[ads-pc-2]

Цей проект не соромиться вивчати нові рухи і долати нові дистанції, не соромиться бути активним, не боїться виглядати кумедним – і саме в цьому його магнетична харизма. Інакше б ми про нього не згадали.

Знайомтесь:  Франківський Півмарафон. Саме команді Франківського Півмарафону належить авторство першого в Україні спортивного мотиваційного ролика. Активісти амбітні в принципі – і вже готують перший в Івано-Франківську благодійний півмарафон, що відбудеться 12 жовтня. Кошти, зібрані на цьогорічному івенті, команда розподілить так: 80% – на лікування постраждалим в АТО українцям, 20% – на підтримку притулку для безхатніх тварин. 

Як це працює: за принципом краудсорсингу. Добровільно об’єднуючи ресурси, волонтери втілюють в життя проект соціального спрямування. Адже коли ідея цікава – люди летять на неї самі, як на світло.

Плани на майбутнє: стати подією всеукраїнського масштабу. Об’єднати не лише співвітчизників, а й учасників із країн Європи. Разом із франківцями, іноземці бігатимуть двічі на рік: восени та навесні. Туристи люблять спортивні акції – тож проект відкриє Івано-Франківську шанс еволюціонувати за допомогою інвестицій та реклами. Паралельно із забігом триватиме активний розвиток велоруху та співпраця з громадським проектом «Тепле Місто». Очистивши міське озеро, півмарафонці зроблять його естетично красивим і придатним для плавання. Завдяки спільним зусиллям озеро прийматиме перший Франківський Триатлон!

Де шукати півмарафонців: на ранкових пробіжках. На вуличках Івано-Франківська. В костюмах фей, монахів, метеликів, суперменів – на костюмованих забігах, у феєрверках фарб «холі» – на кольорових кілометрах дистанцій. На найхаризматичніших святкуваннях у області – там, де спортивно, гучно та корисно.

Сергій Караванець, 26-річний засновник Франківського Півмарафону, міжнародний волонтер, стартапер та інтернет-маркетолог – розповідає нам усі інтимні подробиці заснування проекту.

– От зізнайся: яким магічним чином ідеї таких потужних проектів відшукують своїх власників? Є якийсь «секрет фірми»?

– Скоріше за все, тут взагалі без секретів. Просто пам’ятай: коли зав’язується ідея, що активує до дій і розпалює, твоя колосальна відповідальність – не проґавити її. Маєш класні ідеї – берися ростити. Ідея заснування Півмарафону виникла в травні цього року: іще досі молодий, «зелений» – але як вже вправно бігає!

– Так похизуйся спортивними досягненнями:  коли Франківський Півмарафон вирішив вибігти в люди? І де відбувся перший «життєствердний» старт?

– На Вічевому майдані, в центрі міста. В якості «гучномовця», що оголосив місту про нашу присутність, ми обрали Костюмований забіг – завдяки візуальній яскравості, екстраординарності події. Коли я запрошував друзів-знайомих, то чекав не більше п’ятнадцяти учасників… Було тридцять. І це був величезний прорив. Ми одягнулись божевільно на всю фантазію і показали Станіславову яскравий «мультик»: тролі, мальвіни, пірати, єноти, лікарі, мексиканці… – того знаменного дня бігло все, що мало ноги.

– Наступний, Патріотичний забіг, за твоїми словами, робився для всеукраїнської мотивації. Тож який підсумок: патріотів на Франківщині водиться все ж більше, ніж єнотів та мексиканців?

– Ага, однозначно. Тоді до Дня Незалежності на майдані зібралось близько сотні активістів з усієї області. Ну ми й побігли: у вишиванках, з піснями, прапорами, з синьо-жовтим боді-артом. Нереальні козаки, славетна енергетика! Тому-то, напевно, на Наймасштабнішу спортивну фотосесію народ вже сам з усього міста підтягувався – приємно було це бачити.

