Ці нав’язливі тренди: чому важко пристосуватися до нового?
Ці нав’язливі тренди: чому важко пристосуватися до нового?
Як навчитися позитивно сприймати зміни
[ads-pc-2]
За визначенням Кембриджського словника, тренд – це загальний розвиток і зміна, що стосується або певної ситуації, або поведінки людини. Утім справжня природа трендів неоднозначна, і подеколи вони можуть викликати спротив. Чому нам важко пристосовуватися до змін, навіть якщо вони позитивні, і що насправді ховається за небажанням приймати нове? На ці та багато інших питань відповідає психологиня й молодша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології Ольга Кухарук, а також кандидат психологічних наук Ілля Ягіяєв.
Ольга Кухарук
психологиня й молодша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології
Будь-яка людська поведінка мотивується багатозначно. Зміна, навіть хороша, – це дискомфорт. Іноді приємний, але завжди потребує зусилля над собою. Неможливо виокремити єдиний фактор, який допомагає людині пристосовуватися до нового.
Є, наприклад, така особливість психіки, як гнучкість. Вона буває вроджена, а буває набута. Є також фактор цінностей, наскільки людина любить і цінує стабільність/новаторство. Адже це різні речі: уміти пристосовуватись і любити зміни. Крім того, є ще фактор самих змін. Вони бувають хороші або погані, співзвучні з цінностями людини або ні. Тобто тренд «голі щиколотки» мерзлякам не сподобається, а «теплі шапки» – навіть дуже.
Ще на людську здатність приймати щось нове впливає те, чи доводиться опановувати зміну вимушено (наприклад, старшим людям користуватися комп’ютером) або добровільно (новий стильний одяг у підлітків). Крім того, людина оцінює, які наслідки матиме для неї ця зміна, скільки доведеться докласти матеріальних і психічних зусиль. У комплексі ці фактори впливають на легкість пристосування.
Як розвинути в собі здатність приймати зміни?
Психологічна гнучкість – це вроджена характеристика. Але якщо постійно переживати зміни, сприймати їх як частину життя, формувати позитивне ставлення до невизначеності, то можна розвинути в собі здатність пристосовуватися до нового.
Велика кількість тривожних розладів ґрунтується на тому, що невизначеність, нові перспективи, зміни видаються катастрофою. У цій ситуації слід подивитися на зміни як на можливість. Ніхто не гарантує, що буде добре. Але це й не означає, що обов’язково буде погано. Якщо зміна – це можливість, а не катастрофа, то приймати її значно легше.
Чому люди скептично ставляться до певних трендів?
Це залежить від того, чи збігається тренд з їхніми цінностями, чи готові вони особисто до змін (все нове потребує ресурсів: часу, грошей, сил), чи вважають такі зміни корисними і врешті чи люблять вони бути частиною групи. Або, навпаки, у цінностях людини нонконформізм.
Через слідування трендам ми стверджуємо свою приналежність до спільноти: «Я такий, як інші люди з цієї групи, у нас однакові цінності, у нас однакові «знаки» (форма одягу, сленг, гасла)». Тому якщо людина не належить до цієї групи або не підтримує цей тренд, то він викликає в неї спротив і скепсис.
Як стереотипи впливають на процес формування власної думки про тренд?
Новий тренд часто стає тим, що замінює чинний стереотип. Наприклад, до 2014 року вишиванку носили лише окремі люди. Її сприймали як одяг для націоналістів. Ну, або який одягають на народних концертах. Але з часом з’явився тренд на вишитий одяг. І цей стереотип змінився.
Якщо «попередня» версія стереотипу в певної групи людей міцно сидить у голові, зачіпає їхні базові цінності, спосіб життя, то конфлікт з носіями тренду неминучий. Якщо тренд близький і зрозумілий для більшості, у суспільстві буде спокійніше. Наприклад, кейс з вишиванками – це про те, що легко стало масовим. А от фемінізм, як умовний тренд, суперечить патріархальним цінностям і стереотипам, тому з ним складніше.
Деякі тренди можуть також вважатися такими, які банально роблять наше життя незручним. Екоактивізм одні сприймають як привід витрачати більше коштів, інклюзивність – як необхідність зайвий раз сходити в школу, щоб освоїти нову інформацію про навчання разом з дітьми із інвалідністю, фемінітиви – щораз шпортатись у тексті. Для того, щоб терпіти цей дискомфорт, треба перейнятись ідеєю, стати її носієм. Без цього будь-який тренд викликатиме спротив.
Чи можуть соціальні мережі налаштовувати за або проти певних трендів?
Соціальні мережі можуть об’єднувати людей навколо ідей «за» і «проти». Здебільшого вони діють за принципом «гуртом і батька легше бити». Є масовість, є вірусність, є ідея, що ми разом у цьому тренді (іноді це правда, іноді ілюзія). Взаємна підтримка дає сили, гнівні пости й коментарі підігрівають інтерес. Доступність медіа гарантує доступність інформації. А отже, знання про тренди поширюватимуться значно швидше. Але і швидше забудуться. У світі соціальних мереж загалом усе швидко.
