Виявляється, на на сортуванні сміття можна заробити

[ads-pc-2]

Українка Оксана Василенко 4 роки мешкає з чоловіком в данському містечку Орс. Місцеве населення надзвичайно вразило дівчину ставленням до речей, сміття та навколишнього середовища.  Оксана розповіла детальніше про те, як працює Zero Waste культура в Данії.

Що означає Zero Waste?

Zero Waste з англійської− «нульові відходи». Це своєрідна філософія, спрямована на повторне використання речей. В Данії дуже поширений рух за те, щоб сміття не потрапляло на звалища і таким чином не забруднювало навколишнє середовище. Тому сміття не викидають, а сортують і потім переробляють. Та і взагалі, данці − прихильники мінімалізму в побуті. Вважають, що чим менше речей − тим людина почуває себе багатшою. Примітно, що всі речі, якими прикрашають будинок, не випадкові, а мають сімейну цінність чи нагадують про приємні моменти життя.

Яке сміття може бути вторсировиною?

Існують два основних правила сортування сміття, які розповсюджуються на вторинну сировину: тара має бути суха та чиста; папір та картон роблять пласким для економії простору. Не переробляються уламки битих вікон та дзеркал, кераміка, лампочки, тара від пива та солодкої води без позначки PET, одноразовий посуд, а також, продукти вторинної переробки, такі як серветки, туалетний папір − це сміття відправляють на полігон, або спалюють. Однак, навіть ці відходи можна сортувати, якщо самому привезти на сміттєзвалище.

Хто відповідальний за сортування сміття?

Про переробку сміття в Данії говорять всюди: в школі, в ЗМІ,  влада теж зацікавлена. Саме тому роздільний збір сміття для багатьох – звичка.  Сортування − це спільна справа і спільна відповідальність держави, підприємців, громадян.  У данців поєднується екологічна самосвідомість та можливість отримувати гроші за сортування.

Як заробляють гроші за сортування сміття?

Пляшки з позначкою PET люди здають у спеціальний автомат, який видає чек на певну суму грошей за тару. Свідомий споживач на касі магазину цей чек може перевести в готівку або використати, як купон на знижку за товари.  Отриманих грошей небагато, але вдається економити якусь частину сімейного бюджету. Особливо дітям подобається здавати пляшки на переробку та складати гроші в свою скарбничку, або купувати за них щось.

Також в Данії працюють сучасні підприємства, які на переробці та утилізації відходів заробляють гроші. Один данський магазин вторинного використання побутових речей приносить прибуток близько 1 млн крон в рік (понад 4 млн грн).

Як дають друге життя старим речам?

Старий одяг, взуття, іграшки, чи будь-які непотрібні предмети, придатні до використання данці не викидають, а віддають у благодійні магазини. Там речі оцінюють, сортують, приводять до товарного вигляду. Так дарують старим речам нове життя. Комісійні магазини – це ще й соціальний простір для волонтерства та спілкування. Здебільшого там працюють пенсіонери, які мають змогу відчувати свою затребуваність, бути корисними. Я працюю в такому магазині раз на тиждень.

Власний приклад сортування

У мене є 3 сміттєві ящика: для пляшок з позначкою PET, які я здаю у автомат на переробку; ящик для побутових відходів, які не переробляються; ящик для помитого металу, склянних баночок, пластикових пляшок. Всі ці речі з ящика я потім розкладаю у різні сміттєві контейнери біля будинку. Коли приїжджаю в Україну, звичка сортувати сміття зберігається.

Чому в Україні не популярне сортування сміття?

В Україні тисячі сміттєзвалищ (прим. − 99% з них не відповідають сучасним екологічним вимогам). Це можна змінити, якщо інвестори вкладатимуть гроші у корисні сміттєпереробні підприємства, якщо держава буде сприяти цьому, громадяни усвідомлюватимуть свою відповідальність за сортування. Потрібно, щоб до людей прийшло розуміння того, що сміття – це не проблема, а ресурс на якому можна заробляти гроші.