– Сергій Караванець радить усім підійматись із улюблених диванів – та бігти у жовтні із Півмарафоном тому, що…

– Призи круті, аж сам би мчався! За перше місце даруємо путівку на 5 днів до Буковелю. Проживання в найкращому готелі, ресторани, SPA, вид з вікна – повний набір для смачної перемоги. Інший приз – це поїздка у Словенію на 5 днів. Знову ж таки, проживання і сніданки, візова підтримка і дорога – все оплачено завдяки спонсорським внескам.

– Краудфандинг, краудсорсинг, – це зрозуміло. А як ти тлумачиш ці поняття у випадку саме Франківського Півмарафону?

– Як соціальне підприємництво. Тобто, ти отримуєш фінансові надходження, але скеровуєш усі кошти на благочинство. Наголошу, що орієнтир – робити не просто «добро». Добро для злодія є крадіжка. Сьогодні є гостра необхідність вирішувати конкретні соціальні проблеми. Одна із них – це занепад спортивної культури українців. Спорт тепер як прикраса чи дороге задоволення. Хоча, насправді, можливість ним займатися має кожен. Через спортивні ініціативи ми маємо намір вдосконалювати й молодіжне підприємництво, що зможе обслуговувати інфраструктуру спорту: надавати послуги, поширювати спеціалізовані товари. Та дай Боже – виготовляти їх тут, на рідних просторах!

Уся фішка краудсорсингу в тому, що дефіциту ресурсів немає ніколи: ти просто даєш сигнал, якісний першопочаток – і охочі зголошуються самі. А коли ще й кожний учасник береться за творення проекту, наче він – його власний, не перекладає відповідальності на сусідні плечі, – створюється жива і практично незламна платформа для змін.

– Важко було зібрати таку команду: де кожна діюча особа – не декорація чи набір атомів, а самодостатній творець, що за власною згодою залучився в коловорот креативу?

– Цей процес, певним чином, запустив себе сам. І склад основних творців Півмарафону сформувався вже приблизно за місяць… Але спочатку була циркуляція учасників. Хтось приходив з гучним натхненням, та розчаровувався або в проекті, або в своїх можливостях допомогти. Хтось був менш показовим, але залишався. Ми собі з початку знали: головне – приносити користь в реальному просторі, реальному місту, а не стати черговою спільнотою, що протирає п’яті точки у Фейсбуці.

– З-поміж усіх розваг та святкувань є і серйозна затія, що не дозволяє півмарафонцям розгулятись: Школа Бігу. Дуже муштруєте майбутніх призерів?

– Дуже. Аби були дужими. Школа Бігу – це наш найперший захід в рамках підготовки до півмарафону. Два місяці тому її заснувала Дана Антонишин: не професійна спортсменка, зате дуже спортивна розумниця! Кожне тренування під її керівництвом – відмінне від попереднього, з унікальною програмою вправ. Кожний, хто не лінується – має можливість прийти. Уроки безкоштовні, якісні і систематичні: три рази на тиждень. Тут ми гартуємо наших «монстрів бігу» – що розпочали тренуватись «з нуля», але вже у жовтні бігтимуть 21-кілометрову дистанцію.

А ще-е-е… Ще Школа Бігу тренує унікального спортсмена. Пухнастий Бентлі: воістину першопроходець! Улюбленець дам, няшка, приклад для наслідування. Він – перший український супер-пес, що стане учасником громадських змагань з бігу і здолає 1-кілометрову дистанцію.

– Скажи, чи є якісь конкретні люди, без громадської чи професійної допомоги яких Півмарафону було б важче реалізувати свої плани?

– Є, звісно… Але я в принципі вважаю, що ми покликані допомагати одне одному. Допомагаєш світу – і він неодмінно допомагатиме тобі навзаєм. Допомога може прийти у останній день, із найнеочікуваніших джерел, від найнедосяжніших людей.., але не прийти вона може. Люди, що прийшли і стали нашою допомогою – це Євген Вершинін, Неля Непорадна та Віталій Матешко.

