Чому носити blackface або мексиканське сомбреро більше не дотепно

---

[ads-pc-2]

Свята Хелловіну в українській традиції немає, втім його популярність на Заході поширилися і на європейський континент. Тож наприкінці жовтня українці влаштовують тематичні хелловінські вечірки із відповідною атрибутикою та костюмами. Пояснюємо чому в період Хелловіну західні ЗМІ регулярно піднімають питання культурної апропріації та поваги до інших народів.

---

Хоча Хелловін найгучніше святкується в низці англомовних країн на кшталт Канади, Великої Британії, Ірландії та інших, саме завдяки США та впливу американської культури це свято відзначають в багатьох куточках світу. Для багатонаціональної Америки питання підбору костюма в цей день нерозривно пов’язане із культурної апропріацією − концепцією, згідно з якою запозичення або використання елементів однієї культури членами іншої сприймається несхвально. В основі концепції лежить думка про те, що культура, елементи якої було запозичено, стає таким чином об’єктом експлуатації та пригнічення з боку культури, яка запозичує.

Тож коли мова заходить про костюм на вечірку, дискусія може перетворитися на справжнє поле бою. Сполучені Штати є мультикультурними − на одному континенті співіснують білі, афроамериканці, корінні американці і безліч мігрантів з Європи, Азії, Близького Сходу та інших куточків Землі. Всі ці національні групи живуть поруч, елементи їхніх культур часом переплітаються, або ж просто стають популярними за межами національної групи. При цьому, США дуже серйозно ставляться до свободи самовираження − права, гарантованого першою поправкою Конституції США.

Саме тому, дехто не бачить нічого поганого у костюмі вождя племені індіанців, гейши, мексиканського бандита або африканського воїна. Втім, для багатьох представників інших культур, національностей та рас такий костюм буде образливим.

Як пояснює авторка книги «Хто володіє культурою: апропріація та автентичність в американському праві» С’юзан Скафіді, зазвичай «костюмами» стають національні групи, які в меншості, або які потерпають від дискримінації. Як зазначає Скафіді, образ афроамериканця із дредами, як костюм на Хелловін, не може сприйматися нормально у суспільстві, де афроамериканець має позбутися дредів, щоб влаштуватися на престижну роботу. Мовляв, те, що на білих є елементом моди, на чорних є традиційно елементом гетто.

#KendallJenner and #GigiHadid show off dreadlock wigs at #MarcJacobs show https://t.co/IEWP1ka5GF pic.twitter.com/aAc9MClQak

— Zesty Kardashians (@zesty_kardash) 16 вересня 2016 р.

Ще більш гострою є тема blackface, коли білі, імітуючи чорних, фарбують обличчя в темний колір. Така традиція викликає гучну критику тому, що історично пов’язана із расизмом та дискримінацією. Блекфейс − це різновид театрального гриму для карикатурного зображення афроамериканців. Він активно використовувався в першій половині 19 століття і сприяв поширенню негативних стереотипів про чорних.

Для США на сьогодні явище blackface досить рідкісне, від традиції відмовилися ще в 60-их роках із розвитком руху за громадянські права афроамериканців. Втім час від часу випадки розфарбування обличчя в чорний, як елемент костюму на Хелловін, трапляються. Наприклад, у 2013 професійна танцівниця та кантрі-співачка Джуліана Гаф одяглася на хелловінську вечірку у костюм героїні серіалу «Помаранчевий − хіт сезону» (Orange Is the New Black), яку зіграла афроамериканська акторка Узо Адуба. Гаф розкритикували за нанесення темного гриму, згодом вона вибачилася і запевнила, що не мала на меті когось образити.

The news is covering Julianne Hough’s dream wedding but I don’t care because that time she happily dressed in blackface. ? pic.twitter.com/cll0d7cpXX

— Ryan Foster (@ryanfosterPR) 12 липня 2017 р.

Ще одна меншина в США, яка часто стає об’єктом культурної апропріації − корінні американці. Беручи до уваги складні історичні взаємини із колонізаторами (поступове витіснення племен індіанців, фізичне знищення, жорстокість та обмеження прав), використання білими елементів національного костюму індіанців на сьогодні вважається поганим тоном.

В 2011-ому та 2012 роках студенти Університету Огайо випустили серію плакатів під назвою «Ми − культура, а не костюм». На них зображені кілька представників різних національностей, що тримають фото із людьми в образливих хелловінських костюмах. Один зі слоганів кампанії − «Ти носиш костюм один вечір, я ношу клеймо все життя».

Одна з проблем такого вбрання − поширення негативних стереотипів про ті чи інші народи. Наприклад, зневажливе представлення мусульманина, як терориста, або мексиканця, як бандита закладає підсвідомі хибні уявлення про ці національності, що негативно позначається на житті нац меншин.

Як пише дослідинця С’юзан Скафіді, використання костюму іншого народу подібне до дегуманізації представника цієї національності, адже його культурний бекраунд прирівнюється до карнавального вбрання.

Наприклад, хіджаб або абая − давня мусульманська традиція, це жіноче вбрання не просто пов’язане із щоденим стилем мусульманських жінок, воно також має зв’язок із ісламом, надзвичайно важливими для мусульман. Відтак костюм мусульманки на вечірці поруч із костюмами тварин, міфічних істот, чи героїв казок втрачає своє важливе культурологічне і релігійне значення, що є образою для мусульман.

У 2008 році модель Хайді Клум одяглася на власну хелловінську вечірку в костюм індійської богині Калі. І хоча багато хто аплодував креативності Клум, для індусів, такий костюм був образливим, адже Калі − одна з центральних фігур індуїзму, богиня-мати, символ руйнування невігластва, підтримки світового порядку, благословіння і звільнення тих, хто прагне пізнати Бога.

@KidFury don’t know if it was mentioned to you yet but that #Kali costume was Heidi Klum pic.twitter.com/vyT0462NAA

— D O M I N I Q U E? (@LivWithNique) 3 червня 2017 р.

За словами Скафіді, зрозуміти чи перейшли ви межу зі своїм хелловінським костюмом досить просто. По-перше, якщо ваш костюм − це, наприклад, сарі, кімоно, хіджаб − тобто елемент щоденного образу ймовірного сусіда іншої національності − то варто задуматися чи не образить його чи її такий вибір вбрання. «Спробуйте уявити себе на місці цього сусіда і задумайтесь чи не зводите своїм костюмом чужу культуру до карикатури», − зазаначає дослідниця.

За її словами, можна скористатися правилом трьох «S» (Source, Significance, Similarity):

Source (Джерело): Подумайте спочатку про культуру, що стала джерелом костюму. Якщо це культура, яка історично була дискримінована чи пригнічена, використання їхнього вбрання потенційно може бути експлуатацією елементів культури.

Significance (важливість або святість): Дослідіть важливість чи святість елементів, які ви запозичуєте з іншої культури для власного костюму (наприклад, індіанські головні убори з пір’я прирівнюються до військових медалей, вони не просто прикрашають голову, а мають певне значення).

Similarity (подібність): Подумайте про подібність того, що запозичуєте. Ви інтерпретуєте або надихаєтесь чужою культурою, або просто робите точну копію?

Скафіді також додає, що вільне використання костюмів інших націй для власного дозвілля та розваг − прерогатива ідеального суспільства, без дискримінацій та пригнічень: «Якби ми жили у досконалому світі, то могли б всі одягатися один в одного без шкоди. Але існують історичні реалії та поточні соціальні проблеми, і ми повинні враховувати це і  утримуватися від образливого маскараду».