Меню & пошук

Світ ламає всіх. 10 цитат із роману Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє»

Світ ламає всіх. 10 цитат із роману Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє»

Гемінґвей, як і головний герой роману воював на італійському фронті. Історія кохання із медсестрою Кетрін Барклі також є реальною.


Український переклад культового роману про Першу світову війну Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє» вже вийшов друком у «Видавництві Старого Лева». Один із найвизначніших романів ХХ століття побачив світ у перекладі Віктора Морозова, а Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка») для українського видання винайшли новий візуальний образ. Inspired разом із Видавництвом Старого Лева підготували 10 цитат з роману.


Ернест Гемінґвей (1953)

Захоплива оповідь американського письменника, яка побачила світ 1929 року, висвітлює жорстокі реалії війни. У ній знаменитий гемінґвеївський телеграфний стиль переплітається з вкрапленнями потоку свідомості, а від того емоції твору сприймаються особливо гостро. Книжка частково автобіографічна. Гемінґвей, як і головний герой роману Фредерік Генрі, воював на італійському фронті та лежав у госпіталі в Мілані. Історія кохання із медсестрою Кетрін Барклі, про яку розповідає автор у книжці, також є реальною.

За словами Андрія Лесіва та Романи Романишин, цю книжку вони прагнули зробити візуально схожою на антивоєнні плакати: лаконічною, виразною, поза часом і без прив’язки до жодної з епох.

«Прощавай, зброє» Ернест Гемінґвей, оформлення творчої майстерні «Аґрафка»

«У передмові до роману Гемінґвей декларує, що цей твір є антивоєнним. Хоча сюжетно роман про Першу світову війну, проте відчуття таке, ніби він про теперішню, нашу війну, – розповідають Романа і Андрій. – Уся візуальна концепція побудована на важливій цитаті з твору: “Світ ламає всіх, і багато хто стає після цього ще міцнішим на зламах…”. Саме цей “злам” ми підкреслили в ілюстраціях – злам книжки, межа сторінок є межею двох світів, деформує речі, як це робить війна з людськими життями».

У тексті є дуже багато води, поту, дощу, вогкості, тож саме звідси, за словами Андрія Лесіва та Романи Романишин, у зображеннях багато розтікання і деструкції. Рукав військової форми на обкладинці роману «Прощавай, зброє» перетворюється у чорну траурну стрічку. «На перший погляд, тут цього розтікання і руйнування не видно, однак вони ховаються під суперобкладинкою і відкривають лише тоді, як її зняти», – пояснюють митці.

Андрій Лесів, ілюстратор

1.

Світ ламає всіх, і багато хто стає після цього ще міцнішим на зламах. Але тих, хто не ламається, він убиває.

 


2.

Ні, стареча мудрість — це велика омана. Старі не стають мудрішими. Вони стають обачнішими.


3.

Лише поразка робить з нас християн.

 


4.

Але люди так роблять. Кохають одне одного, а тоді вигадують непорозуміння й починають сваритися, і все — вони вже не одна спільна душа.

 


5.

Але ті ночі, про які ви розповідали. Це не любов. Це тільки пристрасть і хіть. Коли ви любите, то хочете зробити щось добре. Хочете пожертвувати собою. Хочете служити.

 


6.

Те, що книга описувала трагічні події, мене не засмучувало, адже я знав, що життя — це трагедія, фінал якої завжди однаковий.


7.

Я люблю гуляти під дощем. Але він приносить нещастя коханцям.

 


8.

Я відчував себе самотнім, коли був з багатьма дівчатами, і це найсамотніша самотність.


9.

Можливо, війни тепер не завершуються перемогами. Можливо, вони тривають безконечно. Можливо, це нова Столітня війна.

 


10.

Старіє тіло. Інколи я боюся зламати собі пальця, немов шматочок крейди. А от дух не старіє і не надто мудрішає.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: