#10yearchallenge: звичайний пост, момент самолюбування чи збір даних?
#10yearchallenge: звичайний пост, момент самолюбування чи збір даних?
Розбираємо флешмоб
[ads-pc-2]
2019 рік отримав свій перший віральний челендж, який втім назвати челенджем важко, оскільки задача досить проста − завантажити в соціальну мережу два власних фото: 2009 та 2019 року. Інші назви челеджу повністю розкривають його суть − хвилю таких постів ще називають the Glow Up Challenge (челендж «Гидке каченя») або the How Hard Did Aging Hit You Challenge (челендж про те, як важко вдарило старіння по тобі).
Подібні публікації почали активно поширювати в таких соціальних мережах як Facebook, Instagram і Twitter. Видання Vox назвало мем «соціально прийнятним способом похвалитися якими «гарячими» (розумними, одруженими, багатими) ви були, є зараз, або продовжуєте бути».
Вважається, що першим челендж запустив американський метеоролог Деймон Лейн. 11 січня він зробив пост у Facebook своє фото 10-річної давності із сучасним фото.
Пройшло кілька днів перш ніж до челенджу почали масово приєднуватися знаменитості − люди, які не в останню чергу завдяки зовнішності підтримують власну популярність. Звісно, публікації із їхніми зображеннями задають дещо нереалістичні очікування від такого челенджа. На всіх фото, опублікованих селебріті, різниця між зображеннями мінімальна, або ж її і зовсім немає.
Переглянути цей допис в Instagram
Згідно із дослідженням школи психології Університету Нового Південного Уельсу, саме образи людей в соціальних мережах сьогодні стали орієнтиром ідеальну зовнішність − раніше це місце займали модні журнали, телебачення та кіно.
Відтак, для деяких користувачів, на фото яких вікові зміни очевидні, флешмоб дійсно став челенджем. Журналістка Трейсі Мур у власному матеріалі для Mel Magazine зазначила, що багато хто з її друзів, які мають дітей, у постах під власними фото для 10 years challenge ніби несвідомо вибачаються, за те, що набрали зайві кілограми. Мовляв саме такою була ціна за те, щоб тепер мати родину. Тоді як чоловіки з її стрічки, що приєдналися до флешмобу, не схильні були виправдовуватися за власне старіння. На думку Мур, це відображення соціальної тенденції, коли жіноча привабливість більше асоціюється із зовнішністю, ніж чоловіча. «Єдиний спосіб виграти в цьому челенджі про старіння − це не старіти, або й взагалі молодшати», − написала вона.
Таємна кампанія зі збору даних?
Ще один погляд на такий челендж запропонувала письменниця та співзасновниця агенції KO Insight Кейт О’Нілл. У власній колонці для видання Wired вона припустила, що за допомогою такого челенджу соціальна мережа Facebook збирає дані, а саме − старі фото, для того щоб нейронні мережі, вивчаючи їх, краще освоїли механізми ідентифікації обличчя людини на фото. Мовляв людська зовнішність постійно змінюється через старіння, але вивчаючи старі та нові фото, штучний інтелект зможе спрогнозувати вікові зміни, а відтак − точно відслідкувати ту чи іншу людину, незалежно від того, як вік вплинував на неї.
При цьому О’Нілл додає − часові рамки, які чітко зазначені у челенджі − надзвичайно корисна інформація, адже навіть вивчаючи аватарки користувачів Facebook по-перше бачить велику кількість сторонніх картинок, на яких немає обличчя власника сторінки, а по-друге − мережа не має точної інформації про дату, коли зробили зображення.
О’Нілл додає, що такий «конспірологічний» сценарій в даному випадку малоймовірний, втім вже сам факт, що втілити його можливо має насторожувати. Алгоритм розпізнавання обличчя із врахуванням вікових змін, за словами письменниці, може бути як корисним, так і небезпечним: «За допомогою технології розпізнавання обличчя минулого року поліції Нью-Делі вдалося знайти близько 3 тисяч дітей, які пропали безвісти. Якщо деякі діти пропали давно, найімовірніше, їхнє обличчя виглядатиме дещо інакше, аніж на останньому їхньому фото. Тож надійний алгоритм з розпізнавання вікових змін може бути корисним в цій ситуації».
Дослідниця також не виключає, що флешмоб покликаний допомогти у досить рутинній на сьогодні задачі − для генерації правильної цільової реклами. «Реклама для різних демографічних груп (або для груп із іншими візуальними характеристиками, які може розпізнати штучний інтелект) найімовірніше в майбутньому стане звичайною справою». Але за словами О’Нілл у разі розвитку технології прогнозування старіння існує ймовірність загрозливих наслідків: «Вікова прогресія може колись вплинути на оцінку страхування та охорону здоров’я. Наприклад, якщо, штучному інтелекту здасться, що ви старієте швидше заданої норми, вам можуть відмовити у страхуванні або ж вимагати більшої суми за страховий поліс».
Facebook вже прокоментував припущення О’Нілл, компанія заперечила збір данних через флешмоб, назвала його «згенерованим суто користувачами» і додала, що подібні челенджі лише свідчать про те, що користувачам Facebook весело проводити час в цій соціальній мережі.
