим» підприємцем, із представником сфери, в якій ви зацікавлені, з тим, хто мав саме досвід залучення коштів, інвестицій, власне, створення бізнесу. Для цього можна як напряму піти до когось (молодь відкрито про таке спілкується), так і в «обхід»: відвідати лекцію чи семінар від молодих стартаперів. У них варто запитати: «а з чого ви починали?», «що важливо в цьому бізнесі?», «на що мені потрібно звернути увагу?».
Ясно, що не кожен вам розкаже про стан своєї бухгалтерії чи маркетингову стратегію (особливо якщо ви є потенційним конкурентом), але практичні поради може дати. Або можна обрати дотичну сферу. Скажімо, я хочу відкрити манікюрний салон, тому поспілкуюсь із власником перукарні, або я хочу запустити сервіс доставки, то можу поговорити з піцерією.
Не потрібно носити «рожеві окуляри», але й не треба опускати руки тільки тому, що комусь іншому не вдалося. Потрібно робити власні висновки.
Важливо говорити з різними власниками бізнесу й підходити до отриманої інформації з обережністю. Адже ви можете натрапити на людину, в якої зараз негаразди, і крім негативу вона може видати певну кількість установок. Інформацію потрібно потім проаналізувати – сприймати з настроєм «я врахую цей досвід і спробую інший підхід». Не потрібно носити «рожеві окуляри», але й не треба опускати руки тільки тому, що комусь іншому не вдалося. Потрібно робити власні висновки. Свій бізнес на те і свій, щоб самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність.
«Ревізія» сил
Далі варто провести «ревізію» – з’ясувати, що у вас уже є, щоб відкрити бізнес. І написати це списком. Що це може бути: знання, капітал, ідея, люди, які готові вам допомагати, пасивний дохід, житло (тому що спочатку кімната може стати тимчасовим офісом), віра в себе.
Бета-версія
У технарів є термін «potentially shippable product» – перший реліз продукту, який можна показувати клієнту. Він неідеальний, але це вже певний результат. Він може бути якраз тим «кроком номер один». Обов’язково для себе визначити цей крок. В ідеалі я хочу керувати галактикою, але спочатку варто зрозуміти, що для мене будуть означати перші досягнення. Чи це буде перший продаж, чи перші 10 замовлень, чи перший заробіток. Тобто варто поставити першу ціль – по-перше, вимірювану, а по-друге, досяжну.
Стратегія
У власному бізнесі важливі плавність і обережність. Якщо ви рухаєтеся різко, то багато ризикуєте – або великими сумами, або репутацією.
Далі варто визначити, що треба зробити для цієї цілі. Наприклад, ви хочете зібрати 100 замовлень або взагалі одне перше замовлення. Який може бути перший крок для цього? Як мінімум, завести сторінки в соцмережах. Там викладати інформацію про продукт. Визначати, що для цього потрібно, наприклад: сфотографувати свій товар, написати для нього тексти, написати загальний текст про свій бізнес та купити рекламу.
Далі визначаєте, що вам потрібно, щоб усе це втілити. Аналізуєте, що вже є, а чого бракує. Наприклад, немає фотографій – тож потрібно знайти фотографа або друга, який зможе зробити гарні світлини.
У власному бізнесі важливі плавність і обережність. Якщо ви рухаєтеся різко, то багато ризикуєте – або великими сумами, або репутацією. Так легко можете програти. Хоча в цьому теж немає нічого страшного. Але краще рухатися впевнено.
Бути уважним – це постійно запитувати себе «а що я ще міг не врахувати?» і ставитися до цього нормально. Без самокритики.
Ставлення до помилок
Людина, яка займається бізнесом, має бути високої думки про себе.
У власному бізнесі важливо вміти не просто визнавати помилки, але набиратися завдяки ним досвіду. Сприймати це як цінне джерело інформації про те, що краще робити далі, а не про те, що «я нікуди не годжуся, все пропало».
Якщо людина боїться робити помилки і втрачає добре ставлення до себе в момент, коли щось не виходить, то треба з цим працювати. Не тільки прокачувати теорію, маркетинг і продажі, але й самооцінку.