Женя – керівник веб-проектів та мобільних проектів компанії Softjourn. Він зареєстрував нам домен та підтягнув до співпраці досвідчену команду програмістів, що зверстали наш сайт. Звісно ж, суто на ентузіазмі.

Неля – чемпіонка світу з легкої гімнастики, представниця Національного Олімпійського Комітету. Неля організувала нам стадіон для тренувань – та провела перше в Україні унікальне заняття для нашої Школи Бігу.

Віталій Матешко – голова комітету фізичної культури й спорту міської ради Івано-Франківська. Він допомагає нам вирішувати питання з місцевою владою, сприяє організації масових спортивно-мистецьких заходів, що проводяться в рамках підготовки до Півмарафону.

Знаєш, з нашим проектом так відбувається постійно, ось такі добрі речі. І це тішить… Адже просто так не відбувається нічого.

– А із ваших ексцентричних авторських безумств, що відбуватиметься найближчим часом?

– Ми ж такі активні, що завжди ексцентричні. Але нам цього мало. Тому окрім Кольорового забігу та зйомок другого відеоролика, про які ми вже анонсували, наприкінці вересня робитимемо ще й Благодійний Аукціон – кошти з якого підуть на організацію жовтневого півмарафону.

На аукціоні будемо продавати круті нагрудні номерки, штибу щасливих «777» чи «555», а ще таблички з особистими іменами замість цифр, – під ними учасники й бігтимуть Півмарафон. Також розіграємо можливість розрізати стрічку на відкритті Півмарафону, можливість вручити подарунки чи медалі переможцям… Словом, буде оригінально: у наших найкращих традиціях, що вже всім полюбились!

– Ти – публічна людина: щодня забіг за забігом, дистанція за дистанцією, проекти, ідеї… Не трапляється іноді такого, що тебе втомлює весь цей «рух проти догм, по зустрічній»?

– Насправді, я отримую від цього щастя. Ну, деколи тебе охоплює злість через те, що щось не виходить, а щось виходить не так; щось не роблять, а щось роблять дуже дивно. Бо хочеться зробити якнайбільше, знаєш, хочеться одним стрибком всі фініші перескочити. Але щоб доводити свої плани до логічного завершення, ти повинен володіти здоровецьким резервом витримки… Ну бо не пробіжиш же марафон без підготовки. Тож поступово освоюєш дистанції, об’єм роботи. Розумієш, що успіх забезпечує не сила як одиниця, а постійність її застосування.

– Знаю, що ти по кармах-сакральностях спец. Не спадало десь на думку, що успіх Півмарафону, усе хороше, що з ним відбувається – то кармічне?

– Та абсолютно! Я взагалі прихильник такої позиції: все, що йде дуже складно – то не твоє. Якщо ти тестуєш себе у якійсь справі раз, другий, третій, але стаєш на ті самі граблі – це означає, що Бог із якихось причин блокує тобі доступи. І на такі знаки варто звертати увагу.

То ніби Бог тобі каже: «Чувак, не туди, будь ласка, не туди, подумай..!», – а ти преш. І тоді він каже: «Окей, я тебе люблю, роби. Але попереджаю: буде боляче. Бо ось тут, з іншого боку, я дав тобі можливості, якими ти натхненно зможеш керувати. Ти можеш обрати їх – і рухатись добрим шляхом». –  І тут вже кожний поважаючий себе чувак зобов’язаний зробити влучний вибір…

Я бачив, як гуртуються бігуни у інших країнах: гарно, грамотно, просто і доступно. Це шикарно просто все виглядає!

Щодня, вигравши у обставин хоча б метр, який наближує усіх нас до Першого півмарафону, я розумію: аби бути корисним для України зараз, не обов’язково брати до рук зброю. Кожен має виконувати своє призначення, знаходитись на своєму місці, відчувати свою приналежність до цього місця.

Перший імпульс буває сильним. А ще він, зазвичай, у стократ сильніший за обставини. Головне – це розгледіти потенціал. Повірити, що ось ця маленька іскра має силу влаштувати наприкінці потужний феєрверк – і дати всім жару!

Текст: Юлія Безрукова