Ілля Ягіяєв
кандидат психологічних наук.
Чому одним вдається легко пристосовуватися до нового, а іншим – ні? Основну роль відіграють кілька характеристик: відкритість досвіду (openness to experience), толерантність до невизначеності (tolerance to ambiguity) і пошук гострих відчуттів (sensation seeking). Крім того, на схильність пристосовуватися до нового впливають генетичні особливості й навчання у суспільстві.
Існує така теза: «Людська особистість на 100% залежить від генетики і на 100% від середовища». Людей, які зовсім нічому не опираються і легко приймають зміни, як і людей, які геть нічого нового не приймають, дуже мало.
Що треба, аби суспільство стало відкритішим до змін?
Передусім люди мають відчувати безпеку. Тоді вони розумітимуть, що зміни не несуть загрози, а навпаки, це абсолютно нормально й природно. Коли з’являється щось нове, під питання ставиться не лише особиста безпека. Виникає страх втратити свій соціальний статус. У цьому сенсі руйнування СРСР сприйнялося багатьма як втрата: вони вважають, що почали не лише гірше жити, а втратили своє місце у суспільстві.
Існує поняття «норма реакції». Це межі, у яких ми можемо змінюватися. Навіть якщо людина від природи консервативна, треба змушувати себе принаймні раз за певний період робити щось незвичне, наприклад, читати невідомих авторів, відвідувати цікаві події. Проте якщо у людини не буде відчуття контролю над своїм життям – базового відчуття безпеки, це не спрацює.
Людина також змінюється під тиском суспільних змін. Якщо раніше поширеними були сексистські жарти, то зараз це неприпустимо. Люди змінюватимуть свої погляди поступово, а змінивши, захищатимуть їх, як свої попередні. Вони навіть можуть не рефлексувати над тим, чому ці погляди змінилися. Отже, впливає зміна соціальної норми.
Як змінюється соціальна норма?
Соціальна норма трансформується двома шляхами: просвітництво (книжки, медіа, культурне оточення) і зміна економічної ситуації (якщо люди відчувають безпеку в матеріальному плані, відбувається зсув у бік ліберальних поглядів).
Цінності великою мірою змінюються через якість життя. Що стабільніша економічна ситуація, то більше ми схильні приймати нові ідеї. Тоді немає страху перед новим. У розвинених країнах з високим рівнем ВВП більше дорожать цінностями розвитку, а не збереження.
Якщо буде суспільно-економічна стагнація, усі тренди зійдуть нанівець. Але водночас якщо тренди випереджають об’єктивний розвиток суспільства, тоді виникатимуть конфлікти, напруга, культурні війни. Це коли розвиток у сфері цінностей відбувається швидше, ніж соціально-економічний.
Чому виникає спротив?
Ідеться про силу звички. Якщо люди звикли так робити, а потім раптом виявилося, що не правильно, тоді це загрожує способу життя, до якого вони звикли. Змінюватися складно. Це ніби намагатися піднятися на ескалаторі, який їде донизу. Ти біжиш, біжиш, біжиш, просто щоб залишатися на місці.
Це виснажує і не дозволяє людям відчувати опору: щойно ти встав і до чогось призвичаївся, треба знову змінюватися, а хочеться сформувати звичку, яка довгий час тобі служитиме. Щоб вижити зараз, треба бути гнучким. Це вимога часу. У середньовіччі гнучкість не була цінною.
Соціальні мережі поляризують, дозволяючи створювати бульбашки, де ми спілкуємося лише з однодумцями. У реальному житті легше домовитися з тим, хто думає інакше. У соціальній мережі ти сприймаєш будь-якого опонента як людину з крайньо вираженими поглядами, і сам обіймаєш крайню позицію.
Тут нівелюється поняття середини – між консервативністю й лібералізмом. У мережах у нас менше емпатії, ми займаємо крайні позиції, навіть якщо так не вважаємо. Самі медіа теж поляризовані, і це поглиблюється, бо зважена позиція опускається.
Як бути, коли розумієш важливість тренду, але звичка бере гору?
Людина, яка критично мислить, не може приймати або не приймати щось абсолютно. Вона однаково буде замислюватися про те, що світ складніший за будь-який тренд. Поступовий шлях до прийняття – це нормально. Деякі соціальні тренди можна не приймати, якщо це буде аргументовано. І таке рішення не нашкодить нікому з оточення.
«Я залишаю за собою право про це міркувати», – це найкращий шлях, а не просто бездумне прийняття або неприйняття. Людина може сприймати тренди, бо всі так роблять, але це буде поверхово. Ба більше, це може набрати форми формалізму і навіть стати небезпечним. Тому завжди потрібна усвідомленість, чому я слідую трендам. Коли ти усвідомлено до чогось ставишся, то звертаєш увагу на суть. Без неї форма не має значення.