Тому що власний бізнес – це випробування для самооцінки. Коли ми на когось працюємо, нас трішки захищає роботодавець. Там інша взаємодія: він ставить рамки, формує середовище. У власному бізнесі доводиться це робити самому. Тому якщо людина боїться робити помилки і втрачає добре ставлення до себе в момент, коли щось не виходить, то треба з цим працювати. Не тільки прокачувати теорію, маркетинг і продажі, але й самооцінку. Щоб дивитися на програші зі словами «ок, не вийшло, треба проаналізувати, що сталося, і зрозуміти, як цього не повторити», а не посипати голову попелом і картати себе.
Також важлива самоосвіта. Треба не зупинятися, постійно цікавитися новинками, тенденціями, суміжними сферами.
Один – не завжди воїн
Часто люди уявляють, що у власній справі все тягтимуть самі. Але не варто. Це нормально – чогось не знати. Це нормально – стомитися і взяти відпочинок. Це нормально – просити про консультації і шукати способи делегувати частину завдань. Зрештою, в усіх є якісь позаробочі справи: ми закохуємося, у нас хворіють родичі, народжуються діти. Тому не варто робити бізнес від початку сконцентрованим тільки на собі. Має бути така можливість, щоб він існував і без вас. Часто є раціональним знайти партнера або декількох.
Вони можуть бути більш досвідчені або мати такий же досвід, що і ви. Можуть бути професіоналами тільки в одній сфері – маркетингу, фінансах чи юриспруденції. Але якщо вони з’являються, тоді потрібно ретельно продумати і вибудувати партнерські стосунки. Мають бути чітко визначені й прописані функції і відповідальність кожного. Це ніби шлюбний контракт, де «розлучення» партнерів теж варто передбачити. Адже ваш друг може не стати хорошим партнером.
Можливо, вам потрібна людина, яка б вас могла замінити чи підстрахувати в операційних питаннях. Або ж ви хочете не так виконавця, як наставника – тоді вам просто потрібен бізнес-коуч.
Я б рекомендувала визначити, що саме потрібно від цього партнера. Перед тим як запросити Таню/Галю/Ваню у власний бізнес, варто запитати себе: чого я хочу від цієї людини? Варто написати список, визначивши функції потенційного партнера. Далі зрозуміти: що хочу і можу в цьому партнерстві віддавати? На базі цих відповідей можна обирати. Можливо, вам потрібна людина, яка б вас могла замінити чи підстрахувати в операційних питаннях. Або ж ви хочете не так виконавця, як наставника – тоді вам просто потрібен бізнес-коуч. А якщо ви не любите займатися рекламою чи спілкуватися з клієнтами, то вам потрібен партнер, який зможе це взяти на себе і в якого це буде гарно виходити. Не треба з кимось працювати тільки через родинні чи дружні зв’язки – це непродуктивно.
Якщо ж ви знаходите людину, яка вміє і любить виконувати роботу, яку не хочете робити ви, а ви робите те, що не до вподоби їй, тоді це дуже ефективне партнерство.
Вміти красиво йти
Врешті я б не забувала про дуже важливе питання: для чого я це все роблю? Чи стає моє життя від цього кращим, цікавішим, наповненішим, щасливішим? Чи не страждає моє здоров’я, соціальні зв’язки, чи цікаво мені досі цим займатися?
Часто буває, що ми вкладаємося в одну справу, а потім вона нам набридає або ми вигораємо. З власним бізнесом треба вміти прощатися. Можна навіть після нього перейти у велику компанію чи інший стартап.
На співбесіді головне – правильно розповісти та розставити акценти: чому почали свій бізнес і чому закінчили. Тільки останнє – без трагічних перебільшень.
Не варто боятися того, що після власної справи роботодавець не захоче вас брати на роботу. Адже бізнес – це як мінімум різносторонній досвід. Крім того, людина вже розуміє, як бізнес влаштований. Тому на співбесіді головне – правильно розповісти та розставити акценти: чому почали свій бізнес і чому закінчили. Тільки останнє – без трагічних перебільшень. Важливо пояснити, чому ви хочете повернутися в найм, і чітко продумати свою мотивацію.
У будь-якому разі не варто сприймати завершення власного бізнесу як кінець життя. Це лише ще один крок уперед